- •20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні.
- •21. Аудит в системі економічного (господарського) контролю.
- •22. Аудит в системі управління підприємством.
- •23. Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками.
- •24. Предмет та об’єкти аудиту.
- •25. Підтверджуючий аудит.
- •26. Процедурний аудит.
- •27. Системно-орієнтований аудит.
- •28. Аудит зон ризику.
- •29. Зовнішній та внутрішній аудит
- •30. Завдання з надання впевненості та їх види.
- •31. Аудит історичної фінансової інформації.
- •32. Огляд історичної фінансової інформації.
- •33. Аудит фінансової звітності та його мета
- •34. Огляд фінансової звітності та його мета.
- •35. Супутні аудиторські послуги та їх види.
- •36.Постулати аудиту:
- •37. Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому та національному ринку.
- •38. Законодавче та нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •39. Врахування законів та нормативних актів в процесі надання аудиторських послуг.
- •40. Побудова інституту аудиту в Україні
- •41. Аудиторська палата України. Порядок створення і діяльність
- •42. Повноваження Аудиторської палати.
- •43. Нормативні документи апу
- •44. Закони України та інші нормативні акти, що регулюють здійснення аудиту в Україні.
- •45. Регулювання ауд.Діяльності у світовій практиці
- •46. Зміст терміну «аудитор»
- •47. Аудиторська діяльність та особливості її реєстрації в Україні.
- •48. Суб’єкти та об’єкти аудиторської діяльності
- •49. Аудитор та аудиторська фірма, їх права
- •50. Види та організаційно–правова структура аудиторських фірм
- •51. Внутрішньо-фірмові нормативні документи суб’єктів аудиторської діяльності
- •52. Відповідальність управлінського персоналу щодо підготовки та подання фін.Звітності.
- •139. Сутність методу документальної перевірки.
- •140. Сутність методу спостереження.
- •141. Сутність методу вибіркового дослідження в аудиті.
- •142. Сутність аналітичних процедур та їх види.
- •143. Сутність методів запиту та підтвердження.
- •201. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •232.Аудит в ринковій економічній системі
- •233.Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування
- •234. Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці
- •235. Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з Пенсійним фондом
- •236. Аудит документів фінансової звітності та його особливості
- •237. Аудит балансу
- •238.Аудит звіту про фінансові результати.
- •239.Аудит звіту про рух грошових коштів
- •240.Аудит звіту про власний капітал
- •241 Аудит фінансового стану суб’єкта господарювання.
- •242. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій.
- •243. Особливості аудиту консолідованої фінансової звіт
- •244. Аудит в системі державного фінансового контролю
- •245.Огляд фінансової звітності.
- •246. Подальші події та їх класифікація
- •247. Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського звіту.
- •248. Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.
- •249.Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •250.Методи діагностики вірогідності банкрутства суб’єкта господарювання.
- •251. Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •252. Питання, які необхідно повідомляти найвищому управлінському персоналові.
- •254. Документальне оформлення процесу повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •257. Поняття державного фінансового контролю та державного аудиту.
- •258.Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.
- •259.Операційний аудит у складі ауд послуг.
- •260. Особливості проведення операційного аудиту в державному секторі економіки.
- •261. Супутні ауд послуги та особливості їх надання .
- •262. Проблеми розвитку аудиту в Україні.
34. Огляд фінансової звітності та його мета.
Одним з видів супутніх аудиту послуг являється оглядова перевірка бухгалтерської (фінансовою) звітності. МСА 910 "Завдань по оглядовій перевірці фінансової звітності" регламентує увесь перелік вимог як до аудитора при виконанні ним відповідного огляду бухгалтерської (фінансовою) звітності, так і до форми аудиторського ув'язнення, що видається аудитором після його завершення.
Звернувшись до визначення огляду бухгалтерської (фінансовою) звітності, приведеного в параграфі 1.5, можна виявити мету, для якої він здійснюється. Під метою оглядової перевірки бухгалтерської (фінансовою) звітності слід розуміти надання аудиторові можливості констатувати, спираючись на проведені аудиторські процедури, чи виявив він факти, що дозволяють вважати, що бухгалтерська (фінансова) звітність сформована не відповідно до загальноприйнятих основ (МСФО) в усіх істотних аспектах (негативновпевненість).
При виконанні оглядової перевірки бухгалтерської (фінансовою) звітності МСА 910 рекомендує застосовувати наступні засадничі процедури:
■ збір інформації про діяльність економічного суб'єкта і галузі, в якій він функціонує;
■ опитування, спрямоване на виявлення міри застосування економічним суб'єктом принципів і існуючої загальноприйнятої практики бухгалтерського обліку;
■ опитування, пов'язане із вживаним порядком віддзеркалення в обліку, класифікацією і підсумовуванням операцій, збором інформації для розкриття її в бухгалтерській (фінансовою) звітності;
■ опитування по усіх істотних аспектах, що містяться в бухгалтерській (фінансовою) звітності;
■ аналітичні процедури, спрямовані на виявлення взаємозв'язків і незвичайних статей.
Іншими словами, аудиторові необхідно отримати інформацію про усі події і факти, що сталися після дати складання бухгалтерської (фінансовою) звітності і коригувань, що вимагають внесення, або розкриття додаткової інформації. При цьому аудитор не зобов'язаний самостійно здійснювати аудиторські процедури, спрямовані на виявлення вищезгаданих подій і фактів.
Якщо аудитор припускає, що уся інформація, представлена йому для огляду, має істотні спотворення, то він повинен передбачити і здійснити додаткові аудиторські процедури, необхідні і достатні для вираження негативної упевненості або для підтвердження того, що висновок, який він видасть за підсумками проведеного огляду, відрізнятиметься від безумовно-позитивного.
35. Супутні аудиторські послуги та їх види.
Під наданням супутніх аудиту послуг розуміється підприємницька діяльність, що здійснюється аудиторськими організаціями крім проведення аудиту.
Надання таких послуг вимагає від виконавців дотримання у встановлених випадках незалежності, а також наявності професійної компетентності в областях аудиту, бухгалтерського обліку, оподаткування, господарського права, економічного аналізу.
Супутні аудиту послуги можна розділити на два види:
- послуги, сумісні з проведенням у економічного суб'єкта обов'язкової аудиторської перевірки;
- послуги, несумісні з проведенням в економічного суб'єкта обов'язкової аудиторської перевірки.
Послуги, сумісні з проведенням у економічного суб'єкта обов'язкової аудиторської перевірки, опиняються в області:
§ постановки бухгалтерського обліку;
§ контролю ведення обліку та складання звітності;
§ контролю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
§ аналізу господарської та фінансової діяльності;
§ оцінки економічних та інвестиційних проектів, економічної безпеки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта;
§ представлення інтересів економічного суб'єкта за дорученням перед третім особами; проведення семінарів, підвищення кваліфікації та навчання персоналу економічних суб'єктів, і зокрема аудиторських організацій;
§ наукової розробки, видання методичних посібників і рекомендацій з бухгалтерського обліку, оподатковування, аналізу фінансово-господарської діяльності, аудиту, господарського права;
Послуги, несумісні з проведенням у економічного суб'єкта обов'язкової аудиторської перевірки, опиняються в області:
§ ведення бухгалтерського обліку;
§ відновлення бухгалтерського обліку;
§ складання податкових декларацій;
§ складання бухгалтерської звітності.
Аудиторські організації, які надають послуги, повинні:
§ діяти відповідно до завдання, виконання якого чекає від них замовник і яке сформульоване в письмовому вигляді (у формі договору, контракту, технічного завдання, листи-зобов'язання, письмового запиту і т.п.);
§ планувати порядок виконання робіт або надання послуг тощо.