11.6. Ефективність альтернативних видів енергії в сільському господарстві

Сільськогосподарське виробництво України споживає значну кількість природних енергоносіїв, таких як газ і нафта, потреба в яких із кожним роком зростає, а світові запаси в родовищах зменшуються. Газ використовується для опалювання, а також виробництва мінеральних добрив. Із нафти виробляють дизельне паливо, бензин і мастильні матеріали. Потреба країни в енергоносіях не забезпечується власним виробництвом, а отже, залежить від імпорту. Ціни на них постійно зростають, що здорожчує продукцію і відповідно знижує ефективність виробництва.

Щоб зменшити енергетичну залежність сільського господарства, галузь повинна перейти на режим самозабез­печення, а зекономлені кошти спрямувати на стабільний розвиток та підвищення ефективності господарювання. Так, значну кількість мінеральних добрив можна замінити органічними, серед яких провідне місце належить гною, виробництво якого залежить від кількості поголів’я тварин і обсягів використовуваної на підстилку соломи. Крім того, його можна залучати як сировину для одержання біогазу й органічних добрив, в яких після бродіння одержують більше поживних речовин.

Солому також використовують окремо як добриво шляхом внесення безпосередньо у грунт після збирання зернових, а також як паливний матеріал для одержання тепла, що може заощадити значну частину природного газу.

Проаналізуємо ситуацію, що склалася в сільському господарстві з енергоносіями і мінеральними добривами. Із зростанням ціни на імпортовані газ та інші природні ресурси постійно підвищується вартість мінеральних добрив, що змушує сільськогосподарських товаровиробників зменшувати їхнє використання. Нині середня ціна 1 т діючої речовини мінеральних добрив становить 8 тис. грн, у 2007 р. вона була 3,3 тис. грн, а ціна 1 тис. куб. м імпортованого газу поступово зросла від 50 до 150, 360 і 450 дол. США. Отже, використанням соломи на підстилку тваринам для виробництва органічних добрив та безпосереднє внесення подрібненої соломи в грунт або шляхом спалювання її в теплових установках можна замінити значну частину мінеральних добрив і природного газу.

У процесі дослідження проведено розрахунки ефективності використання соломи за різними варіантами. Перший – солома використовується як підстилка для тварин та відповідно для виробництва гною як добрива. Із 1 т соломи на глибокій підстилці можна одержати 8 т гною. Другий варіант – подрібнена солома після збирання зернових залишається на полі як органічне добриво. Третій варіант – солома використовується як паливо для одержання теплової енергії.

Із розрахунку на 1 т соломи визначено ефективність її використання за вказаними варіантами. Ефективність її використання для виробництва гною і при безпосередньому внесенні в грунт обчислено в еквіваленті до вартості мінеральних добрив, а при спалюванні для одержання тепла – в еквіваленті до вартості природного газу (табл. 11.3).

Отже, використання 1 т соломи забезпечує дотримання санітарних норм у тваринницьких приміщеннях і виробництво 8 т гною, в якому міститься 108 кг діючої речовини добрив та забезпечується економія в сумі 464 грн порівняно із витратами при використанні мінеральних добрив. Внесення 1 т соломи безпосередньо в грунт дає 91 грн економії, а при спалюванні для одержання тепла – 448 грн. Таким чином, ефективнішим є використання соломи для виробництва гною і тепла, а менш ефективним – безпосереднє внесення в грунт, хоч воно й

Таблиця 11.3.