- •9. Еволюція теорій міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
- •11.Етапи діагностики конкурентного середовища підприємств.
- •12.Загострення міжнародної конкуренції суб’єктів міжнародних економічних відносин умовах глобалізації.
- •13.Інноваційні фактори міжнародної конкурентоспроможності країн.
- •14.Інтегральні показники міжнародної конкурентоспроможності п-в.
- •15.Класифікація конкурентних переваг підприємств
- •21.Конкурентні переваги підприємств та їх класифікація.
- •23.Конкурентні стратегії в сфері масового виробництва.
- •25.Конкурентні стратегії підприємств: їх види та класифікація.
- •31.Методика експертної оцінки конкурентного середовища (на основі моделі п’яти конкурентних сил м.Портера).
- •32.Методика оцінки глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму(веф).
- •33. Методика оцінки конкурентного середовища підприємства.
- •34. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
- •35. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
- •36. Методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн на основі кількісних показників
- •39.Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин: сутність та рівні.
- •40.Міжнародна конкурентоспроможність товарів та методи їх оцінки.
- •41.Міжнародні конкурентні стратегії компанії.
- •44.Основні етапи процесу діагностики зовнішнього середовища.
- •46.Основні положення теорії конкурентних переваг м.Портера.
- •47.Основні фактори підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації.
- •48.Оцінка рівня та інтенсивності конкуренції на світових ринках.
- •49.Показники діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •50.Показники і чинники міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •54. Розподіл ринкових часток між конкурентами та інтенсивність конкуренції.
- •58. Статичні та динамічні конкурентні переваги підприємств: сутність та взаємозв’язок
- •59. Стратегії м.Трейсі та ф.Вірсеми.
- •60. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
- •61. Стратегічний та ресурсний методи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств.
- •62. Стратегічні групи конкурентів та основні критерії їх визначення.*
- •63. Структурний підхід у трактуванні економічної конкуренції.
- •64. Поведінковий підхід у трактуванні конкуренції.
- •66. Сутність конкурентних переваг та їх класифікація
- •67. Сутність міжнародної конкурентоспроможності країн, підприємств, товарів
- •69. Сутність ринкової конкуренції та її роль в економічному розвитку
- •70. Сутність та елементна характеристика глобального індексу конкурентоспроможності за методикою Всесвітнього економічного форуму
- •71 Сутність та класифікація конкурентних переваг підприємств
- •72. Сутність та критерії стратегічних груп конкурентів
- •73. Сутність та основні етапи діагностики конкурентного середовища.
- •75. Сутність, цілі та завдання управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
- •76. Сучасний зміст та завдання менеджменту конкурентоспроможності
- •77. Сучасні методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн.
- •78. Сучасні стратегії галузевого лідирування
- •„Ціннісні дисципліни” Трейсі і Вірсеми.
- •86. А. За методами конкурентного суперництва конкуренцію поділяють на цінову і нецінову.
- •60 000 Тнк
34. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
Конкурентоспроможність фірми на міжн рівні визнач наявністю значної долі її продукції в обсязі експорту або обсягом прямих інвестицій, які вона вкладає в дочірні, спільні та інші під-ва за кордоном. Щоб оцінити КС фірми на світовому ринку, потрібно визнач частку цієї фірми в сукуп експорті країни.
Осн групи показн оцінки КС під-ва:
-показники ефективності виробничої діяльності;
-фінансовий стан підприємства;
-ефективність організації збуту та просування товару;
-конкурентоспроможність товару.
Конкурентна перевага підприємства – це ступінь реалізації конкурентного потенціалу суб'єктів господарської діяльності, це фактично реалізована можливість, що зафіксована реальним та очевидним визнанням споживача. КС під-ва тим вища, чим вищий рівень конкурентних переваг лежить в основі її забезпечення.
Методи оцінки рівня міжн КС під-ва на релевантному зовн ринку
ряд методик оцінки інтенсивності конкурентної боротьби та визначення рівня монополізації ринку. Інтенсивність конкуренції (UД), тим вища, чим нижчий коефіцієнт варіації ринкових часток.
35. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
Конкурентоспроможність фірми на міжн рівні визнач наявністю значної долі її продукції в обсязі експорту або обсягом прямих інвестицій, які вона вкладає в дочірні, спільні та інші під-ва за кордоном. Щоб оцінити КС фірми на світовому ринку, потрібно визнач частку цієї фірми в сукуп експорті країни.
Осн групи показн оцінки КС під-ва:
-показники ефективності виробничої діяльності;
-фінансовий стан підприємства;
-ефективність організації збуту та просування товару;
-конкурентоспроможність товару.
Конкурентна перевага підприємства – це ступінь реалізації конкурентного потенціалу суб'єктів господарської діяльності, це фактично реалізована можливість, що зафіксована реальним та очевидним визнанням споживача. КС під-ва тим вища, чим вищий рівень конкурентних переваг лежить в основі її забезпечення.
Методи оцінки рівня міжн КС під-ва на релевантному зовн ринку
ряд методик оцінки інтенсивності конкурентної боротьби та визначення рівня монополізації ринку. Інтенсивність конкуренції (UД), тим вища, чим нижчий коефіцієнт варіації ринкових часток.
36. Методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн на основі кількісних показників
Міжн.КС кр.- здатн.кр. ств-ти таке нац.-не бізнес-сер-ще за умов вільного і справ-го ринку,в якому вітчизн.товаровир-ки можуть постійно розв-ти свої конкур-ні переваги та займати і утрим-ти стійкі позиції на певних сегментах св..ринку+якість та станд.життя нас-ня. оцінити нац КС через якість труд рес-в, еф-ть їх упр-ня та співставити з кр-конкур. можна за доп розрах. вартості одиниці роб сили (оплати праці) (ULC), яка є функцією таких хар-к, як продукт праці, зароб плата і вал курс (ВК) та паритет купів спром-ті (ПКС). Вартість одиниці праці (роб сили) визнач як ULC = (W · EMP) / OUT,де W — зароб плата одного прац;EMP — кіл-ть зайнятих;OUT - вал випуск прод. Відповідно продукт прац-ка:LP = OUT / EMP.Зміна в продукт-ті прац-ка апроксимується як dLP = dOUT — dEMP.Так. чином, вартість одиниці роб сили ULC = W / LP, будь-які зміни у вартості роб сили (dULC) можуть сприч наст фактори: dULC = dW — dLP = dW — dOUT + dEMP. Зміни продукт-ті визнач відн рівень зрост-ня пр.-ії і зайн-ті: продукт-ть збільш-ся (зменш-ся, якщо зр-ня випуску пр.-ії відбув-ся швидше, ніж зр-ня зайн-ті, та якщо зар плата, що підвищ продук-ть, збільшить вартість одиниці роб сили і підвищ КС. методику ЄС визн-ня КС регіонів. Мультиплікативна модель регіональної КС визнач як
методика Всесвітнього Економічного Форуму. фактори, які вплив на економічне зрост будь-якої країни світу, а саме: технології, суспільні інституції та макроек сер-ще. Тому при побудові індексу GCI (ІК) розрах три індекси: технолог, громадських інституцій та макроек сер-ща. На його основі виявляють спром нац ек-к досягати сталого розв у середньостроковому періоді.
всі країни згруп як ключові інноватори та не інноватори. Критерієм такого поділу послугував пок-к кіл-ті патентів, зареєстрованих на 1 млн. населення в США у 2001 році (більше, ніж 15). Таких ключ технологічно-інноваційних країн є 24, а 56 країн було віднесено до групи технологічно неключових економік. Тому для першої групи загальний індекс КС розрах як
, Im — технологічний індекс,Iс.ін. — індекс суспільних інститутів,Iм.с. — індекс макроекономічного середовища.А для неключових інноваторів відповідно:.
Техн індекс також окремо розрах для цих груп країн, а саме для країн першої групи:
де Iін — інноваційний субіндексІіт — субіндекс інформаційних технологій.Для країн другої групи:деТТ — технологічний трансферІндекс суспільних інститутів розраховують як деКз — субіндекс законності,К — субіндекс корупції. Індекс макроекономічного середовища розраховують ,
де Мс — субіндекс макроекономічної стабільності,Ік — субіндекс кредитоспроможності країни,
Іуп — субіндекс державних витрат у ВВП.
Методологічна основа управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
Системний підхід.п-во розгляд як складна динамічна соціотехнічна відкрита та недетермінована ек-на одиниця. Відкритою є с-ма, яка взаємодіє з навкол сер. Перебуваючи у тісній взаємодії із зовн сер під впливом постач-в ресурсів, спож продукції/послуг, конкур, держ установ п-во вимушене або адаптуватись до зазначених змін, або трансформувати зовн сер-ще, впливаючи на ті чи інші його компоненти. Отже, у будь-якому випадку підприємство є динамічною системою, або системою, що розвивається.Підприємство є також соціотехнічною системою, оскільки в ньому поєднуються соціальні (люди, культура, цілі, завдання) і технічні (засоби виробництва, технологія) компоненти. Більшість підпр-в є складними с-ми, оскільки вони вкл ряд внут с-м (підрозділи, відділи, управління тощо), які, в свою чергу, можуть мати власні підсистеми. Функціонування кожної підсистеми впливає на ефективність системи в цілому. Системний підхід до конкурентного управління організацією може бути реалізований за умови: план КС параметрів випуску продукції (послуг), що є головним фактором розшир частки ринку та поліпшення показників соц-ек еф-ті д-ті п-ва; забезп підпр-ва якісними ресурсами, необх для випуску КС продукції/послуг; безперервного вдоскон переробної підсистеми на основі підвищ техніко-технологічного та організац рівнів вир-ва;забезп п-ва точною та своєчасною екон інформацією, що дозволяє планувати і контролювати д-ть фірми;сприятливого зовн сер-ща та ефект звор зв’язку від споживачів тов і посл до виробників і постачальників ресурсів. Викор систем підходу дозволяє зроз необх. та сутність упр-ня міжн КС п-ва, виявити хар-ки д-ті п-ва і взаємозв’язки між ними, розвиток яких забезп досягн. ефекту синергії.Маркетинговий підхід.орієнтує компанію на макс задов потреб споживачів шляхом створ кращої споживчої цінності, ніж у конкурентів.Під КС п-ва в контексті марк підходу слід розуміти таку його вл-ть, яка хар-є ступінь відповідності техніко-функціональних, екон, організ. та інших характер-к підпр-ва вимогам спожив, визначає частку ринку, що належить даному підпр-ву, і перешкоджає перерозподілу цього ринку на користь інших підприємств. Продукція підприємства вважа КС, якщо вона, 1. відповідає за всіма парам-ми вимогам ринку, покупців, споживачів; 2. перевершує за сукупністю якісних і вартісних характ-к товари-аналоги, забезпечуючи підпр-ву переваги на конкретному ринку протягом певного проміжку часу.Динамічний підхід. КС розгляд в процесі розвитку компанії, що дозв виявити етапи конкур упр-ня, спрогнозувати стан об’єкту упр-ня у майбутньому. Ядром цього підходу є концепція “життєвого циклу” товару, технології та підприємства. (ЖЦТ) – це період часу від поч створ товару до закінчення його затребуваності на ринку і припинення вир-ва. Виділяють кілька етапів “життя” товару на ринку: впровадження на ринок, зростання, зрілість і спад продажів. При цьому необхідно відрізняти цикл життя товару на ринку від економічного циклу життя продукту, який за часом набагато довший ринкового і починається з розробки товару. Підхід , представлений міжнародними стандартами ISO 9000 про системи якості пр-ії, акцентує увагу на організ інноваційної та виробн д-ті п-ва. Згідно цього стандарту виділяють 11 етапів ЖЦТ: 1)маркетинг; 2) НДДКР; 3) матеріально-технічне забезпечення; 4) підготовка і розробка виробн процесів; 5) безпосереднє вир-во; 6) контроль, випробування та обстеження продукції в процесі вир-ва і вихідний контроль; 7) пакування і збереження готової продукції; 8) реалізація і розподілення; 9) монтаж і експлуатація; 10) технічна допомога в обслуговуванні; 11) утилізація товару після закінчення строку використання. Ситуаційний підхід. увага зосереджується на застос специфічних прийомів та методів управ міжн КС конкретного п-ва, враховуючи конкретні економічні фактори та ринкову ситуацію, які вплив на рівень КС п-ва в конкретний період часу. акцентує увагу на необх адаптації фірми до різних конкур ситуацій. Суть його полягає у тому, що незважаючи на придатність концепції менеджменту для всіх організацій, конкретні управлінські методи значно варіюються залежно від особливостей конкретних конкурентних обставин, які в даний момент часу найбільш інтенсивно вплив на д-ть компанії. Процесний підхід. Сутність та механізм конкур упр-ня випливає з традиційного бачення менеджменту як безупинного процесу реалізації взаємопов’язаних дій з реалізації упр-х функцій: планув, організ, мотивації, контролю та координації. В цьому сенсі упр-ня міжн КС п-ва є процесом цілевизначення, планування, організації, мотивації, контролю та прийняття рішень, спрямованим на створення та розвиток конкурентних переваг з метою забезпечення життєдіяльності підприємства на релевантному міжн ринку в процесі реалізації ек д-ті господарюючого суб’єкта.
Міжнародна конкурентоспроможність країн за методиками міжнародних організацій.
методику ЄС визн-ня КС регіонів. Мультиплікативна модель регіональної КС визнач як
методика Всесвітнього Економічного Форуму. фактори, які вплив на економічне зрост будь-якої країни світу, а саме: технології, суспільні інституції та макроек сер-ще. Тому при побудові індексу GCI (ІК) розрах три індекси: технолог, громадських інституцій та макроек сер-ща. На його основі виявляють спром нац ек-к досягати сталого розв у середньостроковому періоді.
всі країни згруп як ключові інноватори та не інноватори. Критерієм такого поділу послугував пок-к кіл-ті патентів, зареєстрованих на 1 млн. населення в США у 2001 році (більше, ніж 15). Таких ключ технологічно-інноваційних країн є 24, а 56 країн було віднесено до групи технологічно неключових економік. Тому для першої групи загальний індекс КС розрах як
, Im — технологічний індекс,Iс.ін. — індекс суспільних інститутів,Iм.с. — індекс макроекономічного середовища.А для неключових інноваторів відповідно:.
Техн індекс також окремо розрах для цих груп країн, а саме для країн першої групи:
де Iін — інноваційний субіндексІіт — субіндекс інформаційних технологій.Для країн другої групи:деТТ — технологічний трансферІндекс суспільних інститутів розраховують як деКз — субіндекс законності,К — субіндекс корупції. Індекс макроекономічного середовища розраховують ,
де Мс — субіндекс макроекономічної стабільності,Ік — субіндекс кредитоспроможності країни,
Іуп — субіндекс державних витрат у ВВП.