CONTINUOUS (PROGRESSIVE) PASSIVE TENSES

Часи групи Continuous (or Progressive) пасивного стану, як і активного, виражають тривалу дію, що відбувається в якийсь момент або період часу в теперішньому чи минулому часі. Майбутній час – Future Continuous – в пасивному стані не вживається.

Present Continuous Passive: A very interesting film is being shown on TV.

Past Continuous Passive: An ice hockey game was being shown on TV when he returned home.

Present (Past) Continuous Passive утворюються за допомогою допоміжного дієслова to be в Present (Past) Continuous Active Voice та дієприкметника минулого часу основного дієслова.

Як і в активному стані, дієслова, що не виражають дію як процес, як правило, не вживаються в формі Continuous. До них відносяться дієслова, що виражають відчуття: to see, to smell, to hear, to seem, to taste;

волевиявлення: to refuse, to prefer, to object, to agree, to disagree, to deny, to impress, to promise; бажання: to wish, to want, to desire; почуття: to like, to hate, to love; розумову діяльність: to know, to understand, to believe, to doubt, to see (=’’understand’’), to imagine, to realise, to suppose, to remember, to think (=’’have an opinion’’), to forget, to recognise; дієслова, що виражають відношення між предметами: to be, to belong, to concern, to involve, to consist, to contain, to depend, to lack, to need, to include, to own, to possess, to weigh (=’’have weight’’), та ін.

PERFECT PASSIVE TENSES

1. Часи групи Perfect пасивного стану, як і активного, виражають дію, що передує іншій дії або якомусь моменту в теперішньому, минулому або майбутньому часі. Крім цього, перфектні часи,

166

особливо Present Perfect Passive, вживаються для підкреслення результату дії, що відбулася.

The windows have still not been repaired. – Вікна ще не відремонтовані.

I was thinking of all that had been said. – Я думав про все, що було сказано.

The goods have just been examined by the customs officers. –

Товари щойно оглянуті (були оглянуті) митниками.

1. Present (Past, Future) Perfect Passive утворюються за допомогою

Perfect Passive, але замість допоміжних дієслівshall/will вживаються

Perfect і Past Perfect Passive.

The dissertation has been discussed for two hours.

Дисертація обговорюється уже дві години.

The dissertation had been discussed for two hours when he came.

Дисертація вже обговорювалась дві години, коли він прийшов.

4. Як і в активному стані, в підрядних обставинних реченнях часу та умови для вираження майбутньої дії замість формиFuture Perfect Passive вживається форма Present Perfect Passive:

After the goods have been examined we shall take them to the warehouse.

Після того як товари будуть оглянуті, ми відвеземо їх на склад.

167

5. Узгодження, як і в активному стані, вживання часів в підрядному реченні з дієсловом-присудком в минулому, зчасі

been shown a new film before he left. новий фільм, до того як він піде.

6.Perfect Infinitive Passive та модальні дієслова. Perfect Infinitive Passive вживається:

-після модальних дієслів must і may для вираження припущення, що дія вже здійснилася:

The letter may have been sent to the wrong address.

Лист, мабуть, був відісланий за неправильною адресою.

-після дієслів can, cannot для вираження здивування, сумніву з приводу того, що дія могла здійснитися:

- після дієслів should, would, could, might, ought та was (were) для вираження дії, яка повинна була б чи могла б здійснитися, але не здійснилася:

The goods were to have been delivered at the beginning of May.

The windows should have been cleaned yesterday.

MODAL VERBS

Модальні дієслова

До групи модальних дієслів відносяться: can (could), may (might), must, ought, shall, will, should, would, need. Самостійно (без інфінітива іншого дієслова) ці дієслова не вживаються, оскільки вони не виражають дії або стану, а лише вказують на можливість, необхідність, бажаність, вірогідність, дозвіл, заборону та здатність виконання дії, вираженої інфінітивом.

Разом з інфінітивом вони утворюють складну форму присудка.

Модальні дієслова ще називають недостатніми (Defective Verbs), оскільки вони не мають багатьох граматичних форм, властивих іншим дієсловам.

168

Особливості модальних дієслів:

1.Дієслова can і may мають форми теперішнього та минулого часу (could, might), тоді як дієслова must, ought, need мають тільки одну форму теперішнього часу.

2.Не мають закінчення –s в третій особі однини теперішнього часу: She can speak English. She may take my copy-book. She must do

it. Need she do it? She ought to help them.

3. Не мають неособових форм: інфінітива, герундія, дієприкметників. Інфінітив після модальних дієслів вживається без частки to, окрім дієслова ought: You may take it. You needn’t do it.

Але: You ought to read it. Вам слід це прочитати 4. Питальну та заперечну форми утворюють самостійно, без

допоміжного дієслова to do: Can I help you? May I come in? Must he go there? Ought he to read it? Need they do it?

She cannot help you. You may not take it. He must not go there. He ought not to read it. They need not do it.

Повні та короткі заперечні форми: Can – cannot – can’t

Could – could not – couldn’t May – may not – mayn’t Might – might not – mightn’t Must – must not – mustn’t Shall – shall not – shan’t Should – should not – shouldn’t Will – will not – won’t

Would – would not – wouldn’t Ought – ought not – oughtn’t Need – need not – needn’t

Зверніть увагу! Модальне дієслово can з запереченням not пишеться разом: cannot.

Для вираження дії модальних дієслів в минулому чи майбутньому часі вживаються їх еквіваленти (замінники):

169

Дієслово can

Дієслово can ( в теперішньому часі) та його форма минулого часу - could вживаються:

170

To be able (to) “бути спроможним” щось зробити – еквівалент дієслова can – може вживатися замістьcan і could (I am able, I was able), а також замість недостаючих форм дієсловаcan: I shall be able, I have been able, та ін.

1. I hope I’ll be able to do it next week.

Сподіваюсь, що я зможу це зробити наступного тижня. 2. He could (was able to) swim very well when he was a boy.

Він вмів плавати дуже добре коли був хлопчиком.

Але коли мова йде про фактично виконану дію, вживається тільки was able to у значенні зміг, зумів, був спроможним, вдалося (was able = managed):

3. Did you win the match? – Yes. It wasn’t easy but I was able to win it.

Ви виграли цей матч? – Так. Це було нелегко, але я зміг його виграти.

При негативному результаті вживаються обидві форми: couldn’t, wasn’t able:

4. Did you win the match? – No, I couldn’t (wasn’t able to) win it.

З такими дієсловами : якsee, hear, feel, smell, taste, understand, remember, guess, etc. вживається could, а не was/were able:

171

5. She spoke in a low voice but I could understand what she was saying.

Вона говорила тихо, але я розумів, що вона казала.

Дієслово may

Дієслово may ( в теперішньому часі) та його форма минулого часу – might вживаються:

172

вираження можливості або здібності виконувати дію в минулому.

He could (was able to) speak English fluently after he had studied in Cambridge for two years.

Він міг вільно говорити англійською після того як він навчався у Кембриджі протягом 2-х років.

б) за допомогою may з Perfect Infinitive, коли міг за змістом може бути замінений на міг би, тобто коли мова йде про невиконану дію: He may have forgotten it. Він, мабуть, (можливо) забув про

це.

3.Дієслово might позначає менш реальне припущення, ніж may , але при перекладі цю особливість семантики дієсловаmight досить складно передати, тому воно перекладається так само як і may.

4.To be allowed to – дозволяти, давати дозвіл – еквівалент модального дієслова may. Вживається як в теперішньому та минулому часі (I am allowed, I was allowed…), так і замість форм, яких не вистачає (I will be allowed to).

Дієслово must

Дієслово must має лише одну форму теперішнього часу та два еквіваленти - модальні дієслова to have та to be, що вживаються в усіх інших часових формах.

Дієслово must вживається:

173

Примітка: 1. Дієслово must не вживається для вираження припущення стосовно майбутнього часу. Воно висловлюється за допомогою слів evidently, probably to be sure та виразів to be likely, to be unlikely та ін.:

значенні і виражає необхідність чи обов’язок, зумовлені обставинами:

174

Модальне дієслово to be вживається лише в двох часових формах: Present Indefinite і Past Indefinite.

4.З модальним дієсловом to be в Present Indefinite вживається лише неозначений інфінітив (Indefinite Infinitive):

She is to come at 9 o’clock. Вона повинна туди прийти о9.00.

5.Після to be в Past Indefinite вживається також перфектний інфінітив, який вказує на те, що виражена ним дія не відбулася:

модальне, дієслово need у сполученні з неозначеним інфінітивом виражає необхідність виконання дії стосовно теперішнього або майбутнього часу і вживається лише в питальних і заперечних реченнях:

Need I go there? – No, you needn’t.

В заперечній формі має теж саме значення, що й don’t have (to).

2. У значенні модального дієсловоneed має лише форму теперішнього часу.

175

вживається в теперішньому, минулому і майбутньому часі.

Інфінітив після нього вживається з часткоюto, питальна й заперечна форми вPresent Indefinite і Past Indefinite утворюються з допомогою дієслова to do.

Модальне дієслово shall

1. У модальному значенні shall може вживатися з будь-якою особою.

У стверджувальних і заперечних реченнях модальне дієслово shall вживається у другій і третій особах для вираження ,наказу попередження, погрози, обіцянки, перестороги:

тільки як допоміжні для утворення майбутнього часу й умовного способу, а й як модальні.

1. Модальні дієслова will і would вживаються у першій особів

стверджувальних і заперечних реченнях для вираження волі, бажання,

176

Would у цьому значенні вживається здебільшого в підрядних додаткових реченнях, де дієслово-присудок вжито у минулому часі:

He said that we would take place in the conference.

Він сказав, що ми охоче візьмемо участь у конференції.

2. У питальних реченнях will і would вживаються у другій особі для вираження ввічливого прохання, запрошення, причому would надає проханню особливо ввічливого відтінку:

вказують на те, що предмет не виконує дії, позначеної інфінітивом основного дієслова:

The knife won’t cut. Ніж не ріже.

4.Модальні дієслова will і would можуть вживатися в підрядних умовних реченнях:

If you will allow me, I will explain you it.

Якщо ви мені дозволите, я вам поясню.

5.Would передає намір, повторність та систематичність дії у минулому та перекладається: звичайно, бувало; а в заперечній формі передає небажання, протидію зусиллям людини:

Whenever I came into the laboratory, he would make his experiments.

Коли б я не зайшов у лабораторію, він завжди проводив досліди. They tried to set the engine in motion, but it wouldn’t start.

Вони намагалися запустити двигун, але він не заводився.

Дієслова should і ought (to)

Дієслова should і ought майже не різняться за значенням. Кожне з них має лише одну форму. Should вживається з інфінітивом без частки to.

Після ought інфінітив вживається з часткою to.

Дієслова should і ought виражають моральний обов’язок (з точки зору того, хто говорить), пораду, рекомендацію. У цих значеннях should і ought вживаються з різними формами інфінітива.

177

178

словником);

2)означення (Everybody looked at the dancing girl. – Усі подивилися на дівчину, яка танцювала);

3)може бути частиною присудка (We shall be waiting for them outside. – Ми будемо чекати їх надворі).

PARTICIPLE ІІ

(дієприкметник минулого часу)

Дієприкметник минулого часу (Participle ІІ) є пасивним дієприкметником,

який має лише одну форму і вживається тоді, коли іменник або займенник, до якого він відноситься, позначає об’єкт вираженої дії. Participle ІІ (3-тя форма дієслова) утворюється:

1)додаванням до основи дієслова суфікса-ed (to open – opened, to play – played, to visit – visited);

2)від «неправильних» дієслів за різними моделями(to see – seen, to make – made, to do – did).

Participle ІІ може виконувати такі функції у реченні:

1)означення (They were looking at the embarrassed boy. – Вони дивилися на збентеженого хлопця);

2)обставини причини (Well-educated girl she also entered the post-graduate courses easily. – Оскільки вона мала добру підготовку, то легко вступила й до аспірантури);

3)обставини часу (When informed about the place let us know, please. – Коли вас проінформують про місце, повідомте нам, будь ласка);

4)може бути частиною присудка (The work is well done. – Робота виконана добре).

Forms of participles

179

I expected her to return. Я сподівався, що вона повернеться.

I would like my groupmates to visit him. Я хотів би, щоб мої одногрупники відвідали його.

The teacher allowed the students to use dictionaries. Викладач дозволив студентам користуватись словниками.

THE SUBJECTIVE INFINITIVE COMPLEX

Якщо речення, до складу якого входить об’єктний інфінітивний комплекс, перетворити на пасивне, то інфінітив виражатиме дію, яку виконує підмет цього пасивного речення:

He was seen to cross the street. Бачили, як він переходив вулицю.

З прикладу видно, що інфінітив to cross виражає дію, яку виконує особа, позначена займенником he. Через те, що до складу речення входить інфінітив, а весь комплексhe … to cross виконує роль підмета речення (Subject), цей комплекс називається суб’єктним інфінітивним комплексом.

Отже, Subjective Infinitive Complex складається з двох частин.

Першою частиною комплексу може бути займенник у називному відмінку або іменник у загальному відмінку. Друга частина комплексу

суб’єктний інфінітивний комплекс вживається у пасивному стані. З низкою дієслів та словосполучень суб’єктний інфінітивний комплекс

182

He is said to know three foreign languages. Кажуть, що він знає три іноземні мови.

The football team is reported to have arrived in Kyiv.

Повідомляють, що футбольна команда прибула до Києва.

The director is expected to return tomorrow. Сподіваються, що директор повернеться завтра.

I was supposed to meet the delegation. Передбачалося, що я зустріну делегацію.

He was heard to sing in the garden. Було чути, як він співав у саду.

The boys were seen to cross the street. Бачили, як хлопці переходили вулицю.

The students were asked to bring their textbooks. Студентів попросили принести підручники.

He was made to leave the hall. Його примусили залишити зал.

He seemed to be spying on me. Здавалося, що він слідкує за мною.

She happened to be late for classes. Так трапилось, що вона запізнилася на заняття.

He is certain to be watching TV. Він, напевно, зараз дивиться телевізор.

They are not likely to return their debt. Навряд чи вони повернуть борг.

CONDITIONAL SENTENCES

В англійській мові розрізняють три типи умовних речень. Перший тип умовних речень виражає здійснювану(реальну)

умову, реальний факт, що відноситься до: а) теперішнього часу:

If he has a telephone he can ring you up any time. Якщо він має телефон, то може телефонувати в будь-який час.

б) минулого:

If he met her yesterday she told him everything about the meeting.

Якщо він зустрів її вчора, то вона розповіла йому все про збори.

в) майбутнього: If it doesn’t rain tomorrow we will go fishing.

Якщо завтра не буде дощу, ми підемо рибалити.

Речення такого типу вживаються найчастіше. У таких реченнях дієслово в підрядному реченні вживається в теперішньому, а в головному – в майбутньому часі.

183