- •20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні.
- •21. Аудит в системі економічного (господарського) контролю.
- •22. Аудит в системі управління підприємством.
- •23. Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками.
- •24. Предмет та об’єкти аудиту.
- •25. Підтверджуючий аудит.
- •26. Процедурний аудит.
- •27. Системно-орієнтований аудит.
- •28. Аудит зон ризику.
- •29. Зовнішній та внутрішній аудит
- •30. Завдання з надання впевненості та їх види.
- •31. Аудит історичної фінансової інформації.
- •32. Огляд історичної фінансової інформації.
- •33. Аудит фінансової звітності та його мета
- •34. Огляд фінансової звітності та його мета.
- •35. Супутні аудиторські послуги та їх види.
- •36.Постулати аудиту:
- •37. Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому та національному ринку.
- •38. Законодавче та нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •39. Врахування законів та нормативних актів в процесі надання аудиторських послуг.
- •40. Побудова інституту аудиту в Україні
- •41. Аудиторська палата України. Порядок створення і діяльність
- •42. Повноваження Аудиторської палати.
- •43. Нормативні документи апу
- •44. Закони України та інші нормативні акти, що регулюють здійснення аудиту в Україні.
- •45. Регулювання ауд.Діяльності у світовій практиці
- •46. Зміст терміну «аудитор»
- •47. Аудиторська діяльність та особливості її реєстрації в Україні.
- •48. Суб’єкти та об’єкти аудиторської діяльності
- •49. Аудитор та аудиторська фірма, їх права
- •50. Види та організаційно–правова структура аудиторських фірм
- •51. Внутрішньо-фірмові нормативні документи суб’єктів аудиторської діяльності
- •52. Відповідальність управлінського персоналу щодо підготовки та подання фін.Звітності.
- •139. Сутність методу документальної перевірки.
- •140. Сутність методу спостереження.
- •141. Сутність методу вибіркового дослідження в аудиті.
- •142. Сутність аналітичних процедур та їх види.
- •143. Сутність методів запиту та підтвердження.
- •201. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •232.Аудит в ринковій економічній системі
- •233.Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування
- •234. Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці
- •235. Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з Пенсійним фондом
- •236. Аудит документів фінансової звітності та його особливості
- •237. Аудит балансу
- •238.Аудит звіту про фінансові результати.
- •239.Аудит звіту про рух грошових коштів
- •240.Аудит звіту про власний капітал
- •241 Аудит фінансового стану суб’єкта господарювання.
- •242. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій.
- •243. Особливості аудиту консолідованої фінансової звіт
- •244. Аудит в системі державного фінансового контролю
- •245.Огляд фінансової звітності.
- •246. Подальші події та їх класифікація
- •247. Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського звіту.
- •248. Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.
- •249.Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •250.Методи діагностики вірогідності банкрутства суб’єкта господарювання.
- •251. Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •252. Питання, які необхідно повідомляти найвищому управлінському персоналові.
- •254. Документальне оформлення процесу повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •257. Поняття державного фінансового контролю та державного аудиту.
- •258.Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.
- •259.Операційний аудит у складі ауд послуг.
- •260. Особливості проведення операційного аудиту в державному секторі економіки.
- •261. Супутні ауд послуги та особливості їх надання .
- •262. Проблеми розвитку аудиту в Україні.
254. Документальне оформлення процесу повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
МСА 260 - повідомлення аспектів аудиту особам, наділеним керівними повноваженнями
Доведення до відома керівників питань, пов’язаних з аудитом. Аудитор повинен повідомляти ін-формацію з питань аудиту, яку виявлено під час аудиторської перевірки фінансових звітів і яка має значення для управління, найвищому управлінь-ському персоналові суб'єкта господарювання.
Аудитору слід встановити осіб, що належать до найвищого управлінського персоналу, яким слід повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управ-ління. Аудитор повинен розглянути інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління й одержана під час аудиту фінансових звітів, і повідомити про неї вищий управлінський персонал: - загальний підхід до аудиторської перевірки та її обсяг, у тому числі будь-які очікувані обмеження обсягу аудиторської перевірки аудиту або будь-які додаткові вимоги; - вибір або зміна важливої політики і методів БО, які мають (або можуть мати) суттєвий вплив на фінансові звіти суб'єкта господарювання; - можливий вплив на фінансові звіти будь-яких суттєвих ризиків (наприклад, поточні розгляди судових справ), які слід розкривати у фінансових звітах; - ауд коригування, як зафіксовані, так і не зафіксовані суб'єктом господарювання, які спричиняють або можуть спричинити суттєвий вплив на фінансові звіти суб'єкта господарювання; - суттєва невизначеність, що стосується подій або обставин, що можуть викликати суттєві сумніви щодо дотримання суб'єктом господарювання принципу безперервності;- незгода з управлінським персоналом з приводу таких питань, які окремо або в сукупності з іншими можуть бути суттєвими для фінансових звітів суб'єкта господарювання чи аудиторського висновку. Повідомлення такої інформації передбачає розгляд того, чи було це питання вирішене чи ні, й наскільки суттєвий характер воно має.
Аудитор повинен інформувати найвищий управ-лінський персонал щодо невідкоригованих викрив-лень, зібраних аудитором під час аудиту, які були визначені управлінським персоналом як несуттєві як поодинці, так і всі разом для фінансових звітів, взятих в цілому.
В аудиторській фірмі мають бути розроблені шаблони листів-повідомлень управлінському персоналу інформації з питань аудиту, яка має значення для управління.
Терміни повідомлення інформації аудитор повинен вчасно повідомляти інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.
Для того, щоб домогтися своєчасного повідомлення інформації, аудитор обговорює з особами, які відповідають за управління, порядок і терміни повідомлення інформації. Іноді в зв'язку з характером інформації з питань аудиту аудитор може повідомити про неї раніше, ніж це було попередньо погоджено.
257. Поняття державного фінансового контролю та державного аудиту.
Фінансовий контроль держави — одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень — на своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Від ефективності державного фінансового контролю, залежить економічне, і, значною мірою політичне благополуччя нації.
Наявність фінансового контролю об'єктивно зумовлено тим, що фінансам як економічній категорії притаманна не тільки розподільча, а й контрольна функції. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", де головним завданням є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах і майна, станом і достовірністю БО і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектора економіки тощо.Існують три фундаментальні принципи, що лягають в основу державного аудиту:1)Незалежність державних аудиторів від організацій, що проходять аудит; 2)Широка сфера державного аудиту, тобто аудит фінансової звітності, регулярності (правомірності), чесності та діяльності; 3)Спроможність державних аудиторів поширювати результати своєї роботи серед громадськості та демократично обраних представників.
Державний аудит – форма державного фінансового контролю, спрямованого на сприяння бюджетним установам, державним п-вам, а також суб’єктам господарювання у статутному фонді яких частка державного майна перевищує 50 відсотків, у запобіганні фінансовим порушенням, ефективному використанню бюджетних коштів, державного і комунального майна, правильності ведення БО та складання достовірної фінансової звітності. Результати державного аудиту оформляються звітом