Економічне зростання в окремих країнах і регіонах світу , %*

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Світова економіка	-0,5	5,1	4,3	4,5
Розвинені країни	-3,4	3,0	2,2	2,6
США	-2,6	2,9	2,5	2,7
Японія	-6,3	4,0	-0,7	2,9
Єврозона	-4,1	1,8	2,0	1,7
Країни, що розвиваються (в тому числі з трансформаційними економіками)	2,8	7,4	6,6	6,4
Китай	9,2	10,3	9,6	9,5
Країни СНД	-6,4	4,6	5,1	4,7

*Дані доповіді Міжнародного валютного фонду (МВФ) World Economic Outlook, червень 2011 року.

Незважаючи на те, що експорт України до Китаю останніми роками мав украй нестійкий характер, інвестиційне партнерство з Китаєм – важливий вектор української зовнішньоекономічної політики. Китайські інвестори вже беруть участь у реалізації українських інфраструктурних проектів. Серед спільних українсько-китайських проектів, які на цей час перебувають у стадії реалізації – будівництво залізниці для пасажирського сполучення Київ – міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Заплановано пілотний проект із технічного переоснащення трьох шахт у Луганський і Донецькій областях.

Після тривалої і глибокої рецесії зростання економіки у США йде найнижчими темпами в історії і для повного відновлення необхідно принаймні ще три-чотири роки.

Зростання в багатьох європейських країнах теж буде доволі низьким – усього 1,6-1,8% у зоні євро, а деякі країни, наприклад Греція та Португалія, можуть, як і раніше, залишитися в стані рецесії.

Японія є третьою за розміром ВВП країною світу. Неповне відновлення економіки країни та внутрішніх економічних зв’язків, які були порушені внаслідок природних катаклізмів, негативно впливатиме на динаміку зростання економіки Японії. Україна і Японія не є стратегічними економічними партнерами. Держави лише намагаються вибудувати взаємини в торговому секторі та секторі інвестицій. Однак після подій у березні 2011р. в Японії очікується суттєве зменшення обсягів зовнішнього інвестування, зокрема “замороження” українського вектора інвестицій.

Нині зовнішні фактори відіграють вирішальну роль у розвитку економіки України, зважаючи на високу частку експорту у ВВП та залежність від зміни зовнішньоекономічної кон’юнктури. Відновлення і зростання економіки розвинутих країн сприяють зростанню попиту на продукти харчування та збільшення світової торгівлі сільськогосподарськими товарами. На міжнародних ринках відбувається помірне зростання цін на продукцію агропромислового комплексу, яка залишається однією з найважливіших статей українського експорту.

Очікується поступове збільшення світового виробництва продовольчої пшениці, яке у 2011-2015 роках перевищуватиме 700 млн тонн і поступово зростатиме далі. У середньостроковій перспективі очікується значне зростання виробництва фуражного зерна. Це значною мірою буде пов’язано з розширенням посівних площ. Зростання виробництва фуражного зерна буде прямо пов’язане зі збільшенням споживання м’яса у світі, зокрема в країнах, що розвиваються, а отже, зі збільшенням попиту на фуражне зерно в країнах-виробниках та експортерах м’яса.

Перспективи ринків олійних культур приблизно такі самі, як і зернових. Очікується більш значне підвищення світових цін у зв’язку з прогнозованим збільшенням виробництва біодизеля (близько 3% щороку).

Ураховуючи, що попит на первинні продукти сільськогосподар-ського виробництва (зернові, олійні культури) зростатиме, Україна може і в подальшому за сприятливих погодних умов розраховувати на нарощування обсягу їхнього експорту. Ефективність розвитку сільського господарства характеризується кількісними та якісними критеріями (табл.1.2).

Таблиця 1.2