
- •Курс лекцій з фізики
- •Змістовний модуль 9
- •I. Фізичні основи механіки…………………………………………………….18
- •II. Електростатика…………………………………………………………….....47
- •III. Постійний електричний струм………………………………………..77
- •IV. Електромагнетизм………………………………………………………….…91
- •V. Коливання та хвилі……………………………………………...…122
- •VI. Хвильова оптика……………………………………………….…150
- •VII. Ядерна фізика…………………………………………………….244
- •VIII. Основи молекулярної фізики і термодинаміки……………...261
- •IX. Фізика твердого тіла………………………………………..…283
- •Змістовний модуль № 1
- •Вступна лекція
- •Роль фізики у розвитку техніки та вплив техніки на розвиток фізики
- •I. Фізичні основи механіки
- •Механічний рух полягає в зміні з часом взаємного розташування тіл, або їх частин у просторі.
- •1. Основи кінематики поступального руху
- •В). Циліндрично-полярні координати ρ, φ, z.
- •Якщо траекторія – пряма лінія , то такий рух називають прямолінійним, а якщо крива – криволінійним. Найпростішим прикладом криволінійного руху є рух матаеріальної точки по колу :
- •2. Основи кінематики обертального руху
- •3. Абсолютні і відносні швидкості та прискорення
- •І закон Ньютона
- •Іі закон Ньютона
- •III закон Ньютона
- •5. Закон збереження імпульсу
- •6. Рух тіла із змінною масою. Реактивний рух
- •Імпульс системи
- •Одержана формула виражає закон руху центра мас
- •7.1. Сили інерції
- •Приклади руху тіл у нісв
- •8.1 Момент сили та момент імпульса
- •8.2 Рівняння моментів
- •8.3 Момент інерції тіла відносно осі обертання
- •8.4 Рівняння динаміки обертального руху
- •8.5 Закон збереження момента імпульса
- •9. Пружні напруження. Закон Гука. Деформація стрижнів
- •10. Робота. Енергія
- •10.1 Кінетична енергія з найдемо роботу , яку виконує сила при переміщенні матеріальної точки масою m із положення 1 в положення 2.
- •10.3 Закон збереження механічної енергії
- •10.4 Кінетична енергія тіла при обертальному русі
- •11. Рівняння руху та рівноваги твердого тіла
- •Іі. Електростатика
- •15. Закон збереження електричного заряду. Електричне поле. Напруженість електричного поля
- •16. Потік вектора напруженості.
- •17. Теорема Остроградського-Ґаусса
- •18. Застосування теореми Остроградського-Ґаусса до розрахунку напруженості електростатичних полів
- •20. Напруженість як градієнт потенціалу Розглянемо випадок переміщення одиничного додатнього точкового заряду q iз точки 1 в точку 2 вздовж осі X.
- •17. Провідники у електростатичному полі
- •Явище перерозподілу поверхневих зарядів на провіднику у зовнішньому електростатичному полі називається електростатичною індукцією, а перерозподілені заряди – індукованими зарядами.
- •17.1 Електрична ємність
- •17.2 Взаємна електроємність
- •18. Енергія зарядженого відокремленого провідника, конденсатора. Енергія електростатичного поля. Об’ємна густина енергії
- •19. Діелектрики у електростатичному полі
- •19.1 Типи діелектриків. Електронна і орієнтаційна поляризація
- •19.2 Неполярні діелектрики. Електронна поляризація
- •19.3 Полярні діелектрики. Дипольна, або орієнтаційна поляризація
- •19.4 Іонні діелектрики. Іонна поляризація
- •20. Механічні ефекти в діелектриках. Електрострикція та п’єзоефект. Сегнотелектрики.
- •22.Закон Ома у диференціальній формі
- •23. Закон Джоуля-Лєнца
- •24. Закон Ома у інтегральній формі
- •25. Розрахунок параметрів електричних кіл
- •26. Електричний струм у вакуумі
- •27. Робота виходу електронів з металу. Контактна різниця потенціалів
- •28. Термоелектричні явища
- •29. Електричний струм у газах
- •29.1. Типи газових розрядів:
- •2. Взаємодія між постійним електричним струмом і магнітною стрілкою
- •Якщо контур зі струмом повернути на 90° від рівноважного положення, то на нього буде діяти максимальний обертальний момент Мmax.
- •31. Закон Біо-Савара-Лапласа
- •32. Закон повного струму для магнітного поля у вакуумі. Вихровий характер магнітного поля
- •Якщо контур не охоплює провідник зі струмом, то
- •33. Cила Лоренца
- •34. Контур зі струмом у магнітному колі
- •35. Магнітний потік. Теорема Остроградського-Ґаусса
- •36. Робота переміщення провідника і контуру зі струмом у магнітному полі
- •Матеріал для самостійної роботи
- •37. Магнітні моменти атомів. Намагніченість. Атоми в магнітному полі
- •39. Магнітне поле в речовині. Закон повного струму для магнітного поля в речовині. Напруженість магнітного поля
- •40. Феромагнетики
- •41. Явище електромагнітної індукції. Закон Ленца. Закон електромагнітної індукції (закон Фарадея)
- •42. Явище самоіндукції. Індуктивність
- •43. Явище взаємної індукції
- •44. Енергія магнітного поля
- •46. Вільні електромагнітні коливання у коливальному контурі
- •Якщо конденсатор зарядити (надати заряд q), а потім замкнути коло ключем к, то він починає розряджатись.
- •Тоді сила струму змінюється у контурі за законом
- •47. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язок
- •Графік залежності х від часу наведено на рис.1
- •48. Диференціальне рівняння вимушених коливань і його розв’язок. Резонанс
- •49. Вимушені коливання у електромагнітному коливальному контурі. Кола змінного струму. Закон Ома
- •50. Резонанс напруг
- •51. Розгалуження змінних струмів. Резонанс струму
- •52. Робота та потужність змінного струму
- •53. Утворення хвиль в пружному середовищі. Поздовжні і поперечні хвилі. Рівняння біжучої хвилі
- •54. Інтерференція хвиль. Рівняння стоячої хвилі
- •55.Звукові хвилі та їх властивості. Ефект Допплера.
- •Ефект Допплера
- •56. Основи теорії Максвелла для електромагнітного поля. Струм зміщення
- •57. Рівняння Максвелла для електромагнітного поля
- •58. Основні властивості електромагнітних хвиль
- •Змістовний модуль 8
- •Vіii. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •99. Статистичний і термодинамічний
- •100. Рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу для тиску
- •101. Середня кінетична енергія
- •102. Розподіл Максвелла молекул
- •103. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
- •104. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності молекул
- •105. Перший закон термодинаміки. Робота газу при зміні його об'єму
- •106. Теплоємність. Класична молекулярно-кінетична теорія теплоємностей ідеального газу та її обмеженість.
- •107. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
- •108. Адіабатний процес. Застосування першого закону термодинаміки до адіабатного процесу ідеального газу
- •109. Коловий процес. Теплові двигуни і холодильні машини. Оборотні і необоротні процеси
- •110. Цикл Карно і його коефіцієнт корисної дії для ідеального газу
- •111. Другий закон термодинаміки
- •112. Ентропія. Ентропія ідеального газу
- •113. Теорема Нернста та її наслідки
- •Іх. Фізика твердого тіла
- •114. Поняття про квантові статистики Бозе – Ейнштейна і Фермі - Дірака
- •115. Розподіл електронів провідності в металі за енергіями. Енергія Фермі
- •116. Енергетичні зони в кристалах
- •117. Розподіл електронів по енергетичних зонах. Валентна зона і зона провідності. Метали, діелектрики і напівпровідники
- •118. Власна провідність напівпровідників
- •119. Домішкова провідність напівпровідників
- •121. Люмінесценція твердих тіл
- •123.Рідкі кристали
112. Ентропія. Ентропія ідеального газу
Формулу коефіцієнта корисної дії ідеальної теплової машини, що працює за циклом Карно
п
риведемо
до вигляду
Відношення кількості переданої теплоти до температури тепловіддавача або теплоприймача Q/T називається зведеною кількістю теплоти.
Під час виконання циклу Карно приведені теплоти при процесах ізотермічного розширення і стиску однакові.
У випадку необоротної теплової машини
і
Тоді, об'єднавши формули для оборотної і необоротної теплових машин, маємо:
Умовимося кількість теплоти, яка віддана тілу нагрівником, вважати додатною, а кількість теплоти, віддану тілом холодильнику, - від'ємною. Тоді
п
ричому
"=" відповідає оборотним переходам,
а "<" - необоротним.
В загальному вигляді
П
ри
неперервній зміні стану тіла можна
вважати, що воно входить у теплообмін
з неперервним рядом нагрівників і
холодильників. Кожен з цих нагрівників
і холодильників віддає робочому тілу
або отримує від нього нескінченно малі
кількості теплоти Q.
Тоді сума
п
еретворюється
в інтеграл
Це співвідношення називається рівністю (нерівністю) Клаузіуса.
Р
озглянемо
оборотний цикл 1аnb1 . Запишемо рівність
Клаузіуса у вигляді суми двох
інтегралів:
З
відси,
Н
езалежність
інтегралу від шляху оборотного
переходу між станами 1 і 2 означає, що
цей інтеграл виражає зміну деякої
функції стану тіла. Підінтегральний
вираз Q/T
є повним диференціалом деякої функції,
яка визначається лише станом системи
і не залежить від шляху, яким система
прийшла в цей стан. Отже,
Функція стану, диференціал якої є Q/T , називається ентропією S.
З
гідно
з визначенням зміна енторопії при
оборотному процесі
де підінтегральний вираз і границі інтегрування треба виразити через величини, що характеризують досліджуваний процес. Ця формула визначає ентропію лише з точністю до адитивної сталої, тобто початок відліку ентропії довільний.
Кожний стан тіла характеризується певним значенням ентропії S, яка є повним диференціалом.
Р
озглянемо
цикл 1anb1, частина якого 1an необоротна,
вона здійснюється нерівноважним
процесом, а частина nb1 оборотна,
виконується рівноважним процесом.
Тоді на основі
тобто інтеграл від по необоротному шляху завжди менший від інтеграла по оборотному шляху між тими ж станами.
При необоротному процесі менший від зміни ентропії в даному процесі.
Тоді
Д
ля
оборотного рівноважного циклу зміна
ентропії
Якщо система виконує необоротний цикл, то ентропія системи зростає: S > 0.
Ентропія замкненої системи може або зростати, або залишатися постійною.
Оскільки реальні процеси необоротні, то всі процеси в замкненій системі ведуть до збільшення її ентропії - у цьому полягає принцип зростання ентропії. Цей принцип лежить в основі формулювання другого закону термодинаміки: можливі лише такі процеси, що відбуваються в макроскопічній системі, які ведуть до збільшення її ентропії.
Знайдемо зміну ентропії у процесах ідеального газу. Оскільки
т
о
Зміна ентропії S12 ідеального газу при переході його із стану 1 у стан 2 не залежить від виду процесу переходу 12.
При адіабатному процесі Q = 0 і S 0.
Для оборотного адіабатного процесу зміна ентропії дорівнює 0, для необоротного S2 >S1 - ентропія тіла зростає.
Оборотний адіабатний процес - ізоентропічний процес.
При ізотермічному процесі T1 = T2 і S = m/RlnV2/V1, при ізохоричному процесі V1 = V2 і S = m/CVlnT2/T1.