- •Навчальний посібник
- •Модуль 1 Організаційно-економічні умови фективного функціонування аграрного сектору економіки
- •Тема I. Розвиток аграрного сектору україни
- •1.1. Сутність та проблеми функціонування аграрного сектору
- •1.2. Основні фактори розвитку аграрного сектору та пріоритети підвищення його конкурентоспроможності
- •Економічне зростання в окремих країнах і регіонах світу , %*
- •Кількісні та якісні критерії ефективності розвитку сільського господарства
- •1.3. Місце аграрного сектору України у світовому розвитку
- •Зміни чисельності населення України
- •Питома вага населення деяких країн до загальної чисельності населення світу, %
- •Розораність території у деяких країнах
- •Виробництво основних продуктів рослинництва в країнах світу, 1961р.
- •Виробництво основних продуктів рослинництва в країнах світу, 2005 р.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Земельні відносини і формування агробізнесу
- •Виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. Грн
- •Участь сільськогосподарських підприємств у виробництві продукції тваринництва, 2011 р. (у%)
- •Регіональна концентрація поголів’я корів і виробництва молока, 2011 р.
- •Орендні земельні відносини та економічні умови використання земель
- •Інформація про стан видачі державних актів на право власності
- •На земельні ділянки взамін сертифікатів на право
- •На земельну частку (пай) за поданими заявами
- •Громадян України на 01.01.2012 р.
- •Укладення договорів оренди земельних ділянок і земельних часток (паїв) в розрізі областей України
- •Укладення договорів оренди земельних ділянок і земельних часток (паїв) в цілому по Україні (у % до підсумку)
- •Плата за оренду земельних ділянок і земельних часток (паїв) в Україні
- •Грошова оцінка 1 га ріллі в Україні, грн
- •Структура посівних площ у сільськогосподарських підприємствах України
- •Розораність сільськогосподарських угідь в Україні, %
- •Якісний стан орних земель в Україні
- •Динаміка внесення мінеральних та органічних добрив і хімічних меліорантів
- •Малий агробізнес в системі агроформувань
- •Класифікація фермерських господарств сша за розміром земельних угідь**
- •Взаємозв’язок обсягу виручки від реалізації продукції із кількісними показниками розміру фермерських господарств України, 2010 р.
- •Групування фермерських господарств Черкаської області за розмірами сільськогосподарських угідь, га (2011 р.)
- •Показники продуктивності земельних угідь і тварин країн світу, 2010р.*
- •2.4. Агрохолдінги – місце і роль в системі агробізнесу
- •2.5. Проблеми розвитку самоврядних сільських територій
- •3. Які можливості та плани Міністерства щодо залучення інвестицій для розвитку сільської ради?
- •4. Який обсяг державної підтримки у 2011 р. Передбачено для фермерських та особистих селянських господарств?
- •5.Започаткування продажу землі.
- •8. Як одержати сертифікат на органічну продукцію? Які служби видають такий сертифікат?
- •9. Сільради не мають фінансування на очистку вулиць від снігу, до школи, дитсадка та під’їздів до села. Як вирішити цю проблему?
- •10. Чи можливе внесення до статутного фонду будь-якої форми господарювання с. Г. Земельного сертифікату на право на земельну частку (пай)?
- •11. Відчуження емфітевзису в умовах мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Затвердження типової форми договору емфітевзису.
- •14. Правові умови продажу землі та оформлення угод щодо її купівлі-продажу.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Світовий досвід формування земельних відносин і розвитку фермерських господарств
- •3.1. Застосування організаційно-правових механізмів регулювання сільськогосподарського землекористування
- •3.2. Використання сільськогосподарських угідь у фермерських господарствах країн Європи
- •3.3. Умови функціонування фермерських господарств
- •3.4. Державне регулювання фермерських господарств провідних країн світу
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 2
- •Етапи розвитку селянських господарств України
- •4.2. Обґрунтування ролі і місця селянських господарств в регіональній економіці
- •4.3. Класифікація селянських господарств в залежності від економічного потенціалу та місцезнаходження
- •Розміри селянських господарств в різних природно-економічних зонах, 2009 р.
- •Структура виробництва продукції особистого присадибного господарства (опг) “Мархалівське”*, %
- •Структура витрат на виробництво і реалізацію овочів, 2004 р.
- •4.4. Розвиток селянських господарств та їхня роль у забезпеченні населення продовольством
- •Динаміка розвитку селянських господарств в аграрному секторі економіки
- •Частка сг у забезпеченні населення України продуктами харчування (2009 р.)
- •*Норми споживання продуктів, рекомендовані Українським науково-дослідним інститутом харчування Міністерства охорони здоров’я України (лист на адресу Міністерства економіки України від 12.01.1996 р.).
- •4.5. Функціонування селянських господарств в умовах багатоукладної економіки
- •Порівняльні показники продуктивності
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Розвиток підприємництва і кооперації в сільській місцевості
- •5.1. Закономірності і умови розвитку підприємства і кооперації
- •Інтеграція
- •Напрями інтеграції різних видів господарських формувань в апк
- •Динаміка кількості сільськогосподарських підприємств
- •Державна підтримка розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації
- •Порівняльна характеристика виробничих і обслуговуючих кооперативів
- •Розрахунок потреби коштів для формування матеріально-технічної бази сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу
- •5.2. Зовнішньоекономічна діяльність сільського господарства
- •Зовнішня торгівля України, млн дол. Сша
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Формування і розвиток аграрного ринку
- •6.1. Організація та функціонування інфраструктури аграрного ринку
- •Стан інфраструктури аграрного ринку, од.
- •6.2. Ціновий механізм у сучасних умовах розвитку аграрного ринку
- •6.3. Ринок сільськогосподарської продукції та продовольства
- •Споживання основних продуктів харчування в Україні
- •Раціональна норма
- •Розподіл домогосподарств України за місцем проживання
- •Структура грошових витрат міських і сільських домогосподарств
- •Грошові витрати міських та сільських домогосподарств на харчування, %
- •Споживання продуктів харчування в домогосподарствах у містах та у сільській місцевості, кг
- •Вартість та структура споживання продуктів харчування за фактичним рівнем та раціональними нормами
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Соціальний розвиток села
- •Кількість сільських населених пунктів, од.*
- •Динаміка чисельності наявного сільського населення України, тис. Осіб*
- •7.2. Соціальна поселенська мережа
- •Динаміка об'єктів соціальної інфраструктури у міській
- •Нормативні показники пріоритетності потреби в об’єктах соціально-культурного призначення на селі
- •7.3. Зайнятість та оплата праці у сільських поселеннях
- •Економічна активність населення у віці 15-70 років
- •Середньооблікова чисельність штатних працівників у сільськогосподарських підприємствах
- •Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності, 2011 р.
- •7.4. Соціальний захист сільського населення
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 3.
- •8.2. Фінансово-кредитне забезпечення
- •Фінансові результати до оподаткування сільськогосподарської діяльності з розподілом на великі, середні та малі підприємства у 2011 р. Млн грн
- •8.3. Страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •Орієнтовні страхові тарифи за окремими видами або групами сільськогосподарських культур, тварин, інших матеріальних цінностей (частка від страхової суми, %)
- •Орієнтовні тарифні ставки (частка від страхової суми, %) з добровільного страхування затрат на вирощування сільськогосподарських культур залежно від виду страхової події
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 9. Інноваційно-інвестиційне забезпечення розвитку сільських територій
- •9.1. Матеріально-технічне забезпечення сільських домогосподарств
- •Забезпеченість сільських домогосподарств основними засобами
- •Наявність та потреба в основних засобах і довгострокових біологічних активах для виробництва сільськогосподарської продукції, млрд грн
- •Наявність техніки в сільськогосподарських підприємствах України, тис. Од.
- •Забезпеченість аграрних підприємств окремими видами сільськогосподарської техніки, 2010 р.
- •Наявність технічних засобів у сільськогосподарських підприємствах, 2010 р.
- •Основні показники технічної оснащеності домогосподарств населення України
- •9.2. Інноваційне забезпечення сільськогосподарського виробництва
- •9.3. Розроблення та реалізація інвестиційних проектів
- •9.4. Залучення інвестицій у соціально-економічний розвиток сільських територій
- •Обсяги інвестицій в основний капітал сільського господарства, млрд. Грн
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 10. Управління розвитком сільських територій на самоврядному рівні
- •10.1. Програми управління соціально-економічним
- •Розвитком сільських територій
- •10.2. Дорадчі послуги у забезпеченні соціально-економічного розвитку сільських територій
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Аграрний сектор і розвиток альтернативних джерел енергії
- •11.1. Стан біоенергетики в Україні
- •11.2. Розвиток енергетики в аспекті використання біоетанолу
- •11.3. Загальні поняття, аспекти виробництва та використання біодизельного палива (біодизеля)
- •11.4. Сировина для виробництва біодизеля
- •11.5. Виробництво і використання біопалив в апк
- •11.6. Ефективність альтернативних видів енергії в сільському господарстві
- •Ефективність використання соломи за різними варіантами
- •Розподіл обсягів виробленої соломи за напрямами використання, млн т
- •Ефективність використання гною для одержання біогазу
- •Розрахунок економії коштів від використання соломи для одержання органічних добрив
- •Розрахунок економії від використання соломи для одержання тепла
- •Ефективність переробки 1 т ріпаку на біодизель (на прикладі Кримського інституту апв)
- •Наявність продуктивної вологи при посіві озимої пшениці залежно від попередника
- •Ефективність переробки 1 т зерна кукурудзи на біоетанол
- •Економічна ефективність виробництва альтернативних видів енергії в сільському господарстві
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 12. Стратегія розвитку аграрного сектору україни на період до 2020 року
- •12.1. Ключові проблеми, місія, мета та стратегічні цілі розвитку аграрного сектору
- •12.2. Принципи організації та орієнтири реалізації стратегії
- •12.3. Пріоритетні напрями досягнення стратегічних цілей та очікувані результати
- •12.4. Формування перспективної моделі сільського господарства як основи аграрного сектору України
- •12.5. Перспективи розвитку аграрного сектору України в умовах глобалізації – методологічні орієнтири
- •Запитання для самоконтролю
- •Список використаної і рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Найбільші агрохолдинги України, їх розміри та види діяльності (2011 р.)*
- •Основні проблеми організації управління аграрним сектором (за блоками функцій) та можливі шляхи їх вирішення
- •Макроекономічні чинники формування аграрного сектору України*
- •Додаток 4
- •Додаток 6
- •Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах України, 2009 р. Додаток 7 Основні напрями інтеграційних процесів в апк
- •Додаток 8 Інституціональні проблеми розвитку та регулювання аграрної економіки
- •Додаток 9 Складові реформ аграрного сектору України
- •Склад 8 економічних районів України в розрізі регіонів:
- •Територія і кількість наявного населення за регіонами (на 01.01)
- •Розрахунок можливого обсягу реалізації та виручки від реалізації основних видів с.-г. Продукції особистими селянськими господарствами України за 2010 рік
- •Основні показники розвитку підприємств за видами економічної діяльності України у 2011 році*
- •Основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва1
- •Основні структурні показники діяльності суб’єктів господарювання
- •Основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва за регіонами за 2010 рік1
- •Опеативна інформація щодо укладання договорів оренди та плати за оренду земельних ділянок за 2011 рік (станом на 10.02.2012р.)
- •Класифікація інвестицій на підприємствах апк
- •Показники фінансового стану та рентабельності корпорацій України за 2010 рік
- •Опеативна інформація щодо укладання договорів оренди та плати за оренду земельних ділянок за 2011 рік (станом на 10.02.2012р.)
- •П’ятдесят найбільших компаній світу за обсягом продажу (станом на 31 березня 2011 року)
- •Динаміка доходів домогосподарств України за 2005-2011 рр.*
- •Економіка аграрного сектору
12.5. Перспективи розвитку аграрного сектору України в умовах глобалізації – методологічні орієнтири
Особливість сучасного світу – глобалізація. Незважаючи на неоднозначність цього процесу, загальновизнаною стала теза про те, що для адекватної реакції на зміни, які відбуваються в світі, необхідно формувати нову парадигму розвитку економічних систем в умовах глобалізації, однією зі складових якої виступає розробка методології економічного розвитку.
Процес глобалізації економіки є багатоаспектним та органічно пов'язаний із великими змінами в різних економічних структурах: галузевих, територіальних, техніко-економічних, інституційних. Глобалізація потенціює процеси, що відбуваються всередині окремої національної економіки, підсилюючи її конкурентні позиції або, навпаки, її недостатність в аспекті конкурентоспроможності. Тобто вона дає додаткові можливості сильним і здатним проводити ефективну національну політику розвитку, але створює значні ризики для слабких національних економік та малоефективних урядів1. Як зазначав академік І.Лукінов, „...глобальні науково-технічні й соціально-економічні перетворення ... не можуть не впливати і на внутрішні структурно-інституціональні зміни в кожній країні. Вони стосуються економічних і правових відносин, форм власності, володіння й господарювання всієї системи державного та ринкового регулювання і управління...”2.
Здійснювані в країні соціально-еконо-мічні перетворення призвели до результатів, якісно відмінних від очікуваних. Незважаючи на численні декларовані наміри, в суспільстві, й насамперед у політичної еліти, немає єдності щодо стратегічних перспектив національного розвитку в системі світового господарства. Існує необхідність перегляду сформованої нині національної моделі розвитку з урахуванням потенційних екзогенних ризиків, які виникатимуть внаслідок глобалізаційних процесів. Особливо гостро це питання стоїть перед стратегічним для вітчизняної економіки аграрним сектором. На цьому акцентують увагу ряд дослідників. Зокрема, О. Єранкін вказує на те, що особливо важливу і відчутну роль глобалізаційні процеси відіграють для майбутніх перспектив розвитку економіки агропромислового комплексу України. Аграрний сектор економіки України вступає у нову фазу свого розвитку3. Науковці інституту економіки та прогнозування НАНУ зазначають, що для вітчизняної агропродовольчої системи результати її конвергенції зі світовою системою визначаються вибором стратегії й конкретних механізмів входження у глобальний простір4.
Отже, на даному етапі необхідно скоригувати розвиток аграрного сектору, знайти такі шляхи та механізми входження у світову економіку, які б дали змогу максимально скористатися позитивними результатами глобалізації і, водночас, мінімізувати економічні й особливо соціальні проблеми, пов’язані з адаптацією національної економіки до закономірностей світової господарської системи.
Окремі методологічні аспекти розвитку аграрної сфери, питання реформування й трансформації аграрної економіки відображені в працях П. Гайдуцького, В. Зіновчука, І. Лукінова, Ю. Лупенка, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, О. Онищенка, Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Трегобчука, В. Юрчишина та ін. Разом із тим теорія й методологія розвитку аграрного сектору економіки потребують подальшого дослідження, що має бути зроблено в контексті посилення глобалізаційних процесів та інтеграції України до світового господарства.
Мета статті – визначення й формулювання методологічних орієнтирів розвитку вітчизняного аграрного сектору в умовах глобалізації.
Зазначені орієнтири належить розглядати як систему концепцій і принципів, положень, способів та методів, які теоретично і практично можуть забезпечувати процес подальшого ефективного функціонування в системі світового господарства, вибір оптимальних варіантів руху й шляхів їх досягнення.
Аналізуючи двадцятирічний шлях трансформацій в АПК України, закономірності сучасного процесу глобалізації, тенденції інтеграції України до світового співтовариства, ми дійшли висновку, що подальший розвиток аграрного сектору повинен здійснюватися в межах певного комплексу методологічних орієнтирів.
1. Здійснення політики еволюційного долучення до світогосподарських зв’язків та дотримання принципу "реформування знизу". Селянство за своєю суттю є консервативною системою, тому при запровадженні будь-яких реформ не можна нехтувати його історичними традиціями, соціальною психологією, яка для корінної переорієнтації вимагає особливих зусиль, значного часу, матеріальних і моральних стимулів.
Основним недоліком реформ, що запроваджуються останнім часом, є їх макропоходження та реалізація, тобто нав’язування "зверху". При цьому там, де безпосередньо трудиться конкретний працівник, селянин, аграрій, система економіко-соціальних відносин нерідко залишається старою і не змінює їхнє матеріальне становище та умови життя, принаймні в бік поліпшення. На другий план відсунуті ті, хто своїми руками виробляє сільськогосподарську продукцію, визначає результат діяльності аграрних підприємств, повинен здійснювати на практиці ідеї й задуми реформ. Заходи, що супроводжують реформи, мають бути обґрунтовані та роз’яснені таким чином, щоб вони стали внутрішнім переконанням і мотивацією людей до змін.
2. Забезпечення реального статусу пріоритетності розвитку аграрного сектору в умовах глобалізації – найважливіше положення державної політики та регулювання. Світовий досвід показує необхідність державної підтримки і регулювання аграрного сектору через забезпечення паритету цін на сільськогосподарську й промислову продукцію, дотування стратегічних видів сільськогосподарської продукції та продовольства, компенсацію частини витрат на окремі види послуг і матеріально-технічних ресурсів, пільгове оподаткування сільськогосподарських товаровиробників тощо. Важливим цей напрям є й із позицій забезпечення продовольчої безпеки України в умовах глобалізації. Пріоритетними напрямами в цьому аспекті повинні бути зміна обсягів експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, диверсифікація виробництва, зростання купівельної спроможності населення, зміни в обсягах і структурі споживання та харчування. На державному рівні необхідна розробка системи продовольчого забезпечення країни на основі реалізації відповідних програм шляхом формування продовольчого фонду.
3. Розвиток ринку землі. Без відповідних законодавчих зрушень та усвідомлення того факту, що земля як основний ресурс сільськогосподарського виробництва, маючи певну вартість, є величезним активом економіки, не можна вести мову про модернізацію сільськогосподарської інфраструктури, інновації, сільський розвиток на сталій основі, конкурентні переваги вітчизняних товаровиробників на світовому ринку сільськогосподарської продукції тощо. Водночас, необхідним є створення механізму економічного стимулювання раціонального використання земель, забезпечення державного управління в частині регулювання цільового використання землі.
4. Створення умов та сприяння розвитку великих агропромислових формувань. Не заважаючи функціонуванню малих форм господарювання, слід пам’ятати, що лише агрофірми, науково-виробничі об'єднання, агроконсорціуми, концерни, холдинги, фінансово-промислові групи здатні забезпечувати ефективну організацію виробництва, закупівлі, транспортування, зберігання, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції в умовах глобалізації.
5. Створення умов щодо залучення та збільшення вкладу особистих селянських господарств і фермерів до розширення продовольчого ринку та експортного потенціалу на основі широкої їх кооперації й інтеграції з сільськогосподарськими товаровиробниками різних форм.
6. Функціонування мережі агросервісних підприємств. Питання науково-технічного обслуговування виробничих та переробних підрозділів, матеріально-технічного забезпечення є актуальними як для дрібних, так і середніх та великих підприємств, більшість з яких не можуть утримувати штат відповідних фахівців. Тому доцільним вбачається створення на кооперативних засадах агросервісних підприємств із матеріально-технічного забезпечення й надання різноманітних послуг: технічних, агрохімічних, агрономічних, зоотехнічних, ветеринарних, маркетингових та ін. У цих підприємствах будуть зосереджені висококваліфіковані спеціалісти, які обслуговуватимуть виробничі й переробні підрозділи за договором, замовленням або терміновим викликом за заздалегідь встановленими розцінками. Замовниками послуг можуть бути особисті селянські та фермерські господарства, кооперативи, будь-які товариства, що організовують свою діяльність на основі горизонтальної й вертикальной кооперації.
7. Державна програма підтримки сільськогосподарського машинобудування, розвитку ринку сільськогосподарської техніки. Стан первинного ринку технічних засобів для аграрного сектору в Україні незадовільний. А саме від рівня технічного забезпечення аграрних підприємств, не в останню чергу, залежить ефективність їхньої діяльності на світовому ринку, продуктивність і рентабельність виробництва, якість продукції тощо. Без створення сучасної системи машин в аграрному секторі неможливо організувати високорентабельне виробництво, налагодити випуск конкурентоспроможної продукції. Держава має безпосередньо взяти участь у відновленні сільськогосподарського машинобудування, стимулювати вітчизняні підприємства цієї галузі, здешевити кредитування товаровиробників, впроваджувати енергоощадні технології, переглянути умови інвестиційної діяльності з метою техніко-техноло-гічного переоснащення АПК та ін.
8. Експорт продукції переробки сільськогосподарської сировини. В попередніх дослідженнях1 нами було обґрунтовано доцільність експорту несільськогосподарської сировини, а саме продукції її переробки.
9. Подолання монополізму при закупівлі й реалізації сільськогосподарської продукції, в тому числі на експорт, формування конкурентного середовища в сфері закупівель, переробки сільськогосподарської продукції та агросервісу. У зв’язку з цим необхідно розробити механізм придбання сільськогосподарськими товаровиробниками контрольного пакета акцій переробних і агросервісних підприємств; активізувати процеси інтеграції на кооперативній основі структур, що охоплюють весь технологічний цикл від виробництва сировини до випуску та реалізації кінцевої продукції; контролювати діяльність підприємств-монополістів сфери переробки сільськогосподарської продукції, виробничо-технічного обслуговування і матеріально-технічного забезпечення АПК відповідно до вимог антимонопольного законодавства.
10. Розвиток інфраструктури, що відповідатиме викликам глобалізації, шляхом розширення експортного потенціалу, розгор-тання мережі торговельно-закупівельних фірм з індустрією сортування, охолоджування, упаковки, зберігання й переробки сільськогосподарської продукції з метою подальшого експорту, формування оптових продовольчих ринків із реалізації сільськогосподарської продукції, товарних бірж, забезпечення сільськогосподарським товаровиробникам пільгового безперешкодного виходу на світовий ринок; надання державної підтримки щодо створення в аграрному секторі інноваційних структур, агропромислових кластерів, кредитних спілок, земельних та інвестиційних банків тощо.
11. Побудова принципово нової системи управління аграрним сектором. В основі управлінської ієрархії центром її уваги повинні бути інтереси селянина, виконання державних функцій має здійснюватися через громадські й фахові об’єднання. Потребують перегляду підходи до кадрового забезпечення системи управління аграрним сектором як на макро-, так і мезорівнях.
12. Соціальна спрямованість реформ. Реформи повинні супроводжуватися адекватними змінами соціальної сфери. Лише через послідовне поліпшення життя селян можна досягти бажаного ефекту від економічних реформ. Соціальні перетворення на селі мають відбуватися у напрямі забезпечення високого рівня життя всіх верств сільского населення, нормалізації демографічної ситуації, розвитку сільської інфраструктури.
Розвиток аграрного сектору України в умовах глобалізації доцільно розглядати з позицій затвердженої на державному рівні та прийнятої суспільством парадигми ефективного його функціонування в системі світового господарства. Будь-які реформи, трансформаційні ініціативи стосовно аграрного сектору повинні базуватися на запропонованій системі концептуальних положень і принципів, методологічних орієнтирів подальшого розвитку аграрного сектору. Лише дотримуючись та послідовно реалізуючи їх, можна уникнути потенційних ризиків глобалізації, сформувати конкурентоспроможний у світовому вимірі агропродовольчий комплекс і забезпечити гідні умови життя на селі.
Аналіз сучасного стану вітчизняного аграрного сектору, закономірності глобалізаційно-інтеграційних процесів вказують на необхідність розробки й запровадження додаткових політичних, економічних, організаційних, соціальних заходів щодо реалізації запропонованих методологічних орієнтирів розвитку аграрного сектору України в умовах глобалізації.