- •1. Поведінка змінних і постійних витрат при змінах обсягів діяльності підприємства.
- •2. Класифікація витрат в управлінському обліку та характеристика основних видів.
- •3. Функція витрат та методи її визначення.
- •4. Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •5. Класифікація витрат з метою управління.
- •6. Поняття релевантного діапазону та його значення для аналізу поведінки витрат.
- •7. Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерськиї рахунків.
- •8. Порядок вивчення функції витрат за
- •10. Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •11. Залежність організації управл.Обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •12. Сутність, функції та основні завдання управлінського обліку.
- •13. Взаємозв`язок і відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •14.Схема організації управлінського обліку при різних системах обліку.
- •15. Місце управлінського обліку в системі бухгалтерських рахунків України
- •16. Етапи становлення і розвитку управлінського обліку.
- •18. Особливості розвиненого директ – костингу, його переваги та можливості.
- •19. Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •20. Порядок визначення середньої та маржинальної собівартості продукції та їх значення для прийняття управлінських рішень.
- •22. Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •21. Сутність калькулювання за змінними витратами.
- •23.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •25.Сутність, зміст та завдання обліку витрат і калькулювання.
- •29.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •26.Порівняльна характеристика вітчизняних і зарубіжних методів обліку і калькулювання повної собівартості продукції.
- •28.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •27.Характеристика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •35,Вітчизняні методи визначення і обліку відхилень від норм витрат
- •40 Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •41 Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •43 Відмінності в методиці оцінки собівартості напівфабрикату (готової продукції) та залишків нзв при використанні попередільного та попроцесного методів обліку витрат.
- •44. Сутність та сфера застосування калькулювання на основі діяльності (метод авс).
- •45. Відмінність калькулювання продукції при застосуванні напівфабрикатного та безнапівфабрикатного варіантів попередільного методу.
- •47. Порядок розподілу витрат допомыжних виробницт між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •49 Порядок оцінки та обліку залишків нзв
- •52. Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •46. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки та методу фіфо.
- •48 Порядок оцінки та обліку браку та визначення втрат від браку
- •51 Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика
- •53. Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”.
- •61.Функції бюджету та методи бюджетування.
- •54. Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •55. Особливості аналізу „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктових виробництв.
- •56. Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •57.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •58.Особливості графічного методу аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •60. Порядок складання і призначення операційних бюджетів.
- •62. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів.
- •63. Організація процессу бюджетування на підприємстві.
- •64. Класифікація бюджетів.
- •65. Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •66. Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •67. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація
- •68. Облік і оцінка діяльності центрів витрат
- •69. Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •70. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.
- •77. Аналіз типових варіантів альтернативних рішень щодо припинення діяльності неприбуткового сегмента.
- •76. Аналіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти або купувати.
- •37. Відмінності в оцінці наявності та руху витрат і готової продукції на рах 23 і 26 при застосуванні нормативного методу та стандарт-кост
- •31.Порядок здійснення переоцінки залишків нзв при нормативному методі.
- •32.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •34.Порядок складання нормативної калькуляції.
62. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів.
Складений бюджет відображає показники, що їх має досягти підприємтсво.
Бюджетний контроль – процесс зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів. Бюджетний контроль здійснюють за допомогою звіту про виконання бюджету і складається бухгалтером-аналітиком і надається менеджероав, котрий відповідальний за прийняття відповідних рішень. Звіт про виконання – це звіт, що містить порівняння запланованих і фактичних показників і розрахунку відхилень із зазначенням їх причин. Звіт про виконання готують регулярно, здебільшого щомісяця.
Проте в процесі господарської діяльності можуть виникати відхилення. Відхилення – це різниця між бюджетними й фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень і відповідного реагування на них здійснюють бюджетемй контроль.
В узагальненому вигляді бюджетний контроль здійснюється в 3 стадії: 1)реєстрацію фактичних даних і складання звіту про виконання бюджету; 2)зіставлення фактичних результатів з бюджетними й аналіз відхилень; 3)забезпечення зворотнього зв`язку і за необхідності перегляд бюджетів.
Контроль в межах бюджетування здійснюється наступними етапами: внутрішнє та зовнішнє середовище підприємтсва; ек служба п-ва; нагромадження та обробка інформації; аналіз одержаної інформації; оцінка результатів аналізу за ступенем впливу на найважливіші техніко-економічні показники; інформування керівництва п-ва про можливі наслідки існуючої ситуації; внесення змін до бюджетів на підставі рішення керівництва п-ва.
Контроль і коригування бюджетів здійснюються за допомогою багаторівневого аналізу відхилень. Кожний рівень аналізу характеризується ступенем деталізації показників:
1й рівень – визначення загальних відхилень між фактичними й бюджетними даними, тобто будь-які зміни в умовах діяльності не враховується;
2й рівень – складання гнучкого бюджету;
3й рівень – здійснення факторного аналізу.
Контроль за виконанням бюджету відбувається як після завершення бюджетного циклу, так і протягом фінансовго року. Для виявлення відхилень проводиться оперативний та періодичний контроль фінансово-господарської діяльності підприємтсва.
63. Організація процессу бюджетування на підприємстві.
Бюджетування – це дії по підготовці бюджетів на основі оцінки майбутніх результатів операцій за різними альтернативними рішеннями.
Процес бюджетування зазвичай охоплює такі основні стадії:
1.Доведення основних напрямків політики компанії до осіб, котрі відповідальні за підготовку бюджетів; 2.Визначення обмежувальних чинників; 3.Підготовка бюджету продажу; 4.Попереднє складання бюджетів; 5.Обговорення бюджетів із вищим керівництвом; 6.Координація й аналіз обговорених бюджетів; 7.Затвердження бюджетів.
Оскільки річний бюджет є частиною довгострокового бюджету і відображає певний етап на шляху досягнення стратегічної мети, насамперед необхідно поінформувати всіх зацікавлених осіб про політику компанії на бюджетний період.
Організація бюджетування пов`язує його технологію з організаційною структурою підприємства; формалізує процедури складання бюджетів, їх подання й узгодження. Нагромаження та обробки данних про виконання бюджетів; встановлює розподіл обов`язків між посадовими особами в бюджетному процесі; визначає графік документообороту; розробляє систему внутрішньо-розпорядчих і нормативних документів.
При бюджетуванні важливо обрати його об`єкт, оскільки бюджети можуть розроблятися для підприємтсва у цілому. Окремого структурного підрозділу, окремої виробничої програми чи для інвестиційного проекту тощо. Ефективна організація бюджетного процессу безпосередньо залежить від роботи бюджетного комітету, який являє собою консультаційну группу, сформовану із представників вищої ланки керівництва, а також зовнішніх консультантів.
Бюджетування – це динамічний процесс, який об`єднує цілі, плани, рішення для їх досягнення, оцінку їх виконання та внесення у разі необхідності змін у стратегічні плани, так і в бюджети на наступний рік.