- •1. Поведінка змінних і постійних витрат при змінах обсягів діяльності підприємства.
- •2. Класифікація витрат в управлінському обліку та характеристика основних видів.
- •3. Функція витрат та методи її визначення.
- •4. Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •5. Класифікація витрат з метою управління.
- •6. Поняття релевантного діапазону та його значення для аналізу поведінки витрат.
- •7. Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерськиї рахунків.
- •8. Порядок вивчення функції витрат за
- •10. Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •11. Залежність організації управл.Обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •12. Сутність, функції та основні завдання управлінського обліку.
- •13. Взаємозв`язок і відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •14.Схема організації управлінського обліку при різних системах обліку.
- •15. Місце управлінського обліку в системі бухгалтерських рахунків України
- •16. Етапи становлення і розвитку управлінського обліку.
- •18. Особливості розвиненого директ – костингу, його переваги та можливості.
- •19. Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •20. Порядок визначення середньої та маржинальної собівартості продукції та їх значення для прийняття управлінських рішень.
- •22. Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •21. Сутність калькулювання за змінними витратами.
- •23.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •25.Сутність, зміст та завдання обліку витрат і калькулювання.
- •29.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •26.Порівняльна характеристика вітчизняних і зарубіжних методів обліку і калькулювання повної собівартості продукції.
- •28.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •27.Характеристика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •35,Вітчизняні методи визначення і обліку відхилень від норм витрат
- •40 Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •41 Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •43 Відмінності в методиці оцінки собівартості напівфабрикату (готової продукції) та залишків нзв при використанні попередільного та попроцесного методів обліку витрат.
- •44. Сутність та сфера застосування калькулювання на основі діяльності (метод авс).
- •45. Відмінність калькулювання продукції при застосуванні напівфабрикатного та безнапівфабрикатного варіантів попередільного методу.
- •47. Порядок розподілу витрат допомыжних виробницт між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •49 Порядок оцінки та обліку залишків нзв
- •52. Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •46. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки та методу фіфо.
- •48 Порядок оцінки та обліку браку та визначення втрат від браку
- •51 Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика
- •53. Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”.
- •61.Функції бюджету та методи бюджетування.
- •54. Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •55. Особливості аналізу „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктових виробництв.
- •56. Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •57.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •58.Особливості графічного методу аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •60. Порядок складання і призначення операційних бюджетів.
- •62. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів.
- •63. Організація процессу бюджетування на підприємстві.
- •64. Класифікація бюджетів.
- •65. Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •66. Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •67. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація
- •68. Облік і оцінка діяльності центрів витрат
- •69. Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •70. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.
- •77. Аналіз типових варіантів альтернативних рішень щодо припинення діяльності неприбуткового сегмента.
- •76. Аналіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти або купувати.
- •37. Відмінності в оцінці наявності та руху витрат і готової продукції на рах 23 і 26 при застосуванні нормативного методу та стандарт-кост
- •31.Порядок здійснення переоцінки залишків нзв при нормативному методі.
- •32.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •34.Порядок складання нормативної калькуляції.
61.Функції бюджету та методи бюджетування.
В економічній літературі виділяють такі функції бюджетування як інструмента управління:
- аналітичну роботу;
- фінансове планування;
- критерій результативності;
- контроль;
- мотивацію;
- координацію;
- комунікацію;
- сприяння прийняття рішень.
Планування є однією з основних функцій управління. Реалізація цієї функції охоплює встановлення нормативів та складання зведеного бюджету і зумовлює необхідність оцінити майбутні умови діяльності.
Бюджетування як засіб мотивації передбачає залучення працюючих на підприємстві до процесу формування бюджетів.
Координація дій- це виявлення та збалансування всіх факторів діяльності кожного структурногопідрозділу для досягненнявизначеної мети.Бюджетуваання можна розглядати як засіб формування комунікаційного середовища, оскільки за його допомогою поширюється інформація про виробничо-фінансову діяльність підприємства серед його працівників.
54. Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
Зв'язок між витратами, обсягом діяльності та прибутком можна відобразити двома шляхами: за допомогою формул (математичний підхід) або у вигляді графіків (графічний підхід).
Мат підхід: метод рівняння (1)і маржинальний метод (2).
1) У найпростішому вигляді залежність прибутку від величини витрат i обсягу діяльності виглядає так:
опер прибуток = загальні доходи - загальні витрати.
Загальні доходи складаються виключно з виручки від реалізації продукції. Загальні витрати охоплюють yci види операційних витрат, які поділенні на постійні й змінні. Якщо врахувати рівень діяльності — обсяг продажу i поведінку витрат, то рівняння набуває вид:
Опер приб = ціна * кільк продажу – ЗВ на 1шт * кільк продажу – ПВ
Опер приб =кільк продажу * (ціна-ЗВ на 1 шт) – ПВ
2) Для цього методу викор наступні формули:
МД на 1 шт = ціна – ЗВ на 1шт
коефМД=ЗагалМД : Виручка від реаліз = МД на 1шт : ціна
Обсяг реаліз в грн. = (ПВ+Заплан прибуток) : коефМД
Опер приб=Заплан обсяг реаліз в грн. * коефМД – ПВ
Зміна у величині прибутку = заплан зміна обсягу реаліз в грн.*коефМД
Графічні методи
Графік беззбитковості
Графік взаємозв’язку «обсяг-прибуток»
Графік марж.доходу
55. Особливості аналізу „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктових виробництв.
В умовах багатопродуктового виробництва аналіз дозволяє вирішити такі основні проблеми:
1) визначення точки беззбитк кожного продукту в icнуючій комбінації продажу.
2) встановлення оптимальної комбінації продажу для досягнення порога рентабельності підства в цілому.
Такий аналіз не можливий без показника середньозваженого марж доходу. Цей показник є важливим інструментом аналізу «витрати — обсяг діяльності — прибуток», оскільки дозволяє представляти багатопродуктове підство як госп. суб'єкт, що виробляє один вид продукції. Середньозважений марж дохід являє собою суму добутків марж доходу на одиницю кожного виду продукції та комбінації продажу відповідного виду продукції. Комбінація продажу — це співвідношення різних видів продукції в загальному обсязі продажу.
Для визначення точки беззбитк кожного виду продукції загальний поріг рентабельності підства коригують на комбінацію його продажу.
Якщо комбінація продажу зміниться, то необхідно визначити нове значення точки беззбитк як у цілому по підству, так i стосовно окремих видів продукції.
Зіставляти ПВ з конкретним видом продукту можна лише за умови, що вони є прямими стосовно відповідної продукції, тобто їx виникнення безпосередньо пов'язано з її виготовленням чи реалізацією.
Комбінація продажу має надзвичайно важливе значення для підства, оскільки дозволяє впливати на точку беззбитк. Чим більшим є МаржДохід продукту, тим меншим буде критичний обсяг діяльності при незмінному рівні ПВ. Знизити точку беззбитк можна не тільки за допомогою скорочення витрат, але й змінюючи структуру продукції, що реалізується. Крім того, продаж більш рентабельних, з точки зору величини марждоходу, продуктів може підвищити величину прибутку госп суб'єкта навіть при деякому зменшенні обсягу продажу.