- •1. Поведінка змінних і постійних витрат при змінах обсягів діяльності підприємства.
- •2. Класифікація витрат в управлінському обліку та характеристика основних видів.
- •3. Функція витрат та методи її визначення.
- •4. Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •5. Класифікація витрат з метою управління.
- •6. Поняття релевантного діапазону та його значення для аналізу поведінки витрат.
- •7. Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерськиї рахунків.
- •8. Порядок вивчення функції витрат за
- •10. Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •11. Залежність організації управл.Обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •12. Сутність, функції та основні завдання управлінського обліку.
- •13. Взаємозв`язок і відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •14.Схема організації управлінського обліку при різних системах обліку.
- •15. Місце управлінського обліку в системі бухгалтерських рахунків України
- •16. Етапи становлення і розвитку управлінського обліку.
- •18. Особливості розвиненого директ – костингу, його переваги та можливості.
- •19. Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •20. Порядок визначення середньої та маржинальної собівартості продукції та їх значення для прийняття управлінських рішень.
- •22. Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •21. Сутність калькулювання за змінними витратами.
- •23.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •25.Сутність, зміст та завдання обліку витрат і калькулювання.
- •29.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •26.Порівняльна характеристика вітчизняних і зарубіжних методів обліку і калькулювання повної собівартості продукції.
- •28.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •27.Характеристика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •35,Вітчизняні методи визначення і обліку відхилень від норм витрат
- •40 Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •41 Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •43 Відмінності в методиці оцінки собівартості напівфабрикату (готової продукції) та залишків нзв при використанні попередільного та попроцесного методів обліку витрат.
- •44. Сутність та сфера застосування калькулювання на основі діяльності (метод авс).
- •45. Відмінність калькулювання продукції при застосуванні напівфабрикатного та безнапівфабрикатного варіантів попередільного методу.
- •47. Порядок розподілу витрат допомыжних виробницт між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •49 Порядок оцінки та обліку залишків нзв
- •52. Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •46. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки та методу фіфо.
- •48 Порядок оцінки та обліку браку та визначення втрат від браку
- •51 Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика
- •53. Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”.
- •61.Функції бюджету та методи бюджетування.
- •54. Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •55. Особливості аналізу „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктових виробництв.
- •56. Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •57.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •58.Особливості графічного методу аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •60. Порядок складання і призначення операційних бюджетів.
- •62. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів.
- •63. Організація процессу бюджетування на підприємстві.
- •64. Класифікація бюджетів.
- •65. Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •66. Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •67. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація
- •68. Облік і оцінка діяльності центрів витрат
- •69. Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •70. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.
- •77. Аналіз типових варіантів альтернативних рішень щодо припинення діяльності неприбуткового сегмента.
- •76. Аналіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти або купувати.
- •37. Відмінності в оцінці наявності та руху витрат і готової продукції на рах 23 і 26 при застосуванні нормативного методу та стандарт-кост
- •31.Порядок здійснення переоцінки залишків нзв при нормативному методі.
- •32.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •34.Порядок складання нормативної калькуляції.
52. Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
Для віповіді на питання, скільки продукції необхідно реалізувати підству для отримання запланованої величини прибутку, застосовують такі формули:
Обсяг реаліз в одиницях = обсяг реал в грн. : Ціна
Обсяг реал в грн.=(ПВ+заплан прибуток) : [Ціна-ЗВна1шт : Ціна]
МаржДох — основний об'єкт управління та уваги керівництва підства.
КоефМД означає, яку величину марж доходу приносить кожна гривня доходу від реалізації для покриття ПВ та отримання прибутку. Він характеризує величину, на яку змінюється прибуток за зміни обсягу реалізації:
КоефМД=МД : Ціна =(Ціна-ЗВ на 1шт):Ціна
Звідси:
Обсяг реал в грн.=(ПВ+Заплан прибуток):коевМД
Визначення величини прибутку у разі запланованого обсягу реалізації. Трансформуючи форму:
Опер приб=Кільк продажу*(ціна-ЗВна1шт)-ПВ, одержуємо формулу для розрахунку прибутку у разі запланованого обсягу реалізації продукції
Опер приб=Дохід від заплан обсягу продажу*коефМД -ПВ
Зазначимо:
ЧистПриб=Опер приб*(1-ставка податку на прибуток)
Вплинути на прибуток при визначеному обсязі виробництва можна: збільшивши ціну;зменшивши ЗВна 1шт.
46. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки та методу фіфо.
Якщо незавершене виробництво має місце також на початок звітного періоду, то для калькуляції собівартості одиниці продукції необхідно зробити припущення щодо розподілу цього виробництва на даний період. Існує 2 альтернативних методи:
1.можна припутити, що незавершене виробництво, яке є на початок періоду, неможливо відрізнити від незавершеного виробництва, яке виникло протягом звітного періоду. В цьому випадку застосовується середньозважений метод їх оцінки – метод середньозваженої собівартості);
2. можна припустити, що незавершене виробництво, яке існує на початок періоду, складає першу партію продукції, яка у процесі цього періоду була піддана обробці аж до повної готовності. Тоді застосовується метод ФІФО (перший надійшов – перший вибув).
У першому випадку для визначення собівартості одиниці продукції слід розділити витрати поточного періоду разом із собівартістю незавершеного виробництва на початок періоду на еквівалентне число одиниць випуску продукції. При цьому розрахунки здійснюються по кожній складовій собівартості (статті витрат) окремо.
Етапи визначення собівартості продукції при калькулюванні методом середньозваженої оцінки:
1.аналіз потоку фізичних одиниць (обчислення одиниць до обліку й облікованих одиниць). Одиниці до обліку = незав.виробництво на поч..періоду + одиниці, що було розпочато протягом періоду. Обліковано одиниць = завершені і випущені (передані) одиниці + незав.виродництво на кін.періоду.
2 розрахунок умовних одиниць випуску. Умовні одиниці випуску = завершені і випущені (передані) одиниці + незав.виробництво на кін.періоду * ступінь (процент) завершеності.
3. розрахунок собівартості умовної одиниці продукції (передбачає визначення витрат до обліку і питомої собівартості). Усього витрат до обліку = незав.виробництво на поч.періоду + витрати, додані (понесені) протягом періоду. Собівартість умовної одиниці = заг.витрати до обліку / кількість умовних одиниць.
4. оцінка запасів (передбачає визначення собівартості завершеної (випущеної) продукції і продукції в незавершеному виробництві на кінець періоду). Собівартість випущеної продукції = собівартість умовної одиниці * кількість завершених (переданих) одиниць. Собівартість незав.виробництва на кін.періоду = собівартість умовної одиниці * число умовних одиниць незавершеного виробництва. Усього облікованих витрат = собівартість випущеної продукції + собівартість незав.виробництва на кін.періоду.
5. звірка собівартості передбачає порівняння загальних витрат до обліку (3.1) із загальною сумою облікованих витрат (4.3).
Особливості методу середньозваженої собівартості є:
метод об’єднує частково завершені одиниці в запасах незавершеного виробництва на початок періоду з одиницями продукції, виробництво якої розпочато і завершено в поточному періоді;
при цьому методі об’єднуються також витрати попереднього періоду в залишках незавершеного виробництва на початок періоду з виробничими витратами, понесеними протягом поточного періоду.
Основною перевагою методу середньозваженої собівартості є його простота.
Етапи визначення собівартості продукції при калькулюванні методом ФІФО:
аналіз потоку фізичних одиниць (здійснюється так само, як і при застосуванні середньозваженого методу).
розрахунок умовних одиниць випуску. Умовні одиниці випуску = розпочато і завершено одиниць + одиниці в незав.виробництві на поч..періоду * відсоток незавершеності + одиниці в незав.виробництві на кін.періоду * відсоток завершеності.
обислення собівартості умовної одиниці продукції (виробленої в поточному періоді). Собівартість одиниці продукції = витрати, понесені (додані) в поточному періоді / умовний випуск поточного періоду.
оцінка запасів. Собівартість випущеної продукції = незав.виробництво на поч.періоду + собівартість продукції, розпочатої і завершеної протягом періоду + собівартість незав.виробництва на кін.періоду, де відповідно: 4.1)Незав.виробництво на поч.. періоду = собівартість переданих одиниць, що містились у незав.виробництві на поч..періоду + витрати поточного періоду на їх завершення. 4.2)Собівартість продукції розпочатої і завершеної протягом періоду = собівартість одиниці продукції поточного періоду * кількість одиниць, розпочатих і завершених у поточному періоді. 4.3)Собів.незав.виробництва на кін.періоду = собів. Одиниці продукції пот.періоду * кільк. Умовних одиниць незав.виробництва.
звірка собівартості здійснюється порівнянням суми витрат, що підлягають обліку (5.1) і загальною сумою облікованих витрат (5.2). 5.1) витрати, що підлягають обліку = незав.виробництво на поч.. періоду + витрати, понесені протягом періоду. 5.2) загальна сума облікованих витрат = 4, тобто дорівнює собівартості випущеної протягом періоду продукції.
Коли величина запасів і ціни на використані у процесах ресурси не піддаватимуться різним коливанням з місяця в місяць, то різниця в розрахунках при вокористанні метода ФІФО та методу середньозваженої собівартості буде незначною.