2. Поняття «група», «колектив», «гурт», «спільнота»

Дослідник груп і колективів, який намагається розібратись у цих соціально-психологічних явищах, натрапляє на різноманітність точок зору і неоднозначність трактування термінів. Тому перед тим, як заглибитись у розгляд самих теорій, зупинимося на визначеннях і по-ходженні двох основних термінів – «група» і «колектив».

Слово «група» з’явилось раніше, ніж «колектив», і за своєю ети-мологією, за дослідженням О.І. Донцова, пов’язане з двома коренями: «вузол» і «коло». Розглянувши процес утворення слова «група», він вказує, що у 17 столітті термін «група» (з італійської «groppo») вико-ристовувався художниками для позначення способу компонування фігур, за якого вони створюють цілісне враження. У 18 столітті слово «група» починає вживатись як назва людських спільнот, члени яких володіють якоюсь загальною ознакою. З розвитком соціальної психо-логії група стала предметом багатьох психолого-педагогічних до-сліджень. Психологи визначають малу соціальну групу як кількісно невелику спільноту, де люди об’єднані спільною діяльністю, безпо-середньо контактують один з одним, мають спільну мету та інтереси, які визначають певну організацію, тривалість існування та деяку одно-рідність поведінки її членів. Ми згодні з такою дефініцією.

Походження слова «колектив» дослідив В.І. Александров. Він стверджує, що слово «колектив» походить від латинського «collectivus», яке означало щось зібране, збірне ім’я. Слово «collectivus» утворилось від «collegere», що означало «збирати разом». Процес перетворення слова «колектив» із загальновживаного на термін автор пов’язує з появою соціальної психології. На початку 20 століття термін «колектив» означав суму індивідів, які складають єдину сукупність, утворену за певною ознакою. А.С. Макаренко вважав, що колектив – це живий со-ціальний організм, заснований на соціалістичному принципі об’єднання. Слід зазначити, що змістовне розкриття терміна «колектив» у роботах А.С. Макаренка не було тотожним за суттю у різні періоди його діяльності. На початку 20-х років він вживав як приблизно одно-значні цьому терміну слова «община», «виховна община».

Колектив у сучасному розумінні, вважає С.У. Гончаренко, це таке об’єднання людей, життєдіяльність котрого визначається цілями і завданнями, що випливають із потреб суспільного, колективного та індивідуального розвитку, в якому функціонує самоврядування, а сто-сунки між ними є гуманними, характеризуються взаємною повагою і відповідальністю, спільним прагненням до загального успіху. Ми не маємо заперечень до цього визначення.

Колектив – це організована форма об’єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності (М.М. Фіцула).

Деякі дослідники поряд з термінами «група» та «колектив» вжи-вають термін «гурт». Останнім часом в українській мові більш активно стали вживати слово «гурт» – український відповідник слову «група». В сучасній психолого-педагогічній літературі зустрічаємо також тер-мін «спільнота». На нашу думку, за змістом це поняття ширше, ніж «колектив», тому ми вживаємо його як синонім до поняття «група».

Важливим етапом у розвитку теорії колективу є педагогічна сис-тема, розроблена А.С. Макаренком. Саме А.С. Макаренку належить головна роль у створенні і обґрунтуванні теорії колективу, яка сьогодні не сприймається однозначно. Він надавав згуртованості колективу великого значення і вважав, що необхідною умовою згуртованості і розвитку колективу є постановка перед його членами перспектив, тобто яскравих, захоплюючих цілей, без яких справді важко знайти спосіб організації колективу.