- •9. Еволюція теорій міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
- •11.Етапи діагностики конкурентного середовища підприємств.
- •12.Загострення міжнародної конкуренції суб’єктів міжнародних економічних відносин умовах глобалізації.
- •13.Інноваційні фактори міжнародної конкурентоспроможності країн.
- •14.Інтегральні показники міжнародної конкурентоспроможності п-в.
- •15.Класифікація конкурентних переваг підприємств
- •21.Конкурентні переваги підприємств та їх класифікація.
- •23.Конкурентні стратегії в сфері масового виробництва.
- •25.Конкурентні стратегії підприємств: їх види та класифікація.
- •31.Методика експертної оцінки конкурентного середовища (на основі моделі п’яти конкурентних сил м.Портера).
- •32.Методика оцінки глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму(веф).
- •33. Методика оцінки конкурентного середовища підприємства.
- •34. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
- •35. Методики оцінки конкурентоспроможності підприємств.
- •36. Методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн на основі кількісних показників
- •39.Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин: сутність та рівні.
- •40.Міжнародна конкурентоспроможність товарів та методи їх оцінки.
- •41.Міжнародні конкурентні стратегії компанії.
- •44.Основні етапи процесу діагностики зовнішнього середовища.
- •46.Основні положення теорії конкурентних переваг м.Портера.
- •47.Основні фактори підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації.
- •48.Оцінка рівня та інтенсивності конкуренції на світових ринках.
- •49.Показники діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •50.Показники і чинники міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •54. Розподіл ринкових часток між конкурентами та інтенсивність конкуренції.
- •58. Статичні та динамічні конкурентні переваги підприємств: сутність та взаємозв’язок
- •59. Стратегії м.Трейсі та ф.Вірсеми.
- •60. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
- •61. Стратегічний та ресурсний методи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств.
- •62. Стратегічні групи конкурентів та основні критерії їх визначення.*
- •63. Структурний підхід у трактуванні економічної конкуренції.
- •64. Поведінковий підхід у трактуванні конкуренції.
- •66. Сутність конкурентних переваг та їх класифікація
- •67. Сутність міжнародної конкурентоспроможності країн, підприємств, товарів
- •69. Сутність ринкової конкуренції та її роль в економічному розвитку
- •70. Сутність та елементна характеристика глобального індексу конкурентоспроможності за методикою Всесвітнього економічного форуму
- •71 Сутність та класифікація конкурентних переваг підприємств
- •72. Сутність та критерії стратегічних груп конкурентів
- •73. Сутність та основні етапи діагностики конкурентного середовища.
- •75. Сутність, цілі та завдання управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
- •76. Сучасний зміст та завдання менеджменту конкурентоспроможності
- •77. Сучасні методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн.
- •78. Сучасні стратегії галузевого лідирування
- •„Ціннісні дисципліни” Трейсі і Вірсеми.
- •86. А. За методами конкурентного суперництва конкуренцію поділяють на цінову і нецінову.
- •60 000 Тнк
39.Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин: сутність та рівні.
КС - не показник, рівень якого можна обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед - це філософія роботи в умовах ринку, що орієнтує на:
розуміння пріоритетів споживача і тенденцій їх розвитку;
знання поведінки і можливостей конкурентів;
знання стану і тенденцій розвитку ринку;
розуміння тенденцій розвитку зовнішнього середовища;
вміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб той надав йому перевагу в порівнянні з товаром конкурента. Це означає, що КС не є явищем, притаманним даному об'єкту, не випливає з його внутрішньої природи, а виявляється за умов порівняння цього об'єкта з іншими.
Слід особливо відзначити, що в економічній літературі, у тому числі й у закордонній, КС інтерпретується по-різному в залежності від характеру об’єкта, до якого це поняття стосується.
Основними складовими які хар-ть КС на рівні світового госп-ва сер-ща конкурентної боротьби, є наступні: товар – підприємство – галузь (як сукупність підприємств) – регіон – національна економіка.
Найбільш повно поняття КС вивчено на рівні п-ва, д-ь якого здійснюється в умовах відкритого ринку. Складніше піддається сприйняттю поняття КС на макрорівні, тому що воно відображає позиції нац ек-ки та її здатність їх зміцнювати – нарощувати темпи економічного зростання, підвищувати рівень зайнятості населення та збільшувати реальні доходи громадян.
Поняття нац-ї КС безпосередньо пов’язане з оцінкою КС галузей економіки певної країни, в свою чергу галузі розглядаються як сукупність підприємств які виробляють конкурентоспроможну продукцію.
Загалом одним із складових системи показників, що доповнюють хар-ку КС фірми і можуть впливати на її зміни виступає показник КС товару. РІВНІ: мікрорівень, на якому визнач КС фірми з допомогою таких показників як прибутковість, рентабельність, продуктивність праці, ліквідність і кредитоспроможність, а також — якість продукції, ступінь задоволеності споживачів та інші;
мезорівень, на якому визнач КС галузі та кластерів з допомогою середніх показників діяльності фірм певної галузі, а також, використовуючи торгівельні показники;
макрорівень, на якому визначають КСь країни за допомогою таких показників як динаміка прибутків населення, ефективність використання усіх видів ресурсів, темпи інфляції, рівень зайнятості, сальдо торговельного балансу, питома вага високотехнологічного експорту та інші
40.Міжнародна конкурентоспроможність товарів та методи їх оцінки.
Міжнар.КС тов..-ступінь його привабл.для спож у порівн. З тов., які є аналог у конкур.
Для визнач КСтовару керуються наступними принципами:
протилежність цілей і засобів суб'єктів ринку;
урах особл різних сегментів ринку;
квазістабільність ринкової кон'юнктури в період проведення досліджень;
переважно раціональна поведінка суб'єктів ринку.
Принцип протилежності цілей і засобів при упр-ні КС товару означає, що КС товару як ек категорію слід розглядати у двоїстому аспекті, тобто необхідно врахов інтереси обох суб'єктів ринкових відносин (споживачів і виробників), цілі яких взаємопов'язані, але протилежні: для виробників важливими є параметри, які впливають на рівень витрат, а для споживача — параметри, які впливають на споживчі якості продукції (товару). Вважається оптимальним сегмент ринку, до якого відносяться 20% споживачів, які купують приблизно 80% товару.
Принцип квазістабільності ринкової кон'юнктури полягає в тому що КС товару — це поняття відносне, яке прив'язане не тільки до конкретного ринкового сегменту, але й до певного моменту часу. При незмінності якісних і вартісних характеристик товару його КС може змінюватися у досить широкому діапазоні на протязі нетривалого періоду часу.
Принцип переважно раціональної поведінки суб'єктів ринку заснований на припущенні того, що поведінка кожного суб'єкта ринкових відносин — або споживача або виробника — розглядається як серія взаємопов'язаних раціональних дій із заздалегідь визначеною метою.
Сутність цих дій полягає в тому, що суб'єкт вибирає раціональні цілі тільки у відповідності з його природними і розумники соціальними потребами і старанно розраховує оптимальний шлях до задоволення потреб. Кожний виробник намагається використати всі резерви для одержання максимальної віддачі від наявних у його розпорядженні ресурсів. Кожний споживач намагається одержати за свої гроші максимум з точки зору кількості і якості товару.
Нераціональний попит означає, що частина сукупного попиту обумовлена іншими факторами, які не пов'язані з якістю товару (наприклад, психофізіологічні, соціокультурні, інстинкти, задоволення тощо. показник КС тов.. КС (К) у загальному вигляді визнача відношенням корисного ефекту (Ек) до сумарних затрат, які, включають витрати, що пов'язані з придбанням та експлуатацією товару і іменуються ціною споживання (Цспож). А. тому умови надання переваги одному з товарів всім іншим виражається формулою:
К=.
Чим більше співвідношення, тим вище конкурентоспроможність товару. Але визначити, чи відповідає потенційно експортний товар даній умові, можна лише в результаті порівняльного аналізу сукупних характеристик товару з товарами-конкурентами за ступенем задоволення конкретних потреб і за ціною споживання.
Оцінка конкурентоспроможності будь-якого товару, що йде на експорт, включає такі етапи:
а) аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка для порівняння і визначення рівня конкурентоспроможності даного товару;
б) визначення набору порівнюваних параметрів обох товарів;
в) розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності даного товару.
Одним з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентоспроможності товару є вибір зразка. Помилка на цьому етапі може привести до викривлення результатів всієї роботи. Зразок повинен належати до тієї ж групи товарів, що й вибір, який аналізується. Він повинен бути найбільш показовим для даного ринку, як такий, що завоював найбільшу кількість переваг покупців.