Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ.doc
Скачиваний:
79
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
4.54 Mб
Скачать

3. Функція витрат та методи її визначення.

Функція витрат – математ. опис взаємозв»язку між витратами та їх факторами. У=а+вх, У-заг. вирати, а – заг постійні витрати, в- змінні на одиницю, х –значення фактора.

Методи:

1) технологічний аналіз – визначення технологічного взаємозв»язку між витратами ресурсів та результатом діяльності.

2) аналізу розрахунків – розподіл витрат на змінні і постійні щодо певного чинника шляхом вивчення даних рахунків бух обліку.

3) метод вищої-нижчої точки – припущення , що змінні витрати є різницею між аг витратами за найвищого та найнижчого рівня діяльності.

4) візуального пристосування – графічний підхід, аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат.

5) регресійний аналіз – статист модель, визначення зміни сер значення залежної змінної величини під впливом зміни значення незалежних змінних величин.

6) спрощений статис аналіз – розподіл показників на 2 групи, виходячи із зростання х та розрахунок пост витрат на основі сер значень х і у.

4. Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.

- вичерпні і невичерпні;

- витрати на продукцію та витрати періоду;

- прямі та непрямі;

- основні та накладні.

Вичерпні (спожиті)– збільшення зобов»язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду. Собівартість реалізов.товарів, амортизаційні відрахування. Невичерпні (неспожиті) – збільш зобов»язань або зменш активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або ін.вигоди в майбутніх періодах.

Зарплта, нарахована у січні, але виплачена в лютому.

Витрати на продукцію – пов»язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації. Матеріали, зарплата, амортизація. Витрати періоду – не включаються у собівартість запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Управління, маркетинг, розробки.

Прямі витрати-можна віднести безпосередньо до певного об»єкта витрат економічно доцільним шляхом. Непрямі витрати- не можна віднести безпосередньо до певного об»єкта витрат економічно доцільним шляхом. Віднесення до пр.. чи непр. Залежить від характеру об»єкта витрат: опалення цеху є прямими витратами щодо цеху і непрямими щодо окремих видів продукції.

Основні – сукупність прямих витрат на виробництво прод-ії: прямі матеріальні, прямі на оплату праці та інші прямі витрати. Накладні (загальновиробничі) -пов»язані з процесом вироб-ва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом: оренда, комунальні послуги, непряма зарплата.

5. Класифікація витрат з метою управління.

- релевантні та нерелевантні;

- постійні та змінні;

- маржинальні та середні;

- дійсні та альтернативні.

Релевантні-можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень. Нерелевантні –не залежать від прийняття рішення. Якщо є вибір – викупити приміщення чи взяти в оренду, то вартість приміщення –релевантні, а вартість устаткування, що буде використовуватись –нерелевантні.

Дійсні –потребують сплати грошей чи витрачання ін..активів. Альтернативні- вигода, що втрачається внаслідок вибору одного рішення і відмови від іншого.

Постійні витрати(ПВ) (орендна плата, зарплата офісних працівників) – залишаються незмінними в разі зміни обсягу діяльності. Змінні витрати (ЗВ) (прямі матеріальні витрати, відрядна зарплата) – змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Середні – витрати на од. прод-ії. Маржинальні- на вироб-во додаткової одиниці.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]