Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
4.54 Mб
Скачать

31.Порядок здійснення переоцінки залишків нзв при нормативному методі.

Основними елементами нормативного методу є:

  • попереднє визначення нормативної собівартості одиниці продукції на початок звітного періоду, яка береться за основу обчислення фактичної собівартості;

  • поточний облік прямих витрат за статтями калькуляції й окремими видами продукції за чинними нормами та відхиленнями від норм;

  • поточний облік зміни норм у розрізі статей витрат і окремих видів продукції;

  • калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції через алгебраїчне додавання нормативної собівартості на початок місяця з відхиленнями від норм (плюс перевитрати, мінус економія), також зі змінами норм на одиницю продукції.

Облік відхилень від норм організовують так, щоб можна було своєчасно визнати їх причини і осіб, від яких вони залежали, місце виявлення відхилень та їх вплив на собівартість продукції.

Така організація обліку дає можливість суттєво підвищити конт­рольну функцію обліку порівняно з позамовним чи попередільним методом.

Нормативний метод не має обмежень щодо сфери його застосування, тому з метою поліпшення оперативного контролю за процесом формування собівартості продукції необхідно впроваджувати його основні елементи в практику обліку витрат на тих підприємствах, де традиційно користуються позамовним або попередільним методами. Поєднання традиційних методів обліку з елементами нормативного методу перетворює їх відповідно в позамовно-нормативний, попередільно-нормативний, попроцесно-нормативний тощо.

Кожний з цих методів, окрім виконання контрольних функцій, повинен забезпечити дані для калькулювання собівартості продукції. З цією метою здійснюється зведений облік витрат виробництва

Оцінка здійснюється на підставі інвентаризації фактично наявними за нормами, статтями калькуляції: з/п (залежно від операцій та сумарн розцінок), мат-лів (за нормами), інш. ЗНВ приводять до умовного випуску прод-ї на підставі % готовності. Вони оцінюються за заводською с/в без врахування втрат від браку, витрат на освоєння виробництвава і відшкодування зносу спецінструменту. Також оцінку можна здійсн без інвентаризації - оперативно диспечерською службою чи при нормативному методі обчислити: НЗВкін=НЗВпоч за нормами + Витрати за міс за нормами – Тов випуск за нормами – Брак за нормами. Розполіл витрат здійсн на підставі ЗНВ, частина на брак,на с/в товарного випуску.

32.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».

«стандарт-кост» - це заздалегідь визначені або передбачені кошториси витрат на виробництво одного виробу або декількох виробів одного виду протягом певного звітного і попереднього періоду, з якими порівнюють фактичну собівартість.

Одна з основних переваг системи «стандарт-кост» полягає в тому, що якщо внаслідок суттєвих змін у ціновій політиці (інфляція) загальна сума витрат збільшиться, це не вплине на керівників цехів, оскільки вони несуть відповідальність не у вартісному вимірі, а у натуральних показниках.

В основу системи нормативного обліку виробничих витрат покладені наступні найважливіші принципи:

- розробка нормативних калькуляцій на початок звітного періоду;

- систематичний та своєчасний облік змін норм і оперативне визначення впливу цих змін на собівартість продукції;

- передчасний контроль витрат на основі первинних документів і фіксація відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням причин та винних;

- щоденна інформація про відхилення від норм.

Порівняння вітчизняного нормативного обліку витрат на виробництво з американською системою «стандарт-кост» дозволяє встановити дуже суттєві відзнаки. Наприклад, при застосуванні нормативного методу облік витрат за нормами та відхиленнями від них входить в загальну систему бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Виявлена величина витрат від зміни норм, а також відхилень від норм за статтями витрат щомісячно списується або на собівартість продукції, або на винних. Для цього облік відхилень пропонувалось вести за калькуляційними статтями за напрямками з визначенням:

- об’єктів калькуляції у розрізі статей;

- цехів у розрізі об’єктів калькуляції і статей;

- причин і винних;

- елементів витрат.

Норми витрат переглядаються по мірі здійснення організаційно-технічних заходів, тоді як при «стандарт-кост» це не передбачається. В міру здійснення заходів переглядаються також нормативні калькуляції на вироби, якщо у нормативне бюро надходять повідомлення про зміни норм витрат. Для прийняття управлінських рішень відхилення за місцями їх виникнення виявляються в оперативному порядку на підставі сигнальної та іншої документації. На відміну від системи «стандарт-кост» відхилення від норм за статтями витрат на окремих рахунках не обліковуються. Величина витрат за відхиленнями відображається у оборотних відомостях витрат і випуску продукції з виробництва за окремими видами виробів, а також у калькуляціях фактичної собівартості цих виробів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]