Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СУЛМ, 2010.doc
Скачиваний:
86
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
696.32 Кб
Скачать

Тема 10. Неповні речення. Еквіваленти речення.

Повні і неповні речення. Комунікативні умови функціонування і структурно-семантичні різновиди неповних речень. Слова-речення (нечленовані речення), їх різновиди. Поняття про парцеляцію та приєднання.

Тема 11. Поняття про ускладнене речення.

Ускладнення речень у світлі сучасної синтаксичної теорії. Різновиди ускладнень. Речення з однорідними членами. Питання про однорідні присудки. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Різні підходи до визначення статусу звертання. Значення та способи вираження звертання та його місце в реченні. Вставні і вставлені конструкції: принципи розмежування, функції, групи за значенням.

Тема 12. Відокремлені члени речення.

Поняття відокремлення. Причини та умови відокремлення. Напівпредикативність як синтаксична умова відокремлення. Відокремлення узгоджених і неузгоджених означень. Відокремлені прикладки. Відокремлені додатки. Відокремлення обставин. Синонімія відокремлених обставин і підрядних обставинних речень. Уточнюючі та пояснюючі члени речення.

Теоретичні знання.

Студенти повинні знати:

  • сучасне наукове розуміння синтаксичної системи як функціональної взаємодії одиниць різного рівня, що репрезентують граматичну будову мови в її комунікативних виявах;

  • сучасні теоретичні дослідження з проблем синтаксису;

  • теоретичні положення про системність синтаксичних зв’язків та ієрархічний характер їх організації;

  • різновиди синтаксичних одиниць;

  • типи словосполучень, різновиди підрядних зв’язків, сполучувальні (валентні) особливості повнозначних слів, залежні від їхньої семантики.

  • сучасне розуміння речення як багатоаспектної одиниці, у якій органічно взаємозв’язані особливості семантичної, формальної та комунікативної організації;

  • ознаки речення як синтаксичної одиниці, принципи класифікації речень, типологію речень;

  • морфологічну підпорядкованість та сполучуваність частин мови;

  • поняття «предикативний центр», засоби вираження його складників;

  • типологію головних і другорядних членів речення;

  • проблему односкладного речення в сучасному мовознавстві;

  • визначальні характеристики різновидів односкладних речень;

  • різні погляди науковців на проблему ускладненого речення;

  • поняття «однорідність», «вставність», «вставленість», «звертання», «відокремлення»;

  • правила вживання розділових знаків у простому ускладненому реченні;

  • принципи комплексного синтаксичного аналізу простого речення.

Практичні вміння й навички.

Студенти повинні вміти:

  • з’ясовувати предмет синтаксису української мови;

  • визначати й описувати синтаксичні одиниці різних рівнів;

  • характеризувати типи синтаксичних зв’язків, їх форми, різновиди семантико-синтаксичних відношень;

  • визначати синтаксичну специфіку словосполучення;

  • виконувати повний синтаксичний аналіз словосполучення.

  • з’ясовувати й обґрунтовувати ознаки речення як базової одиниці синтаксичного рівня мови;

  • аналізувати синтаксичну природу простого двоскладного й односкладного речення;

  • визначати предикативну основу, засоби вираження головних членів речення, другорядні члени речення, розрізняти первинні і вторинні функції відмінкових форм іменних частин мови;

  • теоретично обґрунтовувати поняття двоскладного речення, виявляти наукову обізнаність з проблемою односкладного речення, практично визначати тип односкладного речення;

  • здійснювати синонімічні заміни двоскладних речень односкладними і навпаки залежно від комунікативних умов, стильових ознак мовлення;

  • практично розрізняти й теоретично обґрунтовувати різницю між повними й неповними реченнями, односкладними і двоскладними;

  • характеризувати способи й засоби вираження головних і другорядних членів речення;

  • теоретично обґрунтовувати поняття «однорідність / неоднорідність», «відокремлення», «вставність», «вставлення», «звертання»;

  • виявляти навички практичного використання прямого і зворотного порядку слів у реченні залежно від стильової та жанрової належності;

  • доцільно використовувати, правильно інтонувати прості ускладнені речення, правильно вживати розділові знаки;

  • виконувати повний синтаксичний аналіз простих речень.

Модуль 11. Синтаксис. Складне речення.