Ефективність переробки 1 т ріпаку на біодизель (на прикладі Кримського інституту апв)

І. Ефективність виробництва ріпаку:		Вихід макухи, кг	550
Собівартість 1 т ріпаку, грн	1020	Ціна 1 кг макухи, грн	1,5
Ціна реалізації 1 т, грн	2500	Вартість макухи, грн	825
Прибуток на 1 т ріпаку, грн	1480	Вихід гліцерину, кг	68
Рівень рентабельності, %	145,1
ІІ. Ефективність використання ріпаку для виробництва біодизеля:		Ціна 1 кг гліцерину, грн	1,1
		Вартість гліцерину, грн	75
Собівартість ріпаку 1 т ріпаку, грн	1020	Вартість одержаної продукції – всього, грн	3840
Витрати на переробку 1 т, грн	340
Всього витрат, грн	1360	Витрати на виробництво, грн	1360
Із розрахунку на 1000 кг ріпаку:		Економія витрат (прибуток), грн	2480
Вихід біодизеля, кг	420	Рівень рентабельності, %	182,4
Ціна 1 кг біодизеля, грн	7,0
Вартість біодизеля, грн	2940

У Кримському інституті агропромислового виробництва НААН опрацьовують наукові і виробничі рекомендації щодо вдосконалення технології виробництва ріпаку в агрокліматичних умовах Криму. У зв'язку з цим було проведено досліднення накопичення і наявності вологи в грунті після різниз сільськогосподарських культур як попередників для посіву озимої пшениці у сівозміні.(табл.11.9).

Наведені дані свідчать, що ріпак є набагато кращим попередником, ніж соняшник і зернові культури. Встановлено, що частка ріпаку в структурі посівів має становити 12-15%. Приблизно також питома вага ріпаку має бути у посівних площах інших природно-еко­номічних зонах

Тому в Україні посіви ріпаку на площі 3,5 млн га можуть бути раціональними (11% від площі ріллі). Це також підтверджується світовим досвідом. Якщо в Україні посіви ріпаку займають 3,1% від площі ріллі, то в Європі – 13,7, Німеччині – 12,3, Чехії – 11,7, Польщі – 6,4%.

Таблиця 11.9.

Наявність продуктивної вологи при посіві озимої пшениці залежно від попередника

Попередник	Наявність продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см, мм
	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Середнє
Чистий пар	55,9	63,5	15,3	44,9
Занятий пар	36,1	26,8	0,3	21,1
Яра гірчиця	31,7	21,5	0	17,7
Озимий ріпак	30,5	21,3	1,2	17,7
Нут	23,9	20,6	0,3	14,9
Зернові	15,1	23,3	0,7	13,0
Соняшник	16,6	18,5	0,1	11,7

За врожайності ріпаку 30 ц/га з 1 га посіву можна одержати 10,5 млн т насіння. При 80% валового збору (8 млн т) можливо виробити 3,3 млн т біодизеля, що дасть можливість зекономити в країні порівняно з вартістю дизельного пального 19,8 млрд грн (8,0 млн т  2480 грн).

Біоетанол – пальне, що виробляється із зернових культур і його можна використовувати як 25-30% у добавку до бензину з нафти. Розвиток цього напряму одержання енергії тісно пов'язаний з перспективою збільшення виробництва зерна в Україні. Передба­чається у 2020 р. довести його валовий збір до 80 млн, а в подальшому – і до 100 млн т.

Досвід свідчить, що при збільшені виробництва зерна ціни на зернову продукцію на світовому та внутрішньому ринках різко знижуються. Тому слід знаходити альтернативні шляхи ефективнішого використання зерна, а отже, й регулювати кон’юнктуру ринку. Таким ефективним способом регулювання ринку зерна може бути використання частини його для виробництва біоетанолу на господарському рівні.

Порівняльна ефективність виробництва 1 т зерна кукурудзи при безпосередній його реалізації та переробленого на біоетанол представлена в таблиці 11.10.

Витрати при одержанні 1 т біоетанолу становитимуть 2888, а ціна бензину – 7500 грн. Економія дорівнюватиме 4612 грн, тобто переробка зерна на біоетанол набагато ефективніша, ніж реалізація його на ринку. Якщо при собівартості 1 т зерна кукурудзи 800 грн і реалізаційній ціні 1200 грн (це порівняно вигідні умови) буде одержано 400 грн прибутку

Таблиця 11.10.