29. Зовнішній та внутрішній аудит

Зовнішній аудит являє собою незалежну перевірку бухгалтерської (фінансової) звітності клієнта з метою встановлення її достовірності та відповідності здійснюваних фінансово-господарських операцій з російським законодавством; виявлення причин, що перешкоджають реалізації потенційних можливостей компанії і розробці рекомендацій щодо їх усунення.

Метою зовнішнього аудиту є не тільки безпосередній аудит фінансової звітності, а й вироблення комплексу заходів, що дозволяють клієнту максимально ефективно використовувати наявні ресурси в рамках чинного законодавства Російської Федерації.

Внутрішній аудит являє собою незалежну діяльність в організації з перевірки та оцінки її роботи в інтересах керівників.

Мета внутрішнього аудиту - допомогти співробітникам організації ефективно виконувати свої функції.

Основними завданнями є:

• розкрити економічну сутність зовнішнього і внутрішнього аудиту;

• проаналізувати особливості даного аудиту;

• виявити взаємозв'язок і відмінність внутрішнього і зовнішнього аудиту.

Актуальність і значимість цих питань і вплинули на вибір теми.

Для досягнення цілей була поставлена наступна задача: вивчити теоретичні аспекти зовнішнього та внутрішнього аудиту (нормативно-правове регулювання, основи організації);

• розглянути практичну постановку обліку на підприємстві;

30. Завдання з надання впевненості та їх види.

Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом – це перевірка не фінансової інформації, або її поєднання з фінансовою.

     Предметом завдання з надання впевненості може бути:

          - оцінка (перевірка) ефективності системи внутрішнього контролю на підприємстві;

          - оцінка (перевірка) ефективності використання виробничих потужностей;

          - оцінка відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства (податкового, митного, господарського тощо);

          - оцінка (перевірка) відповідності управлінських рішень або окремих господарських операцій вимогам законодавства;

          - оцінка (тестування) надійності системи бухгалтерського обліку;

          - здійснення на замовлення розрахунків (економічний, фінансовий, стратегічний та інші види аналізу) для оцінки стану та результатів господарської діяльності;

          - оцінка (перевірка) формування статутного фонду акціонерних товариств, страхових компаній тощо;

          - оцінка (перевірка) виконання інвестиційних проектів;

          - оцінка (перевірка) цільового використання кредитних коштів тощо.

      За результатами виконання завдання з надання впевненості надається звіт, який міститиме висновок з надання впевненості про предмет перевірки. Звіт, за бажанням Замовника, може бути надано в письмовій або усній формі.

31. Аудит історичної фінансової інформації.

Аудит історичної фінансової інформації - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої необхідної інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Метою аудиту фінансової історичної інформації клієнта є:

- визначення думки стосовно достовірності, правдивості даних господарської діяльності згідно попередньо поставлених завдань;

- визначення сутності та змісту ділової активності;

- оцінка фінансово-господарських перспектив клієнта, його функціонування у майбутньому;

- оцінка стану бізнесу.

Перед безпосереднім проведенням аналізу аудитор повинен визначити його мету та завдання, далі розробити програму аналізу:

- вибір методу аналізу, оптимального для досягнення поставлених завдань та цілей;

- вивчення інформаційної бази аналізу;

- встановлення критерію для прийняття рішення у випадку виявлення незвичайних коливань.

На основі отриманих в ході досліджень підтверджень аудитор повинен сформувати думку про відповідність бухгалтерської звітності наступним критеріям (аудиторським судженням): повнота, існування, права і обов'язки, подання, оцінка.