Статы Экзамен / Статы / statukr
.pdfпідрозділі. Тут ми розглянемо внески обертальних і коливальних ступенів свободи в термодинамічні величини.
Оскільки молекули незалежні, обертальна статистична сума дорівнює:
Z об =( z об(1))N , |
(4.27) |
де N – число молекул у системі, а z об(1) |
– одночастинкова |
обертальна статсума. Вона визначається рівнями енергії обертального руху молекули, розглядуваної як тверде тіло:
об(l) |
2l l 1 |
, |
(4.28) |
|
2J |
||||
|
|
|
||
де l 0,1,... – обертальне |
квантове число, J |
– головний |
момент інерції молекули. Рівні (4.28) вироджені за напрямками кутового моменту молекули з кратністю 2l 1. Отже,
одночастинкова статсума дорівнює: |
|
l l 1 |
|
|||
|
|
2 |
|
|||
z об(1) 2l 1 exp |
|
|
|
. |
(4.29) |
|
|
2JkT |
|||||
l 0 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Звідси видно, що справедливим є своєрідний закон подібності: внесок обертального руху в термодинамічні величи-
ни як функції безрозмірної температури kTJ 2 має однако-
вий вигляд для всіх двохатомних газів. Різниця між першим збудженим рівнем обертального руху і основним рівнем
може бути записана у вигляді 2 J kT об , де T об має сенс
температури збудження обертального руху молекули. Розглянемо асимптотики суми (4.29) при низьких
і високих температурах. Якщо T << T об, у сумі (4.29) можна обмежитися двома доданками:
z об(1) |
|
|
2 |
|
|
1 3exp |
|
|
. |
(4.30) |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
JkT |
|
130
Із формул (3.14), (4.27) і (4.30) знаходимо внесок обертального руху у вільну енергію газу:
|
|
|
2 |
|
|
F об 3NkT exp |
|
|
. |
(4.31) |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
JkT |
|
Тут ми обмежилися першим членом розкладу логарифма за ступенями малої експоненти в (4.30). Обертальна ентропія дорівнює:
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
S об= |
F об 3Nk exp |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||
T |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
JkT |
|
JkT |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 2
3Nk JkT exp JkT .
Звідси видно, що при T << T об можна обмежитися диференціюванням лише експоненти в (4.31), яка швидко
змінюється. Тоді обертальна теплоємність |
при T << T об |
||||||||||
дорівнює: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 2 |
|
|
|
2 |
|
|
||
C об T |
S об 3Nk |
|
|
|
exp |
|
|
. |
(4.32) |
||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|||||||||
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
JkT |
|
|
JkT |
|
При наближенні до абсолютного нуля теплоємність (4.32) експоненціально зменшується. У такому випадку говорять про «вимерзання» обертальних ступенів свободи. Наявність
щілини 2 |
J |
у спектрі збудження обертального руху |
||
|
експоненціальної залежності exp |
|
|
|
приводить до |
|
kT |
||
|
|
|
|
термодинамічних величин від температури.
В області високих температур T >>T об можна скористатися розкладом термодинамічних величин за ступенями T об/ T . Обмежуючись головним членом розкладу, будемо
131
вважати спектр енергії обертального руху суцільним. Це дозволяє суму (4.29) замінити інтегралом:
|
|
|
|
|
|
2l l 1 |
|||
|
|
|
|
|
|||||
z об(1) dl 2l 1 exp |
|
2JkT |
. |
||||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки dl 2l 1 d l |
l 1 , цей інтеграл дорівнює: |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
z об(1) |
2JkT |
. |
|
|
|
|
(4.33) |
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||
У результаті |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F об NkT ln |
2JkT |
, |
|
|
|||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
S об Nk Nk ln |
2JkT |
, |
|
||||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
E об NkT , |
|
|
|
(4.34) |
||||
|
C об Nk . |
|
|
|
|
(4.35) |
Відзначимо, що наступний член розкладу обертальної теплоємності за ступенями T об/T позитивний. Це означає, що на графіку залежності C об T при температурі ~ T об
існує максимум, схематично показаний на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Залежність обертальної теплоємності від температури
Із формул (4.17) і (4.34) видно, що при високих температурах, коли можна застосувати класичну статистику, справедлива теорема про рівномірний розподіл енергії
132
за ступенями свободи: на кожен ступінь свободи поступального і обертального руху молекули припадає середня енергія kT 2 .
Щоб знайти внесок малих коливань атомів молекули в термодинамічні величини газу, скористаємося формулою для рівнів енергії квантового лінійного гармонічного осцилятора:
кол n |
|
1 |
|
|
|
n |
|
|
, |
(4.36) |
|
|
|||||
|
|
2 |
|
|
|
де – частота коливань, n 0,1,... – коливальне квантове число. Рівні (4.36) не вироджені. Отже,
|
|
|
|
1 |
|
||
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
(1) |
exp |
|
2 |
|
|||
z кол |
|
|
. |
(4.37) |
|||
|
n 0 |
|
kT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ця сума містить геометричну прогресію зі знаменником |
|||||||||||
exp |
|
kT |
, тому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1) |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
z кол |
|
|
|
. |
|
(4.38) |
||
|
|
|
2sh |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2kT |
|
|
|
||
Коливальна вільна енергія дорівнює: |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
(1) |
N |
|
|
|
|
|
|
|
F кол kT ln [ z кол |
] NkT ln |
2sh |
|
. |
||||||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2kT |
Внесок коливань у внутрішню енергію газу має вигляд:
E кол NkT 2 |
|
(1) |
N |
|
|
|
|
|
|
|
ln z кол |
|
cth |
|
. |
(4.39) |
|||
|
|
|
|||||||
T |
2 |
2kT |
|||||||
|
|
|
|
|
|
133
Енергія виявилася рівною E кол N кол, де кол – середня енергія осцилятора в термостаті. Вона дорівнює:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кол |
|
|
|
|
|
. |
(4.40) |
|
2 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e kT 1 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Перший доданок у цій формулі являє собою енергію нульових коливань атомів у молекулі, а другий – енергію збудження.
З формули (4.39) одержуємо внесок коливань у теплоємність газу:
|
|
|
|
|
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2kT |
|
|||||||
C кол |
E кол Nk |
|
|
. |
(4.41) |
||||
|
|
|
|
||||||
T |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
sh |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
2kT |
|
Відстань між рівнями енергії осцилятора пов'язана з температурою збудження T кол коливального руху співвідношенням k T кол. Із формул (4.40) і (4.41)
випливає, що:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
exp |
|
|
|
, |
T Tкол , |
|
|
2 |
|
|||||||
кол |
|
|
|
kT |
|
(4.42) |
||||
|
|
kT , |
|
|
|
|
|
|
T T , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кол |
|
|
|
|
Nk |
|
C кол |
|
Nk,
2 |
|
|
|
|
T Tкол |
|
|
||
|
|
exp |
|
|
, |
, |
(4.43) |
||
|
|
||||||||
kT |
|
|
kT |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
T Tкол |
, |
|
Графік залежності C кол T наведено на рис. 4.2.
Як і у випадку обертального руху, коливальні ступені свободи «вимерзають» при низьких температурах. Із формули (4.42) видно, що в області високих температур на
134
кожен коливальний ступінь свободи припадає середня енергія kT .
Рис. 4.2. Залежність коливальної теплоємності від температури
4.4. Магнетизм газів
Будемо вважати, що частинки ідеального газу мають
магнітні моменти і газ перебуває в зовнішньому постій-
ному і однорідному магнітному полі H . Енергія частинки
містить доданок H , який повинен бути врахований при
розрахунку термодинамічних величин. Магнітне поле на-
магається впорядкувати магнітні моменти частинок, орієн-
туючи їх уздовж вектора H , а хаотичний тепловий рух перешкоджає впорядкуванню. У результаті встановлюється деяка середня намагніченість газу, спрямована вздовж магнітного поля. Обчислимо її, нехтуючи просторовим квантуванням магнітного моменту.
Кожна частинка газу подібна ротатору, який виконує поступальний і обертальний рух. Як і в попередньому підрозділі, статистичний інтеграл газу дорівнює:
Z = Z пост Z рот ,
де
Z рот=( z рот(1))N.
У результаті термодинамічні величини газу містять доданки, зумовлені обертанням магнітних моментів частинок
135
відносно вектора H . Саме ці внески нас цікавлять у цьому підрозділі.
Орієнтацію вектора у просторі зручно задавати кутами і сферичної системи координат з віссю z, спрямованою уздовж магнітного поля. Цим кутам відповідають спряжені імпульси p і p . Оскільки ротатор має два сту-
пені свободи, його фазовий простір чотиривимірний. Одночастинковий статистичний інтеграл ротатора дорівнює:
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||
(1) |
|
|
|
d d |
dp |
dp exp (– рот/k), |
|
|||||
z рот |
|
|
|
(4.44) |
||||||||
2 |
|
2 |
||||||||||
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|||
де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p2 |
p2 |
|
|
|
|
||
|
|
|
рот |
|
|
|
|
|
Hcos |
(4.45) |
||
|
|
|
|
2J sin2 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
2J |
|
|
– енергія ротатора в магнітному полі, J – його головний момент інерції. Підставляючи (4.45) у (4.44) і враховуючи інтеграл (4.2), одержуємо:
|
(1) |
|
JkT |
|
|
|
|
H cos |
|
||
|
z рот |
|
|
d sin exp |
|
. |
|||||
|
2 |
kT |
|||||||||
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цей |
інтеграл обчислюється за |
допомогою |
підстановки |
||||||||
x cos . У результаті – |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
(1) |
|
2JkT |
|
sh H |
|
|
||
|
|
z |
рот |
|
|
|
|
kT |
. |
|
(4.46) |
|
|
2 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
kT |
|
|
|
Якщо |
магнітне |
поле |
відсутнє, |
вираз |
(4.46) збігається |
з (4.33).
Обертальна частина вільної енергії газу дорівнює:
136
|
|
|
sh |
H |
|
||
|
2JkT |
|
kT |
|
|
||
F рот NkT ln |
|
|
|
. |
(4.47) |
||
2 |
H |
||||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
kT |
|
|
Як і слід було чекати, вона адитивна. Адитивна і внутрішня енергія:
E рот N рот ,
де
|
|
|
|
(1) |
|
|
1 H |
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
рот kT 2 |
|
ln z рот |
2kT 1 |
|
|
|
cth |
|
(4.48) |
||
|
|
|
|||||||||
T |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
2 kT |
|
kT |
|
– середня обертальна одержуємо ротаційну на частинку:
c рот
T
Якщо врахувати
shx
енергія однієї частинки. Із (4.48) частину теплоємності в розрахунку
|
|
|
|
|
|
H |
|
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
kT |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
рот k 2 |
|
|
. |
(4.49) |
||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
sh |
H |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
kT |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
, x 1, |
|
|
|
|
||||
6 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
exp x, x 1, |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
із формули (4.49) одержуємо асимптотики теплоємності:
|
|
H |
2 |
|
2 |
H |
|
|||
k 2 |
4 |
|
|
|
exp |
|
, kT H, |
|
||
|
|
kT |
|
|
|
|
kT |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(4.50) |
|
c рот |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
H |
|
|
|||
|
|
k 1 |
|
|
, |
kT H. |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
3 |
|
kT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Залежність c рот T
137
Рис. 4.3. Теплоємність ротаторів у магнітному полі
Формула (4.50) має простий фізичний зміст. У слабкому магнітному полі ротатор виконує вільне обертання. Оскільки він має два обертальні ступені свободи, відповідно до теореми про рівнорозподіл енергії його внесок у теплоємність c рот дорівнює k . У сильному магнітному полі магнітний момент кожної частинки виконує малі коливання біля напрямку поля. Оскільки існує два коливальні ступені свободи, внесок молекули в теплоємність дорівнює 2k .
Середній магнітний момент газу дорівнює:
|
|
|
|
|
F |
|
, |
(4.51) |
||||
|
|
MV |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
H |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
T ,N |
|
|
||
де M – |
намагніченість газу, |
V |
– його об’єм. Диферен- |
|||||||||
ціюючи (4.47), одержуємо формулу Ланжевена: |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
, |
(4.52) |
||
|
|
M nL |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
kT |
|
|
||
де n N |
V |
– густина газу, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L x cthx |
1 |
|
|
(4.53) |
||||||
|
|
x |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
– функція Ланжевена. Оскільки |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
x |
|
x 1, |
|
|||||
|
|
|
1 |
|
|
|
, |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
cthx |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
1, x 1, |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
138 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
із формули (4.52) знаходимо асимптотики
H, |
H kT , |
|
|
|||
M |
n, |
H kT , |
|
(4.54) |
||
|
|
|
||||
де |
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
2n |
|
(4.55) |
H |
3kT |
|
||||
|
|
|
|
|||
– магнітна сприйнятливість. Залежність C |
T |
називаєть- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
ся законом Кюрі, а |
|
|
|
|
|
|
C |
2n |
|
(4.56) |
|||
3k |
|
– постійною Кюрі. Із (4.54) видно, що, лінійно зростаючи з полем у слабких магнітних полях, намагніченість досягає насичення в сильному полі.
Врахуємо просторове квантування магнітного моменту частинки. Із квантової механіки відомо, що проекція магнітного моменту атома на магнітне поле дорівнює g Bm , де
g 1 |
|
J J 1 L L 1 S S 1 |
|
|
2J J 1 |
||
|
|
||
– фактор Ланде ( L , S і J – квантові числа орбітального, |
|||
спінового і повного моментів атома), B – магнетон Бора, |
|||
m J , J 1,..., J |
– магнітне квантове число. Енергія |
атома в магнітному полі, яка дорівнює g BmH , визначає магнітну частину статистичної суми газу:
|
ZH zH1 N , |
|
(4.57) |
||||
де |
|
|
|
|
|
|
|
zH1 |
J |
g |
B |
mH |
|||
exp |
|
|
|
||||
kT |
|||||||
|
m J |
|
|
139