234. Методи розробки бюджету маркетингових комунікацій.

Бюджет рекламування розробляється на рік (можуть бути й перспективні плани, але за умов нестабільності законодавчої ба­зи, економічної та політичної ситуації, зокрема в Укр., їх не складають).

Для визначення бюджету рекламування підприємства викори­стовують такі методи:

1)— усе, що ви собі можете дозволити. Підприємство спочатку виділяє кошти на всі елементи маркетингу, крім кому­нікацій, основну частину яких становлять витрати на рекламну діяльність, тобто асигнування на рекламування визначаються за залишковим принципом;

2) — відповідно до з>. обсягів продажу това­рів даної групи: що >е товарів було продано за минулий пе­ріод, то >і витрати на рекламу плануватимуться в наступ­ному періоді;

3) — за паритетом із конкурентами: метод базується на умовному визнанні ідентичності ринкового становища підприєм­ства та його конкурентів;

4) — відповідно до суми прибутку, котру сподіва­ються одержати від продажу товарів даної групи. Це найпошире­ніший метод;

5) — залежно від цілей та завдань, які постають перед підприємством у наступному періоді. При цьому підприємство чітко пов'язує свої заг. цілі з цілями маркетингу і комуніка­цій, визначає, які завдання необхідно розв'язати в галузі рекламування, і, виходячи з цього, розраховує бюджет рекламування. Такий метод чітко окреслює цілі, пов'язує витрати з виконанням завдань плану. Він є найефективнішим, але його використати можуть тільки підприємства, які мають значний капітал та відпо­відні кваліфіковані кадри;

6) — метод частки ринку. Цей метод базується на досвіді, який свідчить про наявність певної залежності між ча­сткою ринку, яку обслуговує підприємство, і часткою цього підприємства на загальному ринку реклами. Цей метод можна використати тільки за наявності так званого цивілізованого ринку.

237. Форми і методи контролю ефективності маркетингових комунікацій.

Найпростіше визначити ефективність маркетингових комунікацій можна, порівнюючи обсяг продажу товарів до проведення певних заходів комунікативного характеру і після такого проведення або підрахувавши додатковий прибуток, який сподівається отримати чи вже отримало підприємство завдяки заходам з маркетингових комунікацій. Але на практиці такі підрахунки будуть дуже неточними, бо надто вже складно виокремити вплив саме маркетингових комунікацій на поліпшення чи погіршання діяльності, хоча прибуток з них легко підраховується: він становить різницю між прибутком з того обсягу продажу товарів, який зумовлений маркетинговими комунікаціями, та витратами на ці комунікації.

Оскільки сучасні умови підприємницької діяльності передбачають наявність значної кількості конкурентів, які виводять на ринки безліч майже однакових за призначенням та якістю товарів, усе >ої ваги набирають комунікації між виробником товарів і посередником, виробником і споживачем цих товарів, між посередником та споживачем. МПКпідприємства має бути спрямована на вивчення цих стосунків і розробку заходів, які б їх поліпшували.

238. Критерії, за якими необхідно вибирати менеджера служби маркетингових комунікацій.

Головні ділові якості менеджера з маркетингових комунікацій підприємства можна охарактеризувати так:● схильність до стратегічного планування, уміння передбачати тенденції розвитку економіки, визначати свою ринкову нішу і діяти у відповідний спосіб;

• уміння приймати правильні та своєчасні рішення;

• бажання не задовольнятися досягнутим, а постійно розширювати масштаби своєї діяльності;

• здатність приймати нестандартні рішення;

• уміння брати на себе відповідальність;

• уміння постійно вчитися, пристосовуючись до змін бізнесової ситуації; ●добре розвинута інтуїція і здатність до аналітичного мислення; ● здатність до критичної оцінки своїх дій; ● уміння концентрувати увагу на вирішенні проблем, а не на пошуках винних;

• знання людей, уміння брати на роботу таких спеціалістів, які не бояться ризику і не перекидають свою роботу на інших.

Зрозуміло, що люди не народжуються професійними маркетологами: характер і знання виховуються й удосконалюються роками. Проте коли підприємство (фірма) бере на роботу молодого спеціаліста, воно має право вже з перших днів висунути до нього ті засадні вимоги, які визначають його професійну придатність: ●широка професійна підготовка, що виходить за межі вузької спеціалізації;

• розуміння важливості свого підрозділу для виконання тих завдань та вирішення тих проблем, що стоять перед підприємством;

• оптимізм та здатність впливати на інших людей, рішучість та вміння спонукати інших до дії;

• здатність не тільки створювати досконалі плани маркетингових комунікацій, але наполегливо й ретельно виконувати ці плани;

• відданість підприємству;

• здатність до виправлення своїх помилок;

• уміння переконувати людей;

• фізична й духовна витривалість, здатність підтримувати нормальні ділові стосунки з іншими спеціалістами, схильність до лідерства.