Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
4.54 Mб
Скачать

73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.

Поняття «стратегічний управлінський облік» виникло у 80-х роках ХХ століття. Однак, не дивлячись на те, що термін «стратегічний управлінський облік» існує вже понад 25 років, до цих пір в ділових колах і економічній літературі його визначення не набуло однозначного тлумачення.

В результаті проведеного дослідження і вивчення поглядів провідних вітчизняних і іноземних вчених-економістів можливо навести декілька визначень економічного терміну «стратегічний управлінський облік».

Так, «стратегічний управлінський облік повинен зосередитися на зовнішніх факторах (таких як прибутковість конкурентів, частка на ринку і т. ін.), тоді як для традиційного обліку характерна зосередженість на внутрішніх процесах і явищах».

«Стратегічний управлінський облік - це система управлінського обліку, спрямована на прийняття стратегічних управлінських рішень».

«Стратегічний управлінський облік повинен відображати відносні фінансові результати, досягнуті бізнесом по відношенню з конкурентами, постачальниками і, можливо, споживачами».

Із наведених вище визначень видно, що цілий ряд авторів вважає, що основний акцент при визначенні економічного терміну «стратегічний управлінський облік» потрібно робити на його зовнішньої орієнтації.

Отже, ефективне управління потребує надійного інформа-

ційного забезпечення. Таким інформаційним забезпеченням є стратегічний

управлінський облік. Він необхідний для оцінки вартості підприємства

як майнового комплексу в різних умовах внутрішнього і зовнішнього

середовища.

Одним із шляхів, за допомогою якого управлінський облік може

впливати на розвиток подій у майбутньому, може бути аналіз ефекту від

зміни стратегії, оцінка результативності таких змін.

Другим визначальним напрямком стратегічного управлінського обліку

є аналіз прибутковості конкурентів з метою оцінки наслідків можливого

зниження (підвищення) ціни на продукцію.

74. Рішення щодо ціноутворення

Основним методом ціноутворення, що виконується в системі упр. обліку є метод «витрати+». Цей метод дає можливість визначити ціну продукту на основі базового рівня витрат. В ролі базового рівня можуть виступати: змінні, виробничі, повні витрати під-ва.

Вибір бази ціноутворення спонукає до визначення розміру націнки, яка давала б можливість встановлювати бажану ціну виробу.

Націнка визначається так:

Націнка = Витрати % націнки

% націнки – це плановий розмір прибутку, який під-во бажає отримати від реалізації даного продукту, тому % націнки визначається так:

% націнки = (Запланований прибуток+ Вит-ти,що не включ. до бази)/

(Обсяг реалізації*Баз. Витрати на од.продукції)

Ціна за виріб = Баз витр.+Націнка

Основним методом ціноутворення, що виконується в системі упр. обліку є метод «витрати+». Цей метод дає можливість визначити ціну продукту на основі базового рівня витрат. В ролі базового рівня можуть виступати: змінні, виробничі, повні витрати під-ва.

Вибір бази ціноутворення спонукає до визначення розміру націнки, яка давала б можливість встановлювати бажану ціну виробу.

Націнка визначається так:

Націнка = Витрати % націнки

% націнки – це плановий розмір прибутку, який під-во бажає отримати від реалізації даного продукту, тому % націнки визначається так:

% націнки = (Запланований прибуток+ Вит-ти,що не включ. до бази)/

(Обсяг реалізації*Баз. Витрати на од.продукції)

Ціна за виріб = Баз витр.+Націнка

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]