14.Інтегральні показники міжнародної конкуренто­спроможності п-в.

+ розрах-к ринк.часток фірми

15.Класифікація конкурентних переваг підприємств

Конк.перевага п-ва-ступінь реалізації конк.потенціалу п-вом.

Класифікація:

1).за х-ром джерела:

*ті, що базуються на ек.факторах (ефект.бізнес сер-ща, що виражається у вал.курсі, привабл.інвест.клімату, розвитку інфрастр-ри)

*на норм.-правових факторах (оподаткув.)

*географ.факторах (вигідність регіону, зменш.видатків для переміщень тов.)

*демограф.факторах (освітній рів.,міграція)

*технологічні (розв.технологій)

*баз-ся на поінформованості (інфо)

*інновац.фактор (сприяти.інновац.клімат, дає можливість мати абс.конк.перевагу)

*стр-рного х-ру (можливості для інтеграції комп.)

*викликані адмін.заходами (можливості влади створ.сприятливі умови для розв.бізн.)

*визначені рівнем розв.інфр-ри р-ку (розв.з-бів комунік., розв.дистриб.мереж)

*не правового х-ру (хабарництво, корупція, що веде до недобросовісної к-ї)

2).відношення до ціни: цінові, нецінові

3).можливість імітації: унікальні, можуть бути скопійовані

4).сфера прояву: НДДКР, в-во, реалізація, сервіс та експлуатація

5).х-р динаміки: стабільні, нестабільні

6).х-ка: абс., відносні (в одних умовах є, а в інш.-ні)

7).ініціатор конк.переваг: кон’юнктура р-ку, держ.пол.в сфері регул.к-ї, д-ть к-в і безпосередньо п-ва

8).рівень ієрархії: на рівні тов.,фірми, галузі, ек-ки

9).термін дії: коротко, середньо, довгостр.

16. Конкурентне зак-во країн.

Батьківщиною КП вважаються США, де його традиційно називають антитрестовим правом. Це пов’язано з тим, що норми антитрестового зак-ва були спрям. проти монополій (трестів). Вважалося, що монополії — це економічні аномалії, які необхідно заборонити на законодавчому рівні. Слід зазначити, що антитрестове зак-во США регулює не лише відносини, пов’язані з монополією на ринку, а й попереджує недобросовісну конк-ю.

В ЄС забезп-ня рівних конк-х можливостей для всіх підпр-в на території всіх держав — членів ЄС досягається шляхом централізованого правового рег-ня та забезпечується тим, що називається в теорії м/н права принципом наднаціональності, який означає, що норми, створені м/н об'єднанням, мають перевагу над нормами національного права. Такі норми є частиною нац. права, мають пряму силу дії і обов'язкові для заст.-ня, у т.ч. в ді-сті нац. судових органів. Це формує специфічну правову си-му, де право ЄС має перевагу над національним правом держав — членів ЄС, тому у разі невідповідності національного права праву ЄС діють принципи верховенства права ЄС і прямої дії норм права ЄС.

Європейське Співтовариство формує вимоги до національних законодавств, як інструмент для підвищення економічної ефективності та надання однакових можливостей усім товаровиробникам, включаючи малий бізнес.

Засадовим стосовно яп. Антимон. права є Закон Японії “Про заборону прив. монополії та забезпечення чесних угод”, підготовлений за участю ам. експертів відповідно до правових ідей, виражених у З-ні Шермана, З-ні Клейтона, та З-ні про Фед. Торг. комісію США.

Цей з-н визначає ді-сть держави щодо запобігання монополізму та розвитку кон-ї. Мета його забор.приватну монополію, нечесне укл-ня угод та несправедливі засоби угод, запобігти надмірній кон-ї екон. могутності, виключити нечесне обмеж. ви-ва, техніки, реалізації, цін та ін. засобів, стрим-ня підпр-ї ді-сті й тим самим спонукати до справедливої та вільної кон-ї, стимул. прояви підпр-ї ініціативи, розвивати підпр-ку ді-сть

16. Конк. сер-ще підпр-ва та основні етапи його діагностики.

КС — це результат і умови взаємодії великої кількості суб'єктів ринку, що визначає відповідний рівень екон. суперництва і можливість впливу окремих екон. агентів на загально ринкову ситуацію. Важливим є те, що конкурентне сер-ще утвор. не лише і не стільки власне суб'єктами ринку, взаємодія яких викликає суперництво, але в першу чергу – відносинами між ними.

Міжнародне конкурентне середовище – си-ма чинників макро- та мікро-се-ща, що сприяють або протидіють розвитку м/н ді-сті фірми.

Етапи діагностики:

• Аудит складових сер-ща та їх впливу

• Виз-ня типу сер-ща

• Ідентифікація ключових чинників сер-ща

• Виз-ня конкурентної позиції фірми

• Виділення та оцінка принципових можливостей та загроз

• Виз-ня страт. позиції

Одним з важливих методів діагностики середовища організації є SWOT- Даний вид аналізу може здійснюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів прод-ї.

16. Конкурентні переваги та основні компетенції в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

КП є концентрованим проявом переваги над конкурентами в різних сферах (видах) діяльності підприємства. Іншими словами, КП фірми полягають у випереджені конк-в за рахунок реалізації ринкових факторів успіху або ключових компетенцій.

Джерелами КП п-ва на м/н ринку. слугують: умовні пор. переваги країни, пов’язані із мін. витратами ви-ва або з покращеною якістю прод-ї, які дозволяють спец-ся на ви-ві такої прод-ї та експортувати її до ін. країн; економія на масштабах ви-ва, що додатково досягається при виході за межі нац. ринку; переваги від тов. диверсифікації; можливість викор-ня запатентованих технологій ви-ва одночасно на декількох нац. ринках із отриманням економії у глоб. масштабі; мобільність ви-ва

Внутрішній аспект забезпечення КП: ключові компетенції. КК - являють собою сук. навичок і технологій, яка баз. на явних та прихованих знаннях, забезпечує форм. цінностей у си-мі клієнта, є ориг. по відношенню до конк-ів і відкриває доступ до нових ринків. Їх складно імітувати та передавати. Ресурси фірми приймають форму КК, якщо відбір і комбінація рес-ів здійсн. краще, ориг-ше, швидше за конк-в. КК повинні стабільно забезпечувати КК та ресурсну асиметрію відносно ринкових суперників. Можливість відтворення конкурентами КК веде до її знецінення.

16. Конкурентні інноваційні стр-ї компаній.

ІС – стр-ї створ. нових продуктів, ідеї, життєвого циклу.

Види Інн стр-й під-ва: наступальна, оборонна, імітаційна, залежна, традиційна, за випадком

Наступальна (агресивна)- вона пов'яз. з бажанням під-ва досягти тех-го і ринкового лідерства шляхом створ. і впров. нових прод-в, така Інн. стр-я передбачає по-перше тісний зв'язок під-ва зі світ. досягненнями науки і технології, по-друге пряму залежність від наук. розробок які фін-ся і здійсн-ся самим під-вом, передбачається можливість під-ва швидко реагувати і прист-ся до нових технол-х можливостей. Особливістю цієї стр-ї є існ. спеціалізованого підрозділу під-ва ф-ями якого є досл. і розробки. Ця Інн. стр-я виправдовує себе при потенційному захисті нової технол-ї чи нового продукту і ств. короткочасної монополії на прибуток новатора.

Захисна- пов'язана з освоєнням новітніх технол-ій і завдяки їм виходу на нові ринки вперше створеним піонерами і в даній області. Як правило ця стр-я не можлива як звичайна імітація нової прод-ї і вимагає істотних поліпшуючих Інн-й, які створюють нову продукцію з новими споживчими властивостями, саме в порівнянні з базовою Інн. Але викор. цієї Інн. стр-ї вимагає від під-ва високої мобільності і здатності до оволодіння авангардними розробками, крім того здатність удосконалення цих розробок, тобто вона вимагає розвинутої наук-тех-ї бази. Дуже важливим чинником цієї стр-ї є придбання патентів на прод-ю. В рез. чого зниж. витрати на освоєння та розробку нової прод-ї. Ця стр-я пов'язана із завоюванням та утриманням передових позицій на ринку.

Імітаційна - пов'яз. з копіюванням техн-ї вир-ва прод-ї фірм піонерів. Вона пов'яз. з придбанням ліцензії на вир-во нової прод-ї, копіювання нової прод-ї. Для викор. Інн. стр-ї під-во повинно мати: - квал. наук- тех-й персонал, який здатний освоїти Інн-ю. Ця стр-я має переваги які пов'язати із зниженням вартості прод-ї за рахунок залучення дешевої робочої сили і залучення місцевої сировини і ресурсів і використання існуючих вир-чих потужностей в новому призначенні. Але вона вдала при значній державній підтримці і захисті своїх підств новаторів. Ця стр-я ефективна при збереженні хоч би національного ринку, тобто це стр-я пов'язана з ефектом масштабу.

Залежна-х-р тех-х змін та під-ва залежить від політики інш. фірм які виступають як основні в технол-х зв'язках. Залежні під-ва не роблять самост. спроб змінити свою прод-ю, бо вони тісно пов'яз. з вимогами до нього ведучого під-ва. Мова йде про субпідрядні роботи. Цей тип Інн. стр-ї характерний для під-ств, що створ. і існують зараз в У. (світ. лідерами) і виступають субвиробниками для їх прод-ї.

Традиційна -відсутність технологічних змін на під-ві. На цих вир-вах закріплюються певні Інн. форми на тривалий період їх життєвого циклу. Традиційна стр-я вважається Інн.ною як осмислена відмова від оновлення прод-ї, після ретельного аналізу ринкової сит. та стану конк-ів. Трад. стр-я не уникає Інн. поведінки, оскільки вона пов'яз. з удосконаленням форми і сервісу трад. прод-ї. Прикладом може служити ресторани і гот. сервіс.

За нагодою- пов'язана з використанням інформації і можливостей які виникають у зовнішньому середовищі під-ва характерною рисою є відсутність власної наук. – техн. ді-ті. Такий тип ще називають "стр-я ніши", оскільки перевага її полягає в знаходженні особливої ніши на існуючих ринках товарів і яка має споживача з нетиповими потребами але значною її різноманітністю. На практиці можуть існувати різні модифікації цих стр-й. Кожне під-во може паралельно застосовувати різні Інн.ні стр-ї для окремих галузей чи окремих видів прод-ї.

16. Конкурентні переваги вузької спеціалізації.

Спеціалізація починається з закріплення у відокремленому ринковому сегменті.

У прод-ї виробника, який зайняв певний сегмент, є свої покупці з досить визначеними прихильностями або потребами. Ніша може бути визначена з точки зору геогр. унікальності, спеціальних вимог до використання прод-ї або особливостей її хар-к, важливих тільки для членів ніші. Осн. ідея полягає в тому, що компанія може обслуговувати вузький цільовий ринок більш ефективно, ніж конкуренти, які розсіюють свої ресурси на всьому ринку. Базою КП фірми, яка реалізує стр-ю ринкової ніші, є або низькі (в порівняння з конкурентами) витрати на обслуг-ня ніші, або здатність запропонувати покупцям ніші щось відмінне від ін. конк-в. Стр-я ринкової ніші, засн. на низьких витратах, залежить від наявності сегменту покупців, потреби яких задовольнити дешевше, ніж потреби покупців іншої частини ринку. Стр-я ринкової ніші, заснована на диференціації, залежить від наявності сегменту покупців, яким потрібна продукція з унікальними якостями.