- •1. Поведінка змінних і постійних витрат при змінах обсягів діяльності підприємства.
- •2. Класифікація витрат в управлінському обліку та характеристика основних видів.
- •3. Функція витрат та методи її визначення.
- •4. Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •5. Класифікація витрат з метою управління.
- •6. Поняття релевантного діапазону та його значення для аналізу поведінки витрат.
- •7. Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерськиї рахунків.
- •8. Порядок вивчення функції витрат за
- •10. Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •11. Залежність організації управл.Обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •12. Сутність, функції та основні завдання управлінського обліку.
- •13. Взаємозв`язок і відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •14.Схема організації управлінського обліку при різних системах обліку.
- •15. Місце управлінського обліку в системі бухгалтерських рахунків України
- •16. Етапи становлення і розвитку управлінського обліку.
- •18. Особливості розвиненого директ – костингу, його переваги та можливості.
- •19. Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •20. Порядок визначення середньої та маржинальної собівартості продукції та їх значення для прийняття управлінських рішень.
- •22. Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •21. Сутність калькулювання за змінними витратами.
- •23.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •25.Сутність, зміст та завдання обліку витрат і калькулювання.
- •29.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •26.Порівняльна характеристика вітчизняних і зарубіжних методів обліку і калькулювання повної собівартості продукції.
- •28.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •27.Характеристика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •35,Вітчизняні методи визначення і обліку відхилень від норм витрат
- •40 Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •41 Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •43 Відмінності в методиці оцінки собівартості напівфабрикату (готової продукції) та залишків нзв при використанні попередільного та попроцесного методів обліку витрат.
- •44. Сутність та сфера застосування калькулювання на основі діяльності (метод авс).
- •45. Відмінність калькулювання продукції при застосуванні напівфабрикатного та безнапівфабрикатного варіантів попередільного методу.
- •47. Порядок розподілу витрат допомыжних виробницт між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •49 Порядок оцінки та обліку залишків нзв
- •52. Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •46. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки та методу фіфо.
- •48 Порядок оцінки та обліку браку та визначення втрат від браку
- •51 Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика
- •53. Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”.
- •61.Функції бюджету та методи бюджетування.
- •54. Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •55. Особливості аналізу „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктових виробництв.
- •56. Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •57.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •58.Особливості графічного методу аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •60. Порядок складання і призначення операційних бюджетів.
- •62. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів.
- •63. Організація процессу бюджетування на підприємстві.
- •64. Класифікація бюджетів.
- •65. Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •66. Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •67. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація
- •68. Облік і оцінка діяльності центрів витрат
- •69. Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •70. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.
- •77. Аналіз типових варіантів альтернативних рішень щодо припинення діяльності неприбуткового сегмента.
- •76. Аналіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти або купувати.
- •37. Відмінності в оцінці наявності та руху витрат і готової продукції на рах 23 і 26 при застосуванні нормативного методу та стандарт-кост
- •31.Порядок здійснення переоцінки залишків нзв при нормативному методі.
- •32.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •34.Порядок складання нормативної калькуляції.
51 Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика
Точка беззбитковості являє собою такий обсяг діяльності підприємства, коли доходи дорівнюють витратам. Відповідно фінансовий результат дорівнює нулю.
За допомогою аналітичного та графічного способів розраховується точка беззбитковості.
Аналітичний спосіб розраховується за формулою:
Ц * х = Взмін. * х + Впост., де
х – беззбитковий обсяг виробництва, одиниць;
Ц – ціна одиниці товару;
Впост. – постійні витрати на весь обсяг виробництва за обраний обсяг часу, грн..
Взмін. – змінні витрати на одиницю послуги, грн.
Рівень (точка) беззбитковості – це такий обсяг виробництва або рівень експлуатації, при якому загальний дохід (total revenue – TR) і загальні витрати (total cost – TC) рівні. Це точка, в якій немає ні прибутку, ні збитку.
Точка беззбитковості залежить від наступних факторів:
* ціни реалізації;
* середніх змінних витрат;
* постійних витрат .
Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях, або у відсотках до нормальної потужності.
Точку беззбитковості у грошових одиницях можна вивести з рівняння:
Продаж(S) = Змінні витрати (VC)+ Постійні витрати(FC) + Операційний прибуток (Pr), (1)
Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то маємо:
Точка беззбитковості в грошових одиницях = VC+FC,(2)
Маржинальний метод визначення точки беззбитковості:
(Ціна x Обсяг)=(Змінні витрати на одиницю x Обсяг) + FC,(3)
Звідси:
Точка беззбитковості в натуральних од. = Постійні витрати / Ціна за од. – Змінні витрати на од.,(4)
Оскільки знаменник означає Маржинальний дохід на одиницю, то:
Точка беззбитковості в натуральних одиницях = Постійні витрати / Маржинальний дохід на од., (5)
Для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях можна використати коефіцієнт маржинального доходу.
Коефіцієнт маржинального доходу = Маржинальний дохід / Продаж ,(6)
або коефіцієнт маржинального доходу = Маржинальний дохід на од. / Ціна за од.,(7)
Точку беззбитковості в грошових одиницях обчислюється за такою формулою:
Точка беззбитковості в грошових од.= Постійні витрати / Коефіцієнт маржинального доходу , (8)
53. Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”.
Слід зазначити, що аналіз «витрати — обсяг — прибуток» дещо спрощує реальну картину бізнесу. Тому необхідно звернути увагу на низку припущень, які покладені в основу цього аналізу i обмежують сферу його застосування. Це такі припущення:
1) ціна реаліз продукції не залежить від обсягу її продажу;
2) вci витрати підства слід розглядати як змінні або як постійні;
3) протягом періоду, що аналізується, поведінку витрат та доходів можна описати лінійною функцією (ЗВ прямо залежать від обсягів діяльності, а ПВ залишаються незмінними);
4) єдиним чинником, що впливає на витрати та доходи, є обсяг продажу;
5) обсяги виробництва та продажу однакові;
6) підство виготовляє i реалізує один вид продукції або в нього стабільна номенклатура випуску.
Якщо одне або більше припущень не дотримуються, то застосування розглядуваного аналізу може призвести до некоректних результатів, i, як наслідок, прийняття на їх основі неправильних рішень.
Аналіз «витрати — обсяг — прибуток» заснований на принципах калькулювання за ЗВ (метод директ-костинг). Тому для його здійснення yci витрати підства поділяють на ЗВ та ПВ. Основну увагу слід зосередити на визначенні поведінки витрат, оскільки це зробить зрозумілим вплив зміни обсягу діяльності на прибуток.