66. Сутність конкурентних переваг та їх класифікація

Конкурентні переваги створюються унікальними матеріальними та нематеріальними активами, котрими володіє підприємство, тими стратегічно важливими для даного бізнесу сферами діяльності, котрі дозволяють перемагати в конкурентній боротьбі. Основою конкурентних переваг, таким чином, є унікальні активи підприємства чи особлива компетентність в сферах діяльності, важливих для даного бізнесу. Конкурентні переваги, як правило, реалізуються на рівні стратегічних одиниць бізнесу та є основою ділової (конкурентної) стратегії підприємства. В історичному аспекті теорія конкурентних переваг прийшла на зміну теорії порівняльних переваг. Переваги перестали бути статичними, вони змінюються під впливом іноваційного процесу (змінюються технології виробництва, методи управління, способи доставки та збуту продукції і т. д.). Тому, для утримання конкурентних переваг необхідне постійне впровадження нововведень.• Глобалізація бізнесу змушує компанії враховувати національні та міжнародні процеси.• Держава, територія розглядаються як основа стратегії компанії, а не лише як місце, де компанія реалізує свою діяльність. Конкурентні переваги можуть мати різноманітні форми в залежності від специфіки галузі, товару, ринку. Засобами захисту конкурентних переваг можуть бути:• Монополія.• Патенти, ноу-хау, таємничість.• Доступ до джерел сировини та комунікацій. Існує велика кількість напрямків досягнень конкурентних переваг, чи ділових стратегій, але найбільш загальними є:Виділяють конкурентні переваги товару(послуги),підприємств та крїн.

67. Сутність міжнародної конкурентоспроможності країн, підприємств, товарів

Міжнародна конкурентоспроможність фірми.– можливість ефективно розпоряджатися власними та залученими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Тобто необхідн систематична робота в усьому виробнич-господарському циклі, що призводить до конкур переваг в сфері НДДКР, вир-ва, управління, фінансів, маркетингу .... + Це результат конкурентн переваг фірми по всьому спектру проблем управління фірмою. К-ть фірми може бути оцінена на основі порівняння найб суттєвих показників її дія-ті. Наприк, зіставлення досягнутих і оптимальних показників КВ (Ансофф), (Портер) аналіз попиту на продукт, стратегії фірми та суперництва, взаємодія з фірмами інш галузей, матеріалн база та організац особливості промисловості фірми.

Міжнародна конкурентоспроможність національних економік.Конкурентоспроможність національної економіки — це вирішальний критерій її розвитку. Його слід враховувати при вирішенні проблем лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків і рівня відкритості економіки. Головне завдання, яке повинна виконати держава щодо своїх товаровиробників і споживачів — якнайшвидше створити передумови для конкурентного середовища. Без справжньої конкуренції на внутрішньому ринку не можна забезпечити ефективний вихід на міжнародну арену. На макрорівні конкуренція забезпечує лише компанії, які найкраще виживають в умовах постійної боротьби та удосконалення використання ресурсів.

м/н кон-ть економіки (країни) – сукупність ек, наук-техніч, виробнич, управлінь, маркетинг та інших можливостей що реалізуються в товарах та послугах, які успішно конкурують з аналогічними закордонними товарами на внтріш та зовнішн ринках. + Це переваги сис-ми деравн, суспільного устрою країни, політ-правово орг-ції країни, регулювання всіх сторін суспільного життя, здатності держави забезпечити стійкий, динамічний розвиток держави та забезпечити матеріал благополуччя населення на рівні світових стандартів. Тобто необхідним є наявність конкурентного суспільства, що має певні переваги в різних сферах людської активності. К-ть країни залежить від к-ті її галузей.

Конкурентоспроможність товару.(послуги)Для визначення конкурентоспроможності товару керуються наступними принципами:протилежність цілей і засобів суб'єктів ринку;урахування особливостей різних сегментів ринку;

квазістабільність ринкової кон'юнктури в період проведення досліджень;переважно раціональна поведінка суб'єктів ринку.Після визначення основних принципів оцінки конкурентос­проможності товару слід перейти до визначення показника кон­курентоспроможності товару.Конкурентоспроможність (К) у загальному вигляді визнача­ється відношенням корисного ефекту (Ек) до сумарних затрат, які, включають витрати, що пов'язані з придбанням та експлуата­цією товару і іменуються ціною споживання (Цспож).Чим більше співвідношення, тим вище конкурентоспромож­ність товару. Але визначити, чи відповідає потенційно експортний товар даній умові, можна лише в результаті порівняльного аналізу сукупних характеристик товару з товарами-конкурентами за сту­пенем задоволення конкретних потреб і за ціною споживання. Оцінка конкурентоспроможності будь-якого товару, що йде на експорт, включає такі етапи:

а) аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка для порівняння і визначення рівня конкурентос­проможності даного товару;б) визначення набору порівнюваних параметрів обох товарів;в) розрахунок інтегрального показника конкурентоспромож­ності даного товару.Одним з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурен­тоспроможності товару є вибір зразка. Помилка на цьому етапі може привести до викривлення результатів всієї роботи. Зразок повинен належати до тієї ж групи товарів, що й вибір, який ана­лізується. Він повинен бути найбільш показовим для даного рин­ку, як такий, що завоював найбільшу кількість переваг покупців.Для того, щоб дати об'єктивну оцінку конкурентоспромож­ності товару визначають набір порівняльних параметрів товару.

68. Загалом в науковій літературі сформувалося три головні підходи до розуміння конкуренції: поведінковий, структурний та функціональний. ПОВЕДІНКОВИЙ ПІДХІД А. Сміт вперше довів, що конкуренція, врівноважуючи норму прибутку, призводить до оптимального розподілу паці та капіталу. А.Сміт ототожнював конкуренцію з “невидимою рукою” ринку – його рівноважним механізмом який формує ціни товарів під впливом попиту, пропозиції і конкуренції. Таким чином згідно з теорії “невидимої руки” конкуренція виступає механізмом забезпечення ефективності, пропорційності та динамічності ринкової економіки. Неокласичний варіант поведінкового тлумачення конкуренції пов’язує її з боротьбою за обмежені економічні блага і, звісно, за гроші споживача, на які їх можна придбати. Структурний підхід представлений в роботах Ф.Эджуорта, А.Курно, Дж.Робінсон, Е.Чемберліна та інших вчених, що заклали фундамент сучасної західної теорії чотирьох основних типів ринків: досконалої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії і монополії. Головною сферою протиборства неокласичної школи та нового напрямку стали дискусії навколо питань ціноутворення, що з’явились із виходом роботи П.Страффи “Закони отримання доходів в умовах конкуренції”. Автор довів, що під впливом розширення масштабів виробництва великі підприємства отримують додаткові переваги, які вони можуть реалізувати, тільки порушуючи дію механізму досконалої конкуренції та здійснюючи безпосередній вплив на ціноутворення.ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД. описує роль, яку конкуренція відіграє в економіці. Й.Шумпетер, зокрема, в рамках своєї теорії економічного розвитку визначав конкуренцію як суперництво старого з новим. Нововведення скептично сприймаються ринком, але якщо новатору вдається їх здійснити, саме механізм конкуренції витісняє з ринку підприємства, котрі використовують застарілі технології.