Глава 4. Комітет регіонів

Стаття 263 (колишня стаття 198а)

Створюється Комітет, який складається з представників регіональних та місцевих органів, який тут і надалі буде називатися «Комітетом регіонів», і має дорадчий статус.

Кількість членів Комітету регіонів є такою:

Бельгія	12
Данія	9
Німеччина	24
Греція	12
Іспанія	21
Франція	24
Ірландія	9
Італія	24
Люксембург	6
Нідерланди	12
Австрія	12
Португалія	12
Фінляндія	9
Швеція	12

Об’єднане Королівство 24

Члени Комітету і така ж кількість альтернативних членів призначаються строком на чотири роки рішенням Ради, прийнятим одностайно, на підставі пропозицій від відповідних держав-членів. Член Комітету не може водночас бути членом Європейського Парламенту.

Члени Комітету не можуть бути пов’язані будь-якими зобов’язуючими інструкціями. Вони є повністю незалежними при виконанні своїх обов’язків, діючи в інтересах усього Співтовариства.

Стаття 264 (колишня стаття 198b)

Комітет регіонів з числа своїх членів обирає голову та службовців терміном на два роки.

Він приймає Правила процедури.

Засідання Комітету скликаються головою на вимогу Ради чи Комісії. Він також може проводити засідання за власною ініціативою.

Стаття 265 (колишня стаття 198c)

Рада чи Комісія повинна консультуватися з Комітетом регіонів, якщо даний Договір вимагає цього. Ці інституції можуть консультуватися з Комітетом у всіх випадках, зокрема щодо транскордонного співробітництва, коли один з цих двох інститутів вважатиме це за доцільне.

Рада чи Комісія, якщо вважатиме за необхідне, встановлює Комітет для підготовки висновків термін, який не може бути меншим ніж один місяць від дати, коли голова отримує повідомлення про це. Відсутність висновків після закінчення такого строку не може перешкоджати подальшим діям.

Коли відповідно до статті 262 Економічний і соціальний комітет залучається до консультацій, тоді Рада чи Комісія звертаються з проханням про висновки до Комітету регіонів. У випадках, коли порушуються регіональні інтереси, Комітет регіонів може підготувати висновки у справі за власною ініціативою.

Комітет регіонів може надавати консультації Європейському Парламенту.

Він може надавати висновки за власною ініціативою у випадках, коли вважатиме такі дії доцільними.

Висновки Комітету та спеціалізованої секції, разом із запротокольованим записом, направляється Раді і Комісії.

Глава 5. Європейський інвестиційний банк

Стаття 266 (колишня стаття 198d)

Європейський інвестиційний банк є юридичною особою. Членами Європейського інвестиційного банку є держави-члени.

Статут Європейського інвестиційного банку викладено у Протоколі, який додається до цього Договору.

Стаття 267 (колишня стаття 198e)

Завданням Європейського інвестиційного банку є сприяння, через ресурси ринку капіталів та використання власних ресурсів, збалансованому та постійному розвитку спільного ринку в інтересах Співтовариства. З цією метою Банк, діючи на неприбутковій основі, надає позички та гарантії, які полегшуватимуть фінансування наступних проектів у всіх секторах економіки:

(а) проекти з розвитку слаборозвинутих регіонів;

(б) проекти з модернізації чи перетворення підприємств або з розвитку нових видів діяльності, покликаних сприяти прогресу у створенні спільного ринку, коли такі проекти мають такий обсяг чи характер, що не можуть повністю фінансуватися за допомогою коштів, які є у розпорядженні держав-членів;

(в) проекти, що становлять спільний інтерес для кількох держав-членів, і мають такий обсяг чи характер, що не можуть повністю фінансуватися із залученням коштів, які є у розпорядженні окремих держав-членів.

У виконанні цього завдання Банк повинен сприяти фінансуванню інвестиційних програм у поєднанні з допомогою від Структурних фондів та іншими фінансовими інструментами Співтовариства.