- •1. Поведінка змінних і постійних витрат при змінах обсягів діяльності підприємства.
- •2. Класифікація витрат в управлінському обліку та характеристика основних видів.
- •3. Функція витрат та методи її визначення.
- •4. Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •5. Класифікація витрат з метою управління.
- •6. Поняття релевантного діапазону та його значення для аналізу поведінки витрат.
- •7. Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерськиї рахунків.
- •8. Порядок вивчення функції витрат за
- •10. Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •11. Залежність організації управл.Обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •12. Сутність, функції та основні завдання управлінського обліку.
- •13. Взаємозв`язок і відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •14.Схема організації управлінського обліку при різних системах обліку.
- •15. Місце управлінського обліку в системі бухгалтерських рахунків України
- •16. Етапи становлення і розвитку управлінського обліку.
- •18. Особливості розвиненого директ – костингу, його переваги та можливості.
- •19. Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •20. Порядок визначення середньої та маржинальної собівартості продукції та їх значення для прийняття управлінських рішень.
- •22. Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •21. Сутність калькулювання за змінними витратами.
- •23.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними та змінними витратами.
- •25.Сутність, зміст та завдання обліку витрат і калькулювання.
- •29.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •26.Порівняльна характеристика вітчизняних і зарубіжних методів обліку і калькулювання повної собівартості продукції.
- •28.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •27.Характеристика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •35,Вітчизняні методи визначення і обліку відхилень від норм витрат
- •40 Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •41 Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •43 Відмінності в методиці оцінки собівартості напівфабрикату (готової продукції) та залишків нзв при використанні попередільного та попроцесного методів обліку витрат.
- •44. Сутність та сфера застосування калькулювання на основі діяльності (метод авс).
- •45. Відмінність калькулювання продукції при застосуванні напівфабрикатного та безнапівфабрикатного варіантів попередільного методу.
- •47. Порядок розподілу витрат допомыжних виробницт між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •49 Порядок оцінки та обліку залишків нзв
- •52. Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •46. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки та методу фіфо.
- •48 Порядок оцінки та обліку браку та визначення втрат від браку
- •51 Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика
- •53. Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”.
- •61.Функції бюджету та методи бюджетування.
- •54. Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •55. Особливості аналізу „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктових виробництв.
- •56. Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •57.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •58.Особливості графічного методу аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •60. Порядок складання і призначення операційних бюджетів.
- •62. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів.
- •63. Організація процессу бюджетування на підприємстві.
- •64. Класифікація бюджетів.
- •65. Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •66. Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •67. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація
- •68. Облік і оцінка діяльності центрів витрат
- •69. Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •70. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.
- •77. Аналіз типових варіантів альтернативних рішень щодо припинення діяльності неприбуткового сегмента.
- •76. Аналіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти або купувати.
- •37. Відмінності в оцінці наявності та руху витрат і готової продукції на рах 23 і 26 при застосуванні нормативного методу та стандарт-кост
- •31.Порядок здійснення переоцінки залишків нзв при нормативному методі.
- •32.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •34.Порядок складання нормативної калькуляції.
73. Особливості стратегічного управлінського обліку: його становлення та розвиток.
Поняття «стратегічний управлінський облік» виникло у 80-х роках ХХ століття. Однак, не дивлячись на те, що термін «стратегічний управлінський облік» існує вже понад 25 років, до цих пір в ділових колах і економічній літературі його визначення не набуло однозначного тлумачення.
В результаті проведеного дослідження і вивчення поглядів провідних вітчизняних і іноземних вчених-економістів можливо навести декілька визначень економічного терміну «стратегічний управлінський облік».
Так, «стратегічний управлінський облік повинен зосередитися на зовнішніх факторах (таких як прибутковість конкурентів, частка на ринку і т. ін.), тоді як для традиційного обліку характерна зосередженість на внутрішніх процесах і явищах».
«Стратегічний управлінський облік - це система управлінського обліку, спрямована на прийняття стратегічних управлінських рішень».
«Стратегічний управлінський облік повинен відображати відносні фінансові результати, досягнуті бізнесом по відношенню з конкурентами, постачальниками і, можливо, споживачами».
Із наведених вище визначень видно, що цілий ряд авторів вважає, що основний акцент при визначенні економічного терміну «стратегічний управлінський облік» потрібно робити на його зовнішньої орієнтації.
Отже, ефективне управління потребує надійного інформа-
ційного забезпечення. Таким інформаційним забезпеченням є стратегічний
управлінський облік. Він необхідний для оцінки вартості підприємства
як майнового комплексу в різних умовах внутрішнього і зовнішнього
середовища.
Одним із шляхів, за допомогою якого управлінський облік може
впливати на розвиток подій у майбутньому, може бути аналіз ефекту від
зміни стратегії, оцінка результативності таких змін.
Другим визначальним напрямком стратегічного управлінського обліку
є аналіз прибутковості конкурентів з метою оцінки наслідків можливого
зниження (підвищення) ціни на продукцію.
74. Рішення щодо ціноутворення
Основним методом ціноутворення, що виконується в системі упр. обліку є метод «витрати+». Цей метод дає можливість визначити ціну продукту на основі базового рівня витрат. В ролі базового рівня можуть виступати: змінні, виробничі, повні витрати під-ва.
Вибір бази ціноутворення спонукає до визначення розміру націнки, яка давала б можливість встановлювати бажану ціну виробу.
Націнка визначається так:
Націнка = Витрати % націнки
% націнки – це плановий розмір прибутку, який під-во бажає отримати від реалізації даного продукту, тому % націнки визначається так:
% націнки = (Запланований прибуток+ Вит-ти,що не включ. до бази)/
(Обсяг реалізації*Баз. Витрати на од.продукції)
Ціна за виріб = Баз витр.+Націнка
Основним методом ціноутворення, що виконується в системі упр. обліку є метод «витрати+». Цей метод дає можливість визначити ціну продукту на основі базового рівня витрат. В ролі базового рівня можуть виступати: змінні, виробничі, повні витрати під-ва.
Вибір бази ціноутворення спонукає до визначення розміру націнки, яка давала б можливість встановлювати бажану ціну виробу.
Націнка визначається так:
Націнка = Витрати % націнки
% націнки – це плановий розмір прибутку, який під-во бажає отримати від реалізації даного продукту, тому % націнки визначається так:
% націнки = (Запланований прибуток+ Вит-ти,що не включ. до бази)/
(Обсяг реалізації*Баз. Витрати на од.продукції)
Ціна за виріб = Баз витр.+Націнка