26. Процедурний аудит.

Процедурний аудит оцінює надійність облікових процедур, що традиційно склалися на підприємстві (процедури з обліку основних засобів, запасів, праці та її оплати тощо);

З використанням процедурного аудиту обсяг роботи аудитора трохи скорочується у зв'язку з тим, що на підприємстві діють заздалегідь визначені процедури обробки даних, а аудитор перевіряє надійність їх. Однак і в цьому разі аудитор може застосовувати невідповідні методи одержання аудиторських доказів, що також становить аудиторський ризик.

27. Системно-орієнтований аудит.

Аудитор формує власну думку про достовірність і об'єктивності фінансової звітності шляхом проведення планованої перевірки систем фінансового контролю; підтвердження свідоцтва задовільного функціонування цих систем контролю; перевірки фінансової звітності, підготовленої на основі інформації , наданої системою бухгалтерського обліку.

Такий підхід, який часто називають системно-орієнтованим, рекомендований Комітетом з аудиторської практики (АРС) до застосування у всіх ситуаціях аудиту незалежно від того, чи є клієнт приватної або публічною компанією. Досліджуючи фінансові системи та організацію внутрішнього фінансового і оперативного контролю, зовнішній аудитор повинен бути в змозі зробити кілька висновків, кожен з яких є істотним елементом формування остаточної думки аудитора, який стосується «вірності і об'єктивності» фінансової звітності, а саме: у фінансову звітність включено все, що повинно бути включено, не включено нічого з того, що не повинно бути включено: усе, що має бути включено, в точності визначено, класифіковано, оцінено і зареєстровано.

У центрі філософії аудиту, заснованого на системно-орієнтованому підході, лежить такий принцип: якщо аудитор оцінює систему внутрішнього контролю як ефективну, а потім проводить серію перевірок на відповідність (тести контрольних моментів), що підтверджують цю оцінку, то немає необхідності в виконанні великого числа тестів самої фінансової звітності (тобто перевірок по суті), так як для отримання надійної та підтвердженої інформації аудитор може покластися на облікову систему підприємства. Оглядова перевірка фінансової звітності, що проводиться професійної бухгалтерської фірмою, полягає у здійсненні нечисленних конкретних тестів системи внутрішнього контролю і показників статей опублікованій фінансової звітності. Оглядова перевірка, як випливає з її назви, в основному покладається на огляд (аналіз) систем контролю і середовища контролю, що доповнюється проведенням аналітичних оглядових процедур.

28. Аудит зон ризику.

Один із підходів до аудиту є аудит зон-ризику. Найбільшу увагу приділяють визначенню величини аудиторського ризику при використанні цього підходу - аудиту зон ризику. При цьому підході визначають найсуттєвіші позиції об'єкта перевірки ( фінансової звітності підприємства ) з урахуванням особливостей діяльності підприємства, яке перевіряють ( галузі; структури управління; організації систем обліку і контролю, їх методики та ін.), а також зони ризику в усіх напрямках аудиторської перевірки, тобто місця, де вища вірогідність виникнення, допущення і можливого невиявлення помилок або обману. Такий підхід до проведення аудиту є найбільш перспективним, оскільки він дуже економічний у зв'язку з тим, що скорочується строк проведення аудиторської перевірки, її трудомісткість і підвищується ефективність. Проте зазначимо, що аудиторський ризик має місце при використанні всіх чотирьох зазначених підходів, але різною мірою. Особливої ваги визначення аудиторського ризику набуває при застосуванні підходу системного аудиту, а тим більше аудиту зон ризику.