- •1. Мотивація як основна складова управління персоналу
- •2. Потреби як основна ланка мотивації трудової діяльності
- •3. Класифікація потреб людини:
- •4. Зміст та взаємозв’язок ключових категорій навчальної дисципліни: “мотив”, “інтерес”, “стимул”, “стимулювання”.
- •5. Вивчення та аналіз потреб і мотивів як передумова ефективного управління персоналом
- •6. Сутність поняття “мотивація персоналу” і його складових
- •7. Поняття "внутрішньої" і "зовнішньої" мотивації
- •8. Винагороди як складова процесу мотивації, типи винагород
- •9. Мотиваційний процес: основні положення, стадії
- •21.Основні положення теорії справедливості
- •22.Концепція партисипативного (спільного) управління
- •23.Модель Портера-Лоулера і її значення в практиці менеджменту персоналу
- •24.Значення і використання процесуальних теорій мотивації в менеджменті персоналу
- •25. Поняття й основні положення матеріальної мотивації
- •26.Характеристика макро- і мікроекономічних чинників, що впливають на рівень матеріальної мотивації
- •27. Механізм взаємозв'язку високої заробітної плати, ефективності і зростання доходів
- •28. Методи (показники) оцінки диференціації доходів та типи розподілу доходів.
- •29. Методика ("технологія") оцінки стану матеріальної мотивації праці в організації
- •30. Характеристика стану матеріальної мотивації в Україні за сучасних умов
- •33. Неоматеріалістична мотивація та природа конфліктності мотивів.
- •34.Мотиваційний моніторинг як умова ефективного впливу на поведінку персоналу.
- •35. Чинники диференціації заробітної плати.
- •36. Організація заробітної плати і її вплив на мотивацію праці.
- •37. Характеристика елементів організації заробітної плати і їх зв'язок з мотивацією трудової діяльності.
- •38.Тарифна система як провідна складова оплати праці і її мотивуюча роль.
- •39.Порядок визначення мінімальної тарифної ставки.
- •40. Загальні основи традиційного формування тарифних умов оплати праці робітників.
- •41.Удосконалення тарифних умов оплати праці робітників за традиційного підходу до їх побудови.
- •42.Диференціація посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців за традиційного підходу до їх побудови.
- •43.Гнучкий тариф:основні положення, сфера застосування, переваги.
- •45.Єдина гнучка тарифна система для оплати праці всіх категорій персоналу та її переваги.
- •46.Нормування праці і його роль у мотивації трудової діяльності.
- •47. Організаційно-економічний механізм удосконалення нормування праці.
- •50.Показники і умови преміювання як провідна ланка преміальної системи
- •51.Вимоги до побудови преміального положення
- •52.Організація преміювання робітників за основні результати діяльності
- •54. Організація преміювання персоналу за зниження трудомісткості та роботу за прогресивними нормами
- •55.Одноразові премії та винагороди: призначення, структура, особливості застосування за сучасних умов
- •56. Зарубіжний досвід використання тарифної системи
- •57.Зарубіжний досвід застосування систем заробітної плати
- •58. Зарубіжний досвід індивідуалізації заробітної плати
- •59. Доплати і надбавки до заробітної плати: сутність, класифікація
- •60. Варіанти вдосконалення практики застосування доплат.
- •62.Контракт як особлива форма найму й оплати
- •63.Переваги та недоліки контрактної форми найму і оплати праці.
- •64.Індивідуальний трудовий контракт: структура, основні положення.
- •66.Нетрадиційні методи матеріального стимулювання та їх мотивуюча роль.
- •67.Досвід застосування нетрадиційних методів матеріальної мотивації персоналу.
- •68.Фактори трансформації мотивів та підвищення ролі нематеріальної мотивації.
- •69.Гуманізація праці як провідна складова нематеріальної мотивації.
- •70. Поведінка керівників в процесі оцінювання персоналу.
- •73.Оцінка керівників, професіоналів і фахівців на основі застосування системи балів.
- •74.Оцінка персоналу за досягненням поставлених цілей.
- •76. “Технологія” (процедури) проведення атестації персоналу.
- •77. Характерні особливості зарубіжного досвіду оцінки персоналу. Вітчизняний досвід оцінки персоналу: здобутки та недоліки.
1. Мотивація як основна складова управління персоналу
Проблема спонукування людей до продуктивної праці не нова. Протягом багатьох століть вона хвилювала найвидатніші уми людства, і це не випадково: працею створюється матеріальна і духовна культура суспільства.
У загальному розумінні мотивація - це сукупність рушійних сил, які спонукають людину до виконання певних дій. Ці сили можуть мати як зовнішнє, так і внутрішнє походження і змушувати людину свідомо чи несвідомо робити ті чи інші вчинки.
У міру розвитку суспільного виробництва, переходу до постіндустріальних засад, його функціонування дедалі очевиднішим стає фундаментальне значення людських ресурсів у розвитку цивілізації. Економічною наукою доведено (і підтверджено практикою), що за сучасних умов господарювання прогрес забезпечує людина і її мотивація.
А отже, в центрі мотивації персоналу стоять потреби людини, а людина являється об’єктом і суб’єктом управління персоналом.
2. Потреби як основна ланка мотивації трудової діяльності
Вивчення складних теоретичних і прикладних проблем мотивації розпочинається з розгляду категорії «потреби». Потреби - це відчуття фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту через брак чогось, це необхідність у чомусь, що потрібне для створення і підтримування нормальних умов життя і функціонування людини. Цілком правомірним буде трактування потреб як стану нерівноваги, дефіциту, на усунення яких спрямовані дії людини.
Люди по-різному позбавляються своїх потреб: задовольняють їх, придушують або й зовсім не реагують на них.
Характер походження потреб досить складний, але в основу покладаються дві визначальні причини. Перша має фізіологічний характер, бо людина, як і кожна жива істота, потребує певних умов і засобів існування. Друга є наслідком суспільних умов.
Загальні властивості потреб:
- більшість потреб є предметними; - притаманна різноманітність і здатність до розвитку; - більшість потреб циклічні; - більшість потреб задовольняються за допомогою предметів або послуг.
3. Класифікація потреб людини:
а) за природою - первинні (фізіологічні і, як правило, природжені) і вторинні (психологічні, які усвідомлюються з досвідом):
б) за суб'єктами вияву (особисті/індивідуальні, групові/колективні, суспільні);
в) за кількісною визначеністю і можливостями задоволення (абсолютні, дійсні, платоспроможні, задоволені);
г) за характером, причиною виникнення (матеріальні, трудові, статусні)
д) за ступенем усвідомленості (усвідомлені, неусвідомлені).
Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання(потреба в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби).
До сусп..потреб належать: виробничі, державного управління, оборони, охорони довкілля, забезпечення конституційних гарантій членам суспільства тощо.
Особисті потреби виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. Абсолютні потреби полягають у самому тільки бажанні володіти товарами та користуватися послугами і мають абстрактний характер.
Дійсні потреби формуються в рамках досягнутого рівня виробництва. Вони не пов'язані з платоспроможністю споживачів і є конкретними, тобто спрямованими на певний предмет чи послугу, які справді виробляються і пропонуються споживачеві.
Платоспроможні потреби визначаються відповідними можливостями споживачів. З цими потребами споживач виходить па ринок, і вони набирають форми платоспроможного попиту.
До задоволених потреб відносять ті, що фактично задовольняються наявними благами та послугами. Платоспроможні потреби перетворюються на задоволені тоді, коли на ринку є достатня кількість товарів та послуг, які за своїми споживчими якостями відповідають вимогам покупців.