28. Термоелектричні явища

Розглянемо електричне коло, яке складається із двох механічних провідників (рис. 1).

В иберемо напрямок обходу контура за стрілкою. На ділянці а1б виникає спад напруги U₁=IR₁, на ділянці а2б – U₂=IR₂.

; .

Тоді .

При

, тобто е.р.с. у такому

колі дорівнює нулю. При (нехай ) в колі з’являється термоелектрорушійна сила (термо-е.р.с.), яка дорівнює:

,

д е – питома термо-е.р.с.

Завдяки цій термо-е.р.с. у такому колі виникає термоелектричний струм. Це явище застосовується у термопарах.

Зворотнє явище до виникнення термоструму було відкрите у 1834 р. і зветься ефектом Пальтьє.

Під час проходження струму через коло, яке складається з двох різних спаяних металів, відбувається виділення теплоти на одному спаї, тоді як інший спай охолоджується.

29. Електричний струм у газах

Гази, які складаються із електрично нейтральних молекул та атомів, являються ізоляторами. Для виникнення електропровідності газ повинен бути іонізований.

Іонізація – від’єднання або приєднаннядо нейтрального атома одного або декількох електронів. Зворотній процес має назву рекомбінація.

Способи іонізації газів.

1. Підвищення температури.

2. Дією випромінювання (ультрафіолет, рентгенівське, радіоактивне).

3. Бомбардуванням швидкими електронами або іонами (ударна іонізація).

Мінімальна енергія електрона для ударної іонізації визначається:

,

де А_і – робота ізоляції, m – маса електрона, М – маса атома.

Процес проходження струму через газ зветься газовим розрядом. Якщо електропровідність газу створюється під дією зовнішнього іонізатора, то таке явище зветься несамостійним газовим розрядом.

Залежність сили струму І при самостійному газовому розряді від прикладеної напруги U має вигляд, зображений на рис. 5.

На ділянці 1 спостерігається лінійна залежність І від U і густина струму визначається:

,

де q₊ , n₊ – заряд та концентрація додатніх зарядів;

U₊, U_– – рухливість додатніх та від’ємних іонів;

Е – напруженість електричного поля.

На ділянці 2 пропорційність порушується внаслідок того, що концентрація іонів у газі зменшується.

На ділянці 4 виникає ударна іонізація, що супроводжується утворенням вторинних електронів та іонів.

Ударна іонізація, яка створюється електронами, недостатня для самостійного розряду. Небхідно, щоб додатні іони іонізували молекули газу, або вибивали електрони із металу катоду. Це можливе при великих напругах U.

Перехід несамостійного газового розряду у самостійний зветься електричним пробоєм газу, а відповідна йому напруга U_з – напругою запалювання.

Газові розряди супроводжуються свіченням газу. Випромінювання світла відбувається, коли молекули газу переходять із збудженого стану в нормальний стан, а також при рекомбінації додатніх іонів з електронами (рекомбінаційне свічення).