33. Неоматеріалістична мотивація та природа конфліктності мотивів.

Останні соціологічні дослідження в галузі праці свідчать про те, що працівники прагматичніше ставляться до результатів праці, вони не байдужі до матеріального благополуччя. Проте отримання певних матеріальних благ розглядається не як самоціль, а як засіб здобути свободу для самореалізації. Таку орієнтацію молодого покоління, що спостерігається передусім у розвинутих країнах, називають неоматеріалістичною. Вона не заперечує тяжіння до матеріального успіху, але розглядає його лише як передумову для самовираження і реалізації вищих інтересів і потреб, безпосередньо не пов’язаних зі споживанням. Структура, ієрархія, сила та спрямованість мотивів формуються під впливом таких чинників: рівень якості життя, структура цінностей, яким людина надає перевагу, норми трудової моралі, ідеологічні установи, ін. індивідуальні особливості людини (вік, переконання, погляди тощо). За оцінкою психологів, коли справа доходить до вибору пріоритетності мотивів виникають внутрішні конфлікти. Форми прояву конфліктності мотивів:

1) внутрішньомотиваційний конфлікт «прагнення-уникнення» - виникає при вирішенні питань: «діяти чи не діяти», «бути чи не бути» тощо; 2) внутрішньомотиваційний конфлікт «прагнення-прагнення» - Питання: «Яким чином?»; 3) внутрішньомотиваційний конфлікт «уникнення-уникнення» - вибирають те що найменш гірше. Коли не зовсім зрозумілими є перспективи і шляхи досягнення мети, а відповідальність висока, у людини може виникнути психологічне напруження. Способи подолання напруження: відмовитися, зволікати з прийняттям рішення, використовувати жеребкування, звернутися за порадою, посилатися на те, що всі так роблять, «зроблю один раз і більше не буду».

34.Мотиваційний моніторинг як умова ефективного впливу на поведінку персоналу.

Мотиваційний моніторинг правомірно розглядати як складову моніторину соціально-трудової сфери. Його мета – регулярна оцінка змін, що відбуваються в соціально-трудовій сфері, прогнозування розвитку подій, запобігання негативним тенденціям, які можуть призвести до формування осередків соц. напруження, опрацювання найефективніших заходів, що забезпечують розвиток та використання трудового потенціалу. Мотиваційний моніторинг – це система постійного спостереження і контролю стану мотивації трудової діяльності з метою його оперативної діагностики й оцінки в динаміці, прийняття кваліфікованих управлінських рішень в інтересах підвищення ефективності виробництва. Нарівні підприємств робота служб мотивації має бути спрямована на вивчення потреб, що постійно змінюються, інтересів, ціннісних орієнтацій працівників у сфері праці, мотивів їхньої трудової діяльності, мотиваційного потенціалу і міри його використання в трудовому процесі, на виявлення змін у структурі мотивів і прогнозування їх розвитку та впливу на результати діяльності. Мотиваційний моніторинг має сприяти визначенню найдієвіших у даний період важелів та стимулів впливу на поведінку конкретних працівників з метою досягнення їхніх власних цілей та цілей організації. Мотиваційний моніторинг передбачає проведення регулярних опитувань індивідів та аналіз наявної економічної, соціологічної, психологічної інформації. Для оцінки предмета дослідження необхідно мати набір ключових характеристик, до яких належать: 1)характеристика трудової діяльності і якості трудового потенціалу (проф.-кваліф. склад працівників, якість проф. підготовки та перепідготовки, оцінка конкурентоспроможності працівників, форми та методи матер. та нематер. стимулювання труд дія-сті та їх ефективність, умови та організація праці, рівень задоволення працею та результатами тощо), 2)показники рівня життя – номінальна та реальна з/п, структура доходів, диференціація доходів, рівень забезп. житлом, мед. обслуговув., освіта, культура, екологічна ситуація, особиста безпека тощо; 3)характеристика стану суспільної думки щодо ефективності соц-екон політики держави, соц спрямованості ринкових перетворень. Система моніторингу мотивації труд діяльності має базуватися на таких принципах: системність, комплексність, аналітичність, періодичність, виробничо-територіальний підхід.