32.Методика оцінки глобальної конкурентоспро­можності Всесвітнього економічного форуму(веф).

Найпопулярнішими дослідженнями, які використовують кількісні та якісні методи оцінювання конкурентоспроможності, стали Щорічник світової конкурентоспроможності Інституту менеджменту і розвитку та Доповідь про глобальну конкурентоспроможність ВЕФ. У 2003 р. рейтинг КС визначався для 102 країн світу згідно з Growth Competitiveness Index (GCI) та Business Competitiveness Indeх (BCI).

Розрахунок ВСІ відповідає методиці мікроекономічного індексу. Експерти цієї організації виділяють наступні основні фактори, які впливають на економічне зростання будь-якої країни світу, а саме: технології, суспільні інституції та макроекономічне середовище. Тому при побудові індексу GCI (ІК) розраховували три індекси: технологічний, громадських інституцій та макроекономічного середовища. На його основі виявляють спроможність національних економік досягати сталого розвитку у середньостроковому періоді. Ці індекси розраховуються як за аналітичними даними, так і за даними анкетувань. Всі аналітичні дані конвертовані з допомогою наступного розрахунку:

Крім того, всі країни згруповані як ключові інноватори (core innovators) та не інноватори (non-core innovators). Критерієм такого поділу послугував показник кількості патентів, зареєстрованих на 1 млн. населення в США у 2001 році (більше, ніж 15). Таких ключових технологічно-інноваційних країн є 24, а 56 країн було віднесено до групи технологічно неключових економік. Тому для першої групи загальний індекс конкурентоспроможності розраховується як,

де I_m — технологічний індекс,I_с.ін. — індекс суспільних інститутів,I_м.с. — індекс макроекономічного середовища.

А для неключових інноваторів відповідно: ,

Технологічний індекс також окремо розраховується для цих груп країн, а саме для країн першої групи: ,

де I_ін — інноваційний субіндекс,І_іт — субіндекс інформаційних технологій.

Для країн другої групи:

,

де ТТ — технологічний трансфер

Індекс суспільних інститутів розраховують як

де К_з — субіндекс законності, К — субіндекс корупції

Індекс макроекономічного середовища розраховують

де М_с — субіндекс макроекономічної стабільності,І_к — субіндекс кредитоспроможності країни,І_уп — субіндекс державних витрат у ВВП.

Індекс зростання конкурентоспроможності розглядає джерела приросту ВВП на душу населення, тобто майбутнє конкурентоспроможне зростання економіки, можливості досягати сталого розвитку. Проте особливістю методики ВЕФ та Центру міжнародного розвитку при Гарвардському університеті, який активно співпрацює з ВЕФ є поєднання макро- та мікроконкурентоспроможності країн в умовах глобалізації.

33. Методика оцінки конкурентного середовища підприємства.

Діагностика конкурентного середовища та аналіз діяльності конкурентів є найважливішою стадією процесу управління конкурентоспроможністю підприємства. Конкурентне середовище — це результат і умови взаємодії великої кількості суб'єктів ринку, що визначає відповідний рівень економічного суперництва і можливість впливу окремих економічних агентів на загально ринкову ситуацію.

Модель п'яти сил конкуренції Портера (1980 р.) є найбільш розповсюдженим, потужним інструментом для систематичної діагностики основних конкурентних сил, що впливають на ринок, оцінки ступеня впливу кожної з них та визначення характеру конкурентної боротьби на даному ринку До них М.Портер віднос: загрозу появи нових конкурентів, наявність товарів-замінників,вплив спож-в,вплив постачальників, вплив існуючих на ринку конкурентів – інтенсивність конк-ї.

Наступним етапом діагностики є характеристика конкурентних сил та визначення типу ринку, що здійснюється експертним шляхом на основі моделі “п’яти сил” М.Портера. Для оцінки впливу окремих факторів конкурентного сер-ща доцільно використовувати 3-х бальну шкалу: 1 бал – слабкий вплив, 2 бали – помірний вплив і 3 бали – сильний вплив. По кожній конкурентній силі підраховується середнє значення її впливу. За рез-ми експертної оцінки конкур сил розрах коеф заг впливу конкур сер-ща на д-ть під-ва: Квпл=0,2*Інк+0,2*Ітз+0,3*Іпок+0,1*Іпост+0,2*Ік

Коефіцієнти при індексах відображають відносну вагомість впливу конкур сил на компанію. Найбільш важливою є сила впливу споживачів на д-ть компанії, оскільки залежно від її рівня досліджуване сер-ще може бути кваліфікованим як “ринок споживача” або “ринок виробника”.

Метод аналізу	Об’єкти аналізу	Показники конкуренто­спроможності
Модель БКГ	Темп зрост ринку; Віднос ринк частка	Обсяг продаж; Питомі витрати
Модель М.Пор­тера	Стр-ра і динам діючих кон-в; Потен кон-ти; Тиск тов-зам; пост-ки у галузі; сп-чі у галузі	При аналі­зі діючих кон-­тів найваж є по­казники рентабель­ності в-ва та ринк частка
Метод “Мак-Кінзі”	Привабл ринку; КС фірми	6 змінних привабли­вості ринку; 9 змінних відносної переваги фірми на ринку
Модель Shell / DPM	Конкур позиція фірми; Привабли­вість галузі	13 змінних, які хар-ть КС фірми; 13 змінних, які хар-ть привабливість галузі
Метод LOTS	Поточ ринк позиція фірми; Стратегії д-ті; Довгостро­к цілі; Короткостр цілі Кадров потенц; Плани розвитку; Орг-я менед-ту	Індиві­дуально вибирають­ся змінні по кожному фактору
Модель PIMS	5 груп факторів: привабли­вість ринк умов; чинність конкур позицій; ефектив­ вико­р інвестицій; викор бюджету; поточ змі­ни в поло­ж на ринку	37 стратег (ринк частка,якість продукту, вертик інтегр та ін.) і ситуаційних змінних (швидк зрост ринку, стадія розвитку галузі, інтенсив потоків капіталу)
Ситуаці­йний (SWOT) аналіз	Чинники внутр сер-ща: маркетинг;фін; в-во;НДДКР; персонал; тощо.	По кожно­му факто­ру визн показники в індивід порядку
Метод експерт­ного оціню­в	Продукт; Ціна; Канали збуту; Методи просув прод на ринку	По кожно­му фактору виби­раються адекватні змінні
Модель Хофера / Шенделя	Стадії роз­витку ринку; Ефектив по віднош до конку­рентів	15 змінних, що розкрив сильні стор під-ва; 6 змінних, що х-ть стадії жит циклу
Аналіз фінансового стану	Виділ групи показн: ліквідність; упр-ня активами; Упр-ня заборго­ваністю; рентаб під-ва	Вибираються коефіцієнти по кожній групі показників
Метод картув стратгг груп	Обираються експертом-суб’єктом дослідження	Ціна/якість; Розмах ді-ті; Рівень вертикаль­ної інтеграції; Величина асортименту; тощо

Показник заг впливу конкур сер-ща на рівні менше 1,5 означ максим сприятливе для розвитку компанії сер-ще, мін вплив конкур сил, тобто ситуацію, в якій ринкова позиція компанії є близькою до монопольної. Зн-ня коефіцієнту заг впливу більше 2,5 несприятливу для розвитку під-ва ринкову ситуацію з макс впливом конкур сил, що свідчить про тип ринку, близький до умов чистої конкуренції.

Процес діагностики конкур. сер-ща компанії включ етапи:

1. Вияв фірм, що знаходяться на релевантному зовн ринку; визначення прямих конкурентів; побудова карти стратегічних груп конкурентів.

2. Збір вихідної інфо та приведення ек показ до співставного виду.

3. Визнач типу обраного ринку та розрахунок хар-к, що відображають рівень впливу на під-во конкурентних сил.

4. Розрахунок узагальнюючих показників інтенсивності конкуренції та оцінка ступеню монополізації ринку.

5. Аналіз конкур позицій компаній на релевант зовн ринку(визн ринк часток на поч і кін періоду; розрахунок сер ринк частки, формув груп фірм, які знаходь на ринку і розрахунок сер ринк частки для кожної групи;розрах темпів приросту ринк часток кожної фірми та визначених груп; фактор аналіз динаміки ринк частки компанії;визнач виду статистич розподілу ринк часток.)

6. Побуд конкур карти ринку, виявлення стратег положень фірм на релевант ринку, ситуаційний аналіз і прогнозування конкурентної стратегії фірми.

Важливим етапом діагностики конкурентного середовища є оцінка інтенсивності конкуренції. Існує ряд методик оцінки інтенсивності конкурентної боротьби та визначення рівня монополізації ринку. Інтенсивність конкуренції (U_Д), тим вища, чим нижчий коефіцієнт варіації ринкових часток.

1. Показники інтенсивності конкуренції

1.1. Інтенсивність конкуренції, розрахована на основі оцінки ступеня схожості часток конкурентів (U_Д)

1.2. Показник інтенсивності конкуренції з врахуванням рентабельності ринку (U_Р)

1.3. Інтенсивність конкуренції, залежно від темпу зростання місткості ринку (U_ТР)

1.4. Узагальнений показник інтенсивності конкуренції (U_К)

2.1. Коефіцієнт концентрації (CR_n)

2.2. Індекс Герфіндаля-Гершмана (I_n)

2.3. Індекс Розенблюта (I_r)

і – ранг підприємства в залежності від його частки на ринку.

Д_і – частка і-го підприємства в загальному обсязі продажу на ринку;

Д_ср – середнє значення Д_і;

П – сукупний прибуток, отриманий підприємствами на даному ринку;

Т_Р – річний темп зростання обсягу продажу на ринку;

ОР_і – обсяг реалізації продукції і-го підприємства;

ОР – загальний обсяг продажу на ринку;

n – кількість підприємств;