- •9. Еволюція теорій міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
- •11.Етапи діагностики конкурентного середовища підприємств.
- •12.Загострення міжнародної конкуренції суб’єктів міжнародних економічних відносин умовах глобалізації.
- •13.Інноваційні фактори міжнародної конкурентоспроможності країн.
- •14.Інтегральні показники міжнародної конкурентоспроможності п-в.
- •15.Класифікація конкурентних переваг підприємств
- •21.Конкурентні переваги підприємств та їх класифікація.
- •23.Конкурентні стратегії в сфері масового виробництва.
- •25.Конкурентні стратегії підприємств: їх види та класифікація.
- •31.Методика експертної оцінки конкурентного середовища (на основі моделі п’яти конкурентних сил м.Портера).
- •32.Методика оцінки глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму(веф).
- •33. Методика оцінки конкурентного середовища підприємства.
- •34. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
- •35. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
- •36. Методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн на основі кількісних показників
- •39.Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин: сутність та рівні.
- •40.Міжнародна конкурентоспроможність товарів та методи їх оцінки.
- •41.Міжнародні конкурентні стратегії компанії.
- •44.Основні етапи процесу діагностики зовнішнього середовища.
- •46.Основні положення теорії конкурентних переваг м.Портера.
- •47.Основні фактори підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації.
- •48.Оцінка рівня та інтенсивності конкуренції на світових ринках.
- •49.Показники діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •50.Показники і чинники міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •54. Розподіл ринкових часток між конкурентами та інтенсивність конкуренції.
- •58. Статичні та динамічні конкурентні переваги підприємств: сутність та взаємозв’язок
- •59. Стратегії м.Трейсі та ф.Вірсеми.
- •60. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
- •61. Стратегічний та ресурсний методи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств.
- •62. Стратегічні групи конкурентів та основні критерії їх визначення.*
- •63. Структурний підхід у трактуванні економічної конкуренції.
- •64. Поведінковий підхід у трактуванні конкуренції.
- •66. Сутність конкурентних переваг та їх класифікація
- •67. Сутність міжнародної конкурентоспроможності країн, підприємств, товарів
- •69. Сутність ринкової конкуренції та її роль в економічному розвитку
- •70. Сутність та елементна характеристика глобального індексу конкурентоспроможності за методикою Всесвітнього економічного форуму
- •71 Сутність та класифікація конкурентних переваг підприємств
- •72. Сутність та критерії стратегічних груп конкурентів
- •73. Сутність та основні етапи діагностики конкурентного середовища.
- •75. Сутність, цілі та завдання управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
- •76. Сучасний зміст та завдання менеджменту конкурентоспроможності
- •77. Сучасні методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн.
- •78. Сучасні стратегії галузевого лідирування
- •„Ціннісні дисципліни” Трейсі і Вірсеми.
- •86. А. За методами конкурентного суперництва конкуренцію поділяють на цінову і нецінову.
- •60 000 Тнк
47.Основні фактори підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації.
Останні роботи англо-американських вчених Г. Хамела і К. К. Прахалада «Революція в бізнесі» (2001 р.), «Конкуруючи за майбутнє» (2002 р.) присвячені питанням підвищення конкурентоспроможності фірм на глобальних ринках. Важливою умовою інтелектуального лідерства вони називають вміле використання «базових функціональностей продукта» і «ключових компетенцій», під якими розуміють потенційні можливості розвитку і нового використання продукту, а також — знання, навички, кваліфікація персоналу, які допоможуть в разі втрати попиту на продукцію вийти на ринок із іншими нововведеннями. На думку вчених ХХІ століття є етапом революційних рішень та інновацій у бізнесі. Конкуренція — це вже не «продукт проти продукта», «ефективність проти неефективності», а «нелінійна інновація проти лінійної». Стверджується, що «ера поступу», лінійного еволюційного розвитку та безперервних поетапних змін завершилась у ХХ ст. Переможуть ті фірми, котрі займатимуться новими видами бізнесу, прийматимуть нестандартні рішення, використовуватимуть нелінійні інновації.
Як стверджують Г. Хамел і К. К. Прахалад, для отримання максимального прибутку від інновацій компанія повинна випереджати конкурентів у глобальному масштабі. Вони запропонували нову категорію «глобальне випередження», що включає наступні передумови:
близькість до ринку — характеризується доступністю до найважливіших національних ринків та каналів збуту;
сприятливе ставлення споживачів — для випередження конкурентів, необхідно, щоб споживачі у всьому світі намагалися придбати нові продукти компанії;
канали збуту — здатність до створення переваг на світовому ринку базується як на переміщенні нової продукції, так і на рекламуванні її переваг, моніторингу успіхів чи невдач.
48.Оцінка рівня та інтенсивності конкуренції на світових ринках.
Аналіз СГ допомагає, перш за все, глибше зрозуміти сутність конкурентної боротьби. Часто конкурентні сили сприятливо впливають на одні СГ і завдають шкоди іншим. Організації СГ, які відчувають на собі негативний вплив, намагаються переміститись у групу, яка займає вигіднішу позицію. Результативність такого переміщення залежить від того, високими чи низькими є бар'єри входження в обрану СГ. Спроби конкурентів увійти в нову групу завжди зумовлюють високу інтенсивність конкуренції.
Під час аналізу СГ також визначають, чи впливає різниця в потенційній прибутковості деяких СГ на сильну (слабку) ринкову позицію кожної з них. Різна прибутковість може бути зумовлена неоднаковим рівнем впливу постачальників чи споживачів. Чим ближче СГ на карті (див. рис. 5.8), тим сильніша конкурентна боротьба між організаціями, що входять до них. І хоч організації однієї і тієї ж СГ є найближчими конкурентами, не менш близькі конкуренти розміщені в сусідніх групах. Варто зауважити, що організації різних СГ, які значно віддалені одна від одної, можуть взагалі не конкурувати.