5.Започаткування продажу землі.

Відповідно до Земельного кодексу України законодавчою умовою для зняття мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення є набрання чинності законів України “Про ринок земель” та “Про державний земельний кадастр”.

З метою подальшого вдосконалення земельних відносин та зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення розроблено відповідні закони, розпочато створення інфраструктури ринку земель сільськогосподарського призначення.

Зокрема, законопроекти “Про ринок земель” та “Про державний земельний кадастр” внесено на розгляд Верховної Ради України.

Прийняття зазначених законопроектів дасть можливість запровадити ефективний механізм протидії тіньовому продажу земель сільськогосподарського призначення, створити надійну систему захисту прав усіх суб’єктів на право власності, користування та розпорядження землею, законодавчо врегулювати питання щодо порядку проведення земельних торгів та поліпшити інвестиційний клімат в країні.

6. Коли буде дієве законодавство про кооперативи?

Кооперативи – це модель успішного розвитку сільських регіонів. Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації сьогодні є для України більше соціальним, ніж економічним питанням.

Однак, формування кооперативного укладу в аграрному секторі стримується недосконалістю чинного законодавства, зокрема неузгодженістю норм законів України “Про кооперацію”, “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про фермерське господарство” та Податкового кодексу України в частині визначення обслуговуючого кооперативу та віднесення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, у тому числі створених фермерськими господарствами, до неприбуткових організацій.

На даний час з метою врегулювання усіх спірних питань щодо неприбуткового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Мінагрополітики опрацьовується нова редакція Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію”. Після його доопрацювання робочою групою з числа науковців, представників громадських організацій та самих кооператорів з метою отримання зауважень та пропозицій від зацікавлених фізичних та юридичних осіб проект закону буде оприлюднений на офіційному сайті Мінагрополітики.

Крім того, у Мінагрополітики опрацьовуються пропозиції щодо внесення змін до 157 статті Податково Кодексу України, які чітко визначатимуть неприбутковий статус сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Мінагрополітики постійно працює над удосконаленням чинної законодавчої та нормативно-правової бази з питань розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

З метою визначення механізму надання фінансової підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 року № 272 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Цим Порядком передбачено здійснення розподілу бюджетних асигнувань між регіонами з урахуванням чисельності осіб, що постійно проживають у сільській місцевості станом на 1 січня відповідного року та надання кооперативам на конкурсних засадах безповоротної фінансової підтримки через головні управління агропромислового розвитку облдержадміністрацій для придбання сільськогосподарської техніки та обладнання в розмірі 90% її вартості без урахування сум податку на додану вартість.

Для забезпечення державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у державному бюджеті 2011 р. було передбачено видатки у розмірі 5,0 млн. гривень. Крім того, міністерством підготовлено пропозиції щодо збільшення до 100,0 млн. грн обсягів асигнувань для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів під час перегляду показників державного бюджету поточного року.

6. Якими законодавчими та нормативними актами регулюється органічне виробництво?

Сучасна ситуація на світовому продовольчому ринку характеризується підвищенням попиту на якісні та безпечні продукти харчування та зростанням інтересу споживачів до продукції, яка має назву “органічні продукти харчування”.

Аналіз інформаційних матеріалів свідчить, що зазначений напрямок аграрного виробництва набуває все більшого поширення в багатьох країнах світу і є найдинамічнішим сектором в галузі. Він, починаючи з 1970 років, збільшується на 20-25% щорічно.

Органічне виробництво – це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання (добробуту) тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження.

В основі виробництва органічної продукції є здійснення комплексу технологічних заходів з її вирощування без застосування синтетичних мінеральних добрив та пестицидів.

Крім того, на сьогодні виникає нагальна необхідність проведення невідкладних заходів щодо відтворення родючості грунтів шляхом внесення істотних змін у систему землеробства, вирішення низки екологічних проблем, проведення комплексу заходів для збереження природного середовища.

На сьогодні в Україні налічується понад 100 сільгосппідприємств, які здійснюють свою діяльність за принципами органічного господарювання та сертифіковані у відповідності з діючими міжнародними стандартами. Площа, що зайнята під органічним виробництвом, становить понад 260 тис. гектарів, або майже 1% посівних площ, зайнятих сільськогосподарськими культурами, які вирощуються за принципами органічного виробництва.

Разом з тим реалізація цього потенціалу розвивається повільно і безсистемно, головним чином через відсутність законодавчої бази, недостатній рівень організаційної роботи, невизначеність щодо реального координатора проблеми. Проте подальший активний розвиток органічного руху в Україні може відбуватися лише за умови створення чіткої, ефективної системи підтримки і забезпечення на національному рівні.

Розвиток ринку органічної продукції потребує посилення національної системи гарантій для захисту її споживачів. З цією метою Верховною Радою України розглянуто проект Закону України "Про органічне виробництво" і 01.02.2011 р. прийнято в першому читанні за основу та триває підготовка до другого читання з урахуванням пропозицій і доповнень, висловлених в ході його розгляду.

Цей закон визначає засади правового регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі виробництва, сертифікації, зберігання, переробки, транспортування і продажу екологічно чистої і біологічно повноцінної продукції для дитячого, лікувального і профілактичного харчування, реалізації її в Україні і для експорту за кордон. Водночас Закон визначає повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в сфері органічного сільського господарства і спрямований на забезпечення здоров’я людей, екологічної безпеки навколишнього середовища та захист суспільних інтересів.

Прийняття законопроекту повинно започаткувати розробку повного пакету нормативно-правових актів для формування ефективної законодавчої бази європейського рівня і створення реального правового поля для забезпечення рівних умов функціонування суб′єктів господарювання органічного напрямку.

Закон надасть органічному сектору легальної визначеності (легітимності), а технології органічного виробництва отримають офіційне визнання, що дозволить чітко визначити себе перед споживачем і гарантувати, що органічні продукти, які надходять на ринок, заслуговують на довіру і є справді органічними з відповідними перевагами для споживання.

Прийняття цього законопроекту дасть можливість захистити товаровиробників та спричинить створення здорової конкуренції з іншими товаровиробниками як у межах України, так і на зовнішніх ринках. Крім того, прийняття цього законопроекту буде стимулювати сільськогосподарських товаровиробників вдаватися до заходів, необхідних для переходу на органічне виробництво, що сприятиме розвитку органічного сектору сільського господарства.

Аналіз розвитку органічного виробництва у світі демонструє ряд його переваг, серед основних якими вбачаються економічні та екологічні.

Економічні переваги полягають у тому, що за умов належного впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур та розвитку тваринництва згідно принципів та вимог органічного виробництва, при подальшому розвитку внутрішнього ринку в Україні в перспективі зросте прибутковість виробництва органічної продукції та її конкурентоспроможність.

Це забезпечується поступовим зростанням природної продуктивності агроценозів та грунтів в умовах органічного аграрного виробництва, суттєвого зниження виробничих витрат завдяки відмові від застосування дорогих хімікатів та зменшення енергомісткості виробництва, зокрема ПММ, підвищенням самодостатності та скорочення залежності виробників від невигідних умов зовнішнього фінансування - банківських кредитів і виплат з них.

Разом з тим впровадження органічного виробництва повинно забезпечити збереження та відновлення біорізноманіття в агроландшафтах, сприятиме збереженню та відтворенню родючості грунтів та охорону від забруднення водних ресурсів.

Крім того, впровадження органічних методів господарювання вирішує і ряд соціальних проблем, які мають місце останнім часом. Це насамперед створення додаткових робочих місць у сільській місцевості, нових перспектив для малих та середніх фермерських господарств.

Органічне землеробство дає можливість подолати негативні явища в екологічному середовищі країни, посилити природоохоронну складову функціонування сільськогосподарського виробництва, сформувати екомережу зон вирощування органічної продукції, що забезпечить відновлення навколишнього природного середовища, підвищення природно-ресурсного потенціалу, збереження біо- та ландшафтного різноманіття.