
TrPravo
.pdfГарантiї i компенсацiї |
331 |
чуються: добовi, вартiсть проїзду до мiсця вiдрядження i назад, витрати по найму жилого примiщення);
—компенсацiї за зношування (амортизацiю) iнструментiв, належних працiвникам (ст. 125 КЗпП), їхнього транспорту, власного спецодягу, взуття, засобiв iндивiдуального захисту та iншого за умови, що пiдприємство повинно ними забезпечити (ст. 164 КЗпП);
—компенсацiї працiвникам, якi направляються для пiдви& щення квалiфiкацiї, пiдготовки перепiдготовки i навчання (ви& плачуються добовi за кожний день перебування у дорозi, вар& тiсть проїзду до мiсця навчання i назад та проживання у розмi& рах, встановлених законодавством для службових вiдряджень);
—компенсацiя працiвникам втрати частини їх заробiтку у зв’язку з несвоєчасною його виплатою та iнфляцiєю (Положен& ня про порядок компенсацiй працiвникам втрати частини їх за& робiтної плати у зв’язку з порушенням строкiв її виплати, за& тверджене постановою КМУ вiд 20 грудня 1997 р. № 1427);
—компенсацiї за невикористанi вiдпустки згiдно з чинним законодавством (наприклад, при звiльненнi працiвника при ви& ходi на пенсiю). Розмiр i порядок виплати цiєї компенсацiї, як& що вони не встановленi в централiзованому порядку, визнача& ються власником або уповноваженим ним органом за погоджен& ням з працiвником.
Гарантiї i компенсацiї при переїздi на роботу в iншу мiсце= вiсть.
Працiвники мають право на вiдшкодування витрат та одер& жання iнших компенсацiй у зв’язку з переведенням, прийнят& тям або направленням на роботу в iншу мiсцевiсть.
Працiвникам при переведеннi їх на iншу роботу, коли це зв’язано з переїздом в iншу мiсцевiсть, виплачуються: вартiсть проїзду працiвника i членiв його сiм’ї; витрати по перевезенню майна; добовi за час перебування в дорозi; одноразова допомога на самого працiвника i на кожного члена сiм’ї, який переїжджає; заробiтна плата за днi збору в дорогу i влаштування на новому мiсцi проживання, але не бiльше шести днiв, а також за час пе& ребування в дорозi.
Працiвникам, якi переїжджають у зв’язку з прийняттям їх (за попередньою домовленiстю) на роботу в iншу мiсцевiсть, ви& плачуються компенсацiї i надаються гарантiї, зазначенi в ст. 120 КЗпП, крiм виплати одноразової допомоги, яка цим працiвни&
332 |
Модуль 5. Роздiл ХIII |
кам може бути виплачена за погодженням сторiн. Розмiри ком& пенсацiй, порядок їх виплати та надання гарантiй особам, зазна& ченим у частинах другiй i третiй цiєї статтi, а також гарантiї i компенсацiї особам при переїздi їх в iншу мiсцевiсть у зв’язку з направленням на роботу в порядку розподiлу пiсля закiнчення навчального закладу, аспiрантури, клiнiчної ординатури або в порядку органiзованого набору встановлюються законодавством з урахуванням iнфляцiї. Якщо заздалегiдь точно визначити роз& мiр належних працiвниковi сум компенсацiї неможливо, то за зго& дою сторiн йому видається аванс.
Працiвник зобов’язаний повнiстю повернути виплаченi йому кошти, якщо вiн:
—не з’явився на роботу або вiдмовився приступити до неї без поважних причин;
—звiльнився за власним бажанням без поважної причини до закiнчення одного року (строк не зазначався) чи строку, перед& баченого законом або угодою сторiн.
Якщо працiвник вiдмовився вiд роботи з поважної причини, то вiн зобов’язаний повернути кошти, за винятком вартостi про& їзду, перевезення майна та добових за час перебування в дорозi.
Юридичною основою, крiм зазначеної статтi, є також: ст. 12 Закону України «Про оплату працi», постанова КМУ «Про га& рантiї та компенсацiї при переїздi на роботу в iншу мiсцевiсть» вiд 2 березня 1998 р. № 255 та iн.
Гарантiї i компенсацiї при службових вiдрядженнях.
Порядок надання цих компенсацiй регулюється ст. 121 КЗпП, постановою КМУ «Про норми вiдшкодування витрат на вiдря& дження в межах України та за кордон» вiд 23 квiтня 1999 р.
№663 та iн.
Службове вiдрядження — це поїздка працiвника за розпо& рядженням роботодавця на певний строк в iншу мiсцевiсть для виконання службового доручення поза мiсцем його основної роботи.
Працiвники мають право на вiдшкодування витрат та одер& жання iнших компенсацiй у зв’язку iз службовими вiдряджен& нями. Працiвникам, якi направляються у вiдрядження, випла& чують: добовi за час перебування у вiдрядженнi, вартiсть проїз& ду до мiсця призначення i назад та витрати по найму житла.
Вiдрядження оформляється наказом керiвника. Загальний термiн, як правило, не перевищує одного мiсяця. Працiвниковi
Гарантiї i компенсацiї |
333 |
видається посвiдчення, де ставляться вiдмiтки про виїзд у вiд& рядження, перебування та час повернення. На пiдставi наказу йому видається грошовий аванс на витрати. Пiсля повернення з вiдрядження працiвник складає авансовий звiт, який пiдтвер& джується документами (квитки, рахунки за готель, квитанцiї тощо). Невикористанi суми авансу пiдлягають поверненню.
Службовi поїздки працiвникiв, постiйна робота яких має роз’їзний характер, не є вiдрядженнями (рейсовi поїздки маши& нiстiв, провiдникiв вагонiв, пiлотiв, стюардес тощо).
Питання для самоконтролю
1.Дайте визначення гарантiйних виплат i наведiть їх прикла& ди.
2.Що таке гарантiйнi доплати?
3.Назвiть види гарантiйних доплат та пояснiть їх на прикладах.
4.Дайте визначення компенсацiйних виплат i назвiть їх види.
5.Якi є правовi гарантiї для працiвникiв, обраних на виборнi посади?
6.Назвiть правовi гарантiї для працiвникiв на час виконання державних або громадських обов’язкiв.
7.Якi iснують гарантiї та компенсацiї для працiвникiв, якi пере& їжджають на роботу в iншу мiсцевiсть?
8.Що таке службове вiдрядження?
9.Яка правова основа, порядок надання та оформлення служ& бових вiдряджень?
10.Якi iснують гарантiї та компенсацiї для працiвникiв при службових вiдрядженнях?
Нормативнi акти i лiтература
1.Конституцiя України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2.Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiа& лами / Укладачi: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрiнком Iнтер, 2006. — С. 573—613.
3.Про оплату працi: Закон України вiд 24 березня 1995 року // ВВР України. — 1995. — № 17. — Ст. 121.
4.Про Державний бюджет України на 2008 рiк: Закон України вiд 28 грудня 2007 року // Голос України. — 2008. — № 1. — 4 сiчня.
334 |
Модуль 5. Роздiл ХIII |
5.Про норми вiдшкодування витрат на вiдрядження в межах України та за кордон: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 квiтня 1999 року № 663 // Офiцiйний вiсник України. — 1999. —
№17.
6.Про вдосконалення порядку здiйснення службових вiдря& джень за кордон: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України № 698 вiд 11 грудня 1992 року (зi змiнами Постанова КМУ № 665 вiд 1 серп& ня 2005 //Офiцiйний вiсник України. — 2005.
7.Положення про оплату працi за час виробничого навчання, переквалiфiкацiї або навчання iншим професiям: Затверджене поста& новою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 червня 1997 року № 700 // Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами. — К.: Юрiнком Iнтер, 1997. — С. 928.
8.Про гарантiї та компенсацiї при переїздi на роботу в iншу мiс& цевiсть: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 березня 1998 ро& ку № 255 // Офiцiйний вiсник України. — 1998. — № 9.
9.Положення про порядок компенсацiї працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв’язку з порушенням термiнiв її ви& плати: Затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20 грудня 1997 року № 1427 // Офiцiйний вiсник України. — 1997. —
№52.
10.Про гарантiї i компенсацiї для працiвникiв, якi направля& ються для пiдвищення квалiфiкацiї, пiдготовки, перепiдготовки, навчання iнших професiй з вiдривом вiд виробництва: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 червня 1997 року № 695 // Офi& цiйнiй вiсник України. — 1997. — № 28. — Ст. 65.
11.Про доплати i компенсацiї особам, якi працюють у зонi вiдчуження i зонi безумовного (обов’язкового) вiдселення пiсля повного вiдселення жителiв: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украї& ни вiд 30 червня 1998 року № 982 // Урядовий кур’єр. — 1998. — 9 липня.
12.Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон: Затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 13 березня 1998 року № 59 // Офiцiйний вiсник України. — 1998. —
№13.
13.Быков А. М. Служебные командировки. — М.: Юрид. лит., 1989. —144 с.
14.Гетьманцева Н. Спiввiдношення централiзованого i локаль& ного методiв правового регулювання оплати працi // Право Украї& ни. — 1997. — № 12. — С. 66—70.
15.Кучма М. И., Хлыстова Е. А. Гарантии и компенсации. — М.: Профиздат, 1982. —192 с.
Тестовi завдання |
335 |
16.Солдатенко М., Колот А. Полiтика заробiтної плати: потре& би часу // Урядовий кур’єр. — 1998. —12 листопада.
17.Тимофеев В. Социально&экономические условия и принци& пы государственного реформирования организации заработной пла& ты // Человек и труд. — 1995. — № 2. — С. 81—83.
ТЕСТОВI ЗАВДАННЯ за модулем 5
Оплата працi, гарантiї та компенсацiї
1.Поняття заробiтної плати охоплює:
а) будь&якi грошовi виплати;
б) грошову або натуральну винагороду за виконану роботу; в) виплати за використання працiвником своїх iнструментiв; г) створення безпечних умов працi;
д) продуктовi пайки, якi видаються на пiдприємствi.
2.Розмiр заробiтної плати залежить:
а) вiд складностi та умов виконуваної роботи; б) вiд професiйно&дiлових якостей працiвника;
в) вiд результатiв працi працiвника та господарської дiяльнос& тi пiдприємства;
г) вiд якостi та кiлькостi виготовленої продукцiї.
3.До структури заробiтної плати Закон вiдносить:
а) основну та додаткову заробiтну плату;
б) iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати; в) усi види премiальних систем;
г) усi перелiченi види.
4.Основна заробiтна плата встановлюється у виглядi:
а) тарифних ставок (окладiв);
б) вiдрядних розцiнок для робiтникiв; в) премiй;
г) усiх перелiчених видiв.
5.Назвiть функцiї оплати працi:
а) стимулююча; б) виробнича; в) соцiальна;
г) економiчна.
336 |
Модудь 5 |
6.Додаткова оплата працi охоплює:
а) винагороди за виконану роботу;
б) премiї та своєчасне виконання роботи; в) тарифнi ставки;
г) виплати за просту неквалiфiковану роботу;
д) премiї, пов’язанi з виконанням виробничих завдань.
7.До заохочувальних виплат належать:
а) винагороди за пiдсумками роботи за рiк;
б) премiї за спецiальними системами та положеннями;
в) компенсацiйнi та iншi грошовi й матерiальнi виплати, не пе& редбаченi нормами права;
г) усi перелiченi випадки.
8.Мiнiмальна заробiтна плата виплачується за:
а) виконання простої неквалiфiкованої роботи; б) виконання роботи за 3 розрядом;
в) при невиконаннi норм виробiтку;
г) при скрутному становищi пiдприємства.
9.Органiзацiя оплати працi здiйснюється на пiдставi:
а) законодавчих актiв та iнших норм права; б) генеральної угоди на державному рiвнi; в) галузевих угод;
г) колективних угод i трудових договорiв.
10. Суб’єкти органiзацiї оплати працi:
а) тiльки державнi юридичнi особи;
б) власники, об’єднання власникiв або їх представницькi органи; в) професiйнi спiлки, їх об’єднання або представницькi органи; г) робiтники i службовцi.
11. Тарифна система як основа органiзацiї оплати працi охоп& лює:
а) тарифнi сiтки i тарифнi ставки; б) квалiфiкацiю працiвникiв;
в) схеми окладiв i тарифних розрядiв.
12. Тарифна система використовується для:
а) запровадження вiдрядної форми оплати працi;
б) розподiлу робiт залежно вiд їх складностi та квалiфiкацiї працiвника;
в) визначення основи формування та диференцiацiї розмiрiв зарплати.
Тестовi завдання |
337 |
13. Правовi методи регулювання оплати працi:
а) державне i колективно&договiрне регулювання оплати працi; б) локальне i адмiнiстративно&господарське регулювання;
в) державне i нормативно&колективне регулювання.
14. Державне регулювання оплати працi охоплює норми:
а) щодо змiсту колективних договорiв i угод;
б) щодо матерiального стимулювання передових колективних об’єднань;
в) щодо порядку встановлення та перегляду розмiру мiнiмаль& ної зарплати;
г) щодо премiювання працiвникiв.
15. До системи детальних безпосереднiх нормативних актiв про оплату працi належать:
а) генеральна угода;
б) галузевi та регiональнi угоди; в) колективний договiр;
г) положення про премiювання.
16. Оплата працi гарантується:
а) у разi використання додаткової щорiчної вiдпустки учасни& ками бойових дiй;
б) у разi обстеження в медичних закладах, перебування на вiй& ськових зборах;
в) пiд час вагiтностi, догляду за дитиною вiком до трьох рокiв та iн.;
г) у разi постiйних переведень на iншу роботу; д) у разi вiдсторонення вiд роботи.
17. Державне регулювання оплати працi здiйснюється шляхом:
а) встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати;
б) регулювання iнших норм i гарантiй оплати працi (надуроч& них, простою, вiдпусток, медоглядiв та iн.);
в) регулювання оплати працi працiвникiв, що фiнансуються з бюджету;
г) у всiх передбачених випадках.
18. Порядок обчислення заробiтної плати встановлений:
а) постановами Кабiнету Мiнiстрiв України; б) законами України;
в) положенням про премiювання, галузевими нормами права.
19. Вiдомостi про оплату працi працiвника надаються:
а) на вимогу працiвника;
338 |
Модудь 5 |
б) на вимогу будь&якого державного органу; в) тiльки на вимогу правоохоронних органiв; г) у всiх перелiчених випадках.
20. Розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється:
а) власником разом iз профкомом пiдприємства;
б) Кабiнетом Мiнiстрiв України разом з Федерацiєю профспi& лок України;
в) Верховною Радою України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв.
21. За порушення законодавства про оплату працi виннi особи притягуються до вiдповiдальностi:
а) дисциплiнарної та матерiальної; б) адмiнiстративної чи кримiнальної; в) тiльки дисциплiнарної;
г) тiльки адмiнiстративної та матерiальної.
22. Працiвник має право на оплату своєї працi вiдповiдно:
а) до законодавства України; б) до колективного договору;
в) до укладеного трудового договору; г) до генеральної i регiональної угод.
23. Форма виплати заробiтної плати:
а) грошовi знаки, якi мають законний обiг в Українi; б) тiльки банкiвськi чеки;
в) тiльки натуральнi виплати (частково, за колективним дого& вором);
г) тiльки нацiональнi грошовi знаки України та натуральна форма;
д) будь&якi грошовi знаки iнших країн свiту (на вимогу працiв& ника).
24. Праця в разi вiдхилення вiд нормальних умов — це робота:
а) тимчасових чи сезонних працiвникiв; б) за трудовими контрактами;
в) надурочно, у святковi, неробочi, вихiднi днi;
г) у нiчний час, за час простою, виготовлення бракованої про& дукцiї;
д) неповнолiтнiх протягом скороченого робочого дня.
25. Заробiтна плата виплачується:
а) за правилами, визначеними в трудовому чи колективному договорi;
б) у робочi днi в строки, встановленi в колективному договорi;
Тестовi завдання |
339 |
в) не рiдше двох разiв на мiсяць i за мiсцем роботи; г) за порядком, визначеним роботодавцем.
26. Договiрне регулювання оплати працi охоплює:
а) систему угод про оплату працi;
б) органiзацiю оплати працi на пiдприємствах; в) вiдрядну та погодинну оплату працi;
г) вiдрядно&премiальну та акордну оплату працi.
27. Компенсацiйнi виплати передбаченi у випадку:
а) участi в донорствi;
б) тимчасового переведення на iншу роботу; в) поїздки у службовi вiдрядження.
28. Органiзацiя оплати працi здiйснюється:
а) на основi чинного трудового законодавства;
б) на пiдставi правил внутрiшнього трудового розпорядку; в) на пiдставi колективного договору;
г) на пiдставi положення про премiювання.
29. У разi банкрутства пiдприємства захист прав працiвникiв здiйснюється:
а) за нормами Господарського кодексу України; б) за нормами Закону України «Про банкрутство»; в) за нормами чинного трудового законодавства;
г) за вимогами правил внутрiшнього трудового розпорядку; д) за вимогами колективного договору.
30. Розмiр зарплати може бути нижчим вiд мiнiмального в разi:
а) скоєння дисциплiнарного проступку;
б) заподiяння шкоди майновi пiдприємства; в) невиконання норм працi;
г) виготовлення бракованої продукцiї;
д) в iнших передбачених законом випадках, коли доведено ви& ну працiвника.
31. Пiд час укладення трудового договору власник повинен:
а) визначити форму оплати працi;
б) обумовити розмiр посадового окладу;
в) повiдомити про порядок i строки виплати зарплати;
г) повiдомити про новi умови оплати працi або змiну дiючих за два мiсяцi.
32. Утримання iз заробiтної плати за загальним правилом не допускається пiд час виплати зарплати бiльше нiж:
а) 10 вiдсоткiв;
340 |
Модудь 5 |
б) 20 вiдсоткiв; в) 30 вiдсоткiв; г) 50 вiдсоткiв.
33. Пiд час кожної виплати зарплати власник повинен повiдо& мити працiвника:
а) про загальну суму зарплати та надати розшифровку за вида& ми виплат;
б) про розмiри та пiдстави утримань;
в) про суму зарплати, що належить до виплати.
34. До норм працi вiдносять:
а) норми виробiтку; б) норми часу;
в) норми обслуговування; г) нормативи чисельностi; д) всi перерахованi випадки;
е) немає правильної вiдповiдi.
35. Компенсацiйнi та гарантiйнi виплати — це:
а) iдентичнi поняття; б) рiзнi поняття;
в) гарантiйнi є складовою компенсацiйних; г) компенсацiйнi є складовою гарантiйних.