237. Аудит балансу

Баланс – один з основних елементів аудиторської перевірки, так як баланс – один з основних джерел інформації для зовнішніх користувачів. Основні дії при аудиті балансу: - перевірка тотожності показників, що містяться у балансі та регістрах бухгалтерського обліку; - перевірка відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі; - вивчення оцінки активів і пасивів протягом року відповідно до прийнятої облікової політики; - встановлення реального існування відображених у балансі активів і пасивів підприємства; - перевірка належності активів, відображених у балансі підприємства, що перевіряється; - визначення правдивості, точності, об’єктивності відображення стану підприємства на дату складання балансу; - вивчення облікових записів і даних балансу з точки зору їх належності до звітного періоду, що перевіряється; - контроль за дотриманням підприємством при веденні бухгалтерського обліку та складанні балансу чинного законодавства і нормативних документів. Аудитор повинен підтвердити правильність класифікації та оцінки активів підприємства. Він повинен перевірити, що основні засоби, нематеріальні активи і інші необоротні активи підприємства оцінені достовірно у відповідності до критеріїв визнання за ПБО №7 “Основні засоби”, ПБО № 8 “Нематеріальні активи” ПБО № 32 «Інвестиційна нерухомість» і ПБО 27 «Необоротні активи утримані для продажу» відображені правильно у аналітичному та синтетичному обліку. Аудитор повинен знати, що основні фонди обліковуються за собівартістю придбання з урахуванням усіх витрат та пільг, які мали місце при купівлі та підготовці до введення в експлуатацію. Перевірка повинна охоплювати інформацію по кожній групі основнихфондів: суму, ступінь зносу, метод нарахування амортизації. Необхідно також вказати на причини обмеженого використання основних фондів та надати відомостіпро залишки вартості на початок і кінець звітного періоду, приріст, вибуття. Необхідно також підтвердити, що в бухгалтерському обліку та звітності правильно відображені операції із надходження, реалізації, ліквідації, ремонтута модернізації основних засобів. Крім того, аудитор повинен визначитиправильність застосування прийнятого в обліковій політиці методунарахування амортизації та його незмінність у звітному періоді. Аудитор повинен з’ясувати правильність оцінки запасів відповідно доПБО №9 “Запаси”. Змінність за звітний період на підприємстві методу оцінкивибуття запасів відповідно до облікової політики. Необхідно визначити:

а) метод оцінки, який використовується для обліку запасів, б) вартість малоцінних швидкозношуваних предметів, в) показати залишки вартостізапасів за видами, а також показати за реальною ці-ною товари для продажу; описати обставини або події, які привели до збільшення (зменшення) вартості запасів. Аудитор звертає увагу на правильність обліку і оцінки дебіторської заборгованості. Аудитор повинен знати, що дебіторська заборгованістьвідображається у звіті за „чистою вартістю реалізації”, тобто у урахуванням резерву сумнівних боргів. Облік безнадійних боргів відбувається у той період, коли керівництво визнало борги безнадійними. Аудитор підтверджує, що на підприємстві адекватно визначений власнийкапітал, його структура і призначення, що статутний капітал сформований у відповідності з діючим законодавством України. Відносно перевірки довгострокових зобов’язань аудитор повинен надавати інформацію про суму забезпечених та незабезпечених довгострокових кредитів банку, проценти по кредитам, строки погашення, черговість платежів.

Також необхідно надавати інформацію про розмір емісії забезпечених і не забезпечених боргових інструментів (облігації, векселі), доходів від них, строках погашення. Окремо необхідно перевіряти інформацію про суму заборгованості подержаним кредитам зі строком погашення до одного року та інформацію проумови кредитування: строк погашення, забезпечення цінними паперами, 34 відсотки, якіповинні бути сплачені. Крім того аудитор повинен перевіритиінформацію про видита умови випуску боргових цінних паперів зі строком погашення менше ніж 1 рік.