- •20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні.
- •21. Аудит в системі економічного (господарського) контролю.
- •22. Аудит в системі управління підприємством.
- •23. Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками.
- •24. Предмет та об’єкти аудиту.
- •25. Підтверджуючий аудит.
- •26. Процедурний аудит.
- •27. Системно-орієнтований аудит.
- •28. Аудит зон ризику.
- •29. Зовнішній та внутрішній аудит
- •30. Завдання з надання впевненості та їх види.
- •31. Аудит історичної фінансової інформації.
- •32. Огляд історичної фінансової інформації.
- •33. Аудит фінансової звітності та його мета
- •34. Огляд фінансової звітності та його мета.
- •35. Супутні аудиторські послуги та їх види.
- •36.Постулати аудиту:
- •37. Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому та національному ринку.
- •38. Законодавче та нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •39. Врахування законів та нормативних актів в процесі надання аудиторських послуг.
- •40. Побудова інституту аудиту в Україні
- •41. Аудиторська палата України. Порядок створення і діяльність
- •42. Повноваження Аудиторської палати.
- •43. Нормативні документи апу
- •44. Закони України та інші нормативні акти, що регулюють здійснення аудиту в Україні.
- •45. Регулювання ауд.Діяльності у світовій практиці
- •46. Зміст терміну «аудитор»
- •47. Аудиторська діяльність та особливості її реєстрації в Україні.
- •48. Суб’єкти та об’єкти аудиторської діяльності
- •49. Аудитор та аудиторська фірма, їх права
- •50. Види та організаційно–правова структура аудиторських фірм
- •51. Внутрішньо-фірмові нормативні документи суб’єктів аудиторської діяльності
- •52. Відповідальність управлінського персоналу щодо підготовки та подання фін.Звітності.
- •139. Сутність методу документальної перевірки.
- •140. Сутність методу спостереження.
- •141. Сутність методу вибіркового дослідження в аудиті.
- •142. Сутність аналітичних процедур та їх види.
- •143. Сутність методів запиту та підтвердження.
- •201. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •232.Аудит в ринковій економічній системі
- •233.Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування
- •234. Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці
- •235. Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з Пенсійним фондом
- •236. Аудит документів фінансової звітності та його особливості
- •237. Аудит балансу
- •238.Аудит звіту про фінансові результати.
- •239.Аудит звіту про рух грошових коштів
- •240.Аудит звіту про власний капітал
- •241 Аудит фінансового стану суб’єкта господарювання.
- •242. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій.
- •243. Особливості аудиту консолідованої фінансової звіт
- •244. Аудит в системі державного фінансового контролю
- •245.Огляд фінансової звітності.
- •246. Подальші події та їх класифікація
- •247. Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського звіту.
- •248. Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.
- •249.Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •250.Методи діагностики вірогідності банкрутства суб’єкта господарювання.
- •251. Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •252. Питання, які необхідно повідомляти найвищому управлінському персоналові.
- •254. Документальне оформлення процесу повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •257. Поняття державного фінансового контролю та державного аудиту.
- •258.Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.
- •259.Операційний аудит у складі ауд послуг.
- •260. Особливості проведення операційного аудиту в державному секторі економіки.
- •261. Супутні ауд послуги та особливості їх надання .
- •262. Проблеми розвитку аудиту в Україні.
246. Подальші події та їх класифікація
Подальші події — це події, які мали місце або були виявлені після дати складання балансу, але до дати подання аудиторського висновку, і які мали суттєве значення і вплив на подальшу діяльність підприємства та його фінансові показники, або факти, виявлені після дати аудиторського висновку. Згідно з МСБО існує два типи подальших подій: 1) ті, що свідчать про умови, які існували на кінець періоду; 2) ті, що свідчать про умови, які виникли після закінчення періоду. Подальші події залежно від часу виникнення можна класифікувати за їх видами1. Подальші події, спричинені умовами, що виникли у звітному періоді, який перевіряється, а їх можливі наслідки мають бути відображені за відповідними статтями звітності (якщо їх можна оцінити певною сумою) або наведені у примітках до звітності. 2Події, які виникли між датами закінчення звітного періоду та завершення підготовки звітності. Про такі події, які мають суттєвий вплив на майбутню діяльність підприємства, слід дати пояснення у примітках. 3. Події, які виникають між датою, на яку завершено складання звіту, та датою закінчення аудиторської перевірки. У разі суттєвого впливу цих подій на фінансову звітність або на можливість подальшої діяльності підприємства аудитор може вимагати внесення коригувань у звіти чи додаткового розкриття цих подій у примітках. Інакше висновок, складений аудитором, буде відмінний від безумовно-позитивного. 4. Події (факти), виявлені після дати підписання аудиторського висновку, але до моменту оприлюднення (публікації) фінансової звітності. Формально аудитор не несе відповідальності за перевірку й оцінку таких подій. Проте, якщо аудитору достовірно відомо про негативні наслідки цих подальших подій, суттєвий їх вплив на реальність фінансової звітності, він повинен обговорити цю проблему з керівництвом підприємства, впевнитись у внесенні адекватних змін у звітність, або в противному разі у рамках закону вжити заходів для інформування користувачів фінансової звітності. 5. Події (факти), які мали місце після офіційного оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком та до дати проведення загальних зборів акціонерів (учасників). Після оприлюднення звітності аудитор не має ніяких зобов'язань щодо неї. Проте якщо аудитору через деякий час стало відомо про факти, які існували на момент підписання висновку і які суттєво впливають на звітність, він може видати новий висновок або зробити доповнення до попереднього з новою датою або з подвійним датуванням.
За характером викликаних змін у річному звіті підприємства подальші події можна поділити на два види: 1. Події, що потребують коригування — за наслідками цих подій підприємство мусить внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм. Прикладами таких подій можуть бути: банкрутство основного постачальника; розірвання договору з головним замовником (покупцем); продаж основних засобів на велику суму, які були відображені у складі необоротних активів; виявлення значних сум безнадійної чи сумнівної дебіторської заборгованості.
2. Події, що потребують розкриття — це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді (наприклад, об'єднання підприємств; створення філій чи дочірніх підприємств; додатковий випуск акцій чи облігацій; стихійне лихо тощо). За принципом відповідності (відображення операцій в обліку у тому звітному періоді, у якому вони сталися) ці події не повинні відображатися в основних формах річної звітності. Проте для забезпечення користувачів звітності повною і достовірною інформацією залежно від ступеня впливу на майбутню діяльність підприємства, як правило, ці події мають бути розкриті у Примітках до річної звітності.