Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UMK_-_shpory.doc
Скачиваний:
96
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
964.1 Кб
Скачать

44.Основні етапи процесу діагностики зовнішнього середовища.

Зовнішнє середовище компанії – це сукупність факторів, які забезпечують життєздатність та довгострокову прибутковість організації, на які вона не може впливати взагалі, або має обмежений вплив. процес діагностики конкурентного середовища компанії включає ряд логічно взаємопов’язаних етапів: 1. Виявлення переліку фірм, що знаходяться на релевантному зовнішньому ринку; визначення прямих конкурентів; побудова карти стратегічних груп конкурентів. 2. Збір вихідної інформації та приведення економічних показників до співставного виду.3. Визначення типу обраного ринку та розрахунок характеристик, що відображають рівень впливу на підприємство конкурентних сил.4.Розрахунок узагальнюючих показників інтенсивності конкуренції та оцінка ступеню монополізації ринку.5. Аналіз конкурентних позицій компаній на релевантному зовнішньому ринку(визначення ринкових часток компаній на початок і кінець аналізованого періоду;розрахунок середньої ринкової частки, формування груп фірм, які знаходяться на ринку і розрахунок середньої ринкової частки для кожної групи;розрахунок темпів приросту ринкових часток кожної фірми та визначених груп;факторний аналіз динаміки ринкової частки досліджуваної компанії;визначення виду статистичного розподілу ринкових часток)6.Побудова конкурентної карти ринку, виявлення стратегічних положень фірм на релевантному ринку, ситуаційний аналіз і прогнозування конкурентної стратегії фірми

  1. Основні положення концепції «основних компетенцій» Г.Хамела та К.Прахалада.

Важливою умовою ринкового лідерства (тобто конкурентоспроможності) за Г.Хамелом та К.Прахаладом є вміле використання “базових функціональностей продукту” і “ключових компетенцій”, під якими розуміють відповідно “потенційні можливості розвитку і нового використання продукту” та “сукупність специфічних знань, навиків, вмінь та технологій, які дають можливість компанії виробляти споживчі блага і допомагають в разі втрати попиту на продукцію вийти на ринок з іншими нововведеннями”. На думку вчених, ХХІ ст. є етапом революційних рішень і інновацій в бізнесі, а конкуренція являє собою вже не боротьбу “продукту проти продукту”, “ефективності проти ефективності”, а “нелінійної інновації проти лінійної”. Стверджується, що ера прогресу лінійного еволюційного розвитку і неперервних поетапних змін завершилась в ХХ ст. Надалі перемагатимуть ті компанії, які займатимуться новими видами бізнесу, прийматимуть нестандартні рішення, використовуватимуть нелінійні інновації. Якщо ж у підприємства є кілька ключових компетенцій, то слід вибрати певну їх комбінацію, на якій і поглиблювати спеціалізацію. Вибір сфери спеціалізації, і, на цій основі, інструментів та методів конкурентної боротьби передбачає розробку конкурентної стратегії підприємства.

46.Основні положення теорії конкурентних переваг м.Портера.

Він розробив систему факторів, які визначають міжнародну конкурентоспроможність. Учений приходить до висновку, що конкурентна перевага відбиває продуктивність використання ресурсів. Цей принцип справедливий як на рівні підприємства, так і на рівні національної економіки в цілому. Згідно з аргументами Портера, фактори які формують конкурентоспроможність країни, поділені на чотири групи:

  • параметри факторів виробництва;

  • параметри попиту на товари і послуги;

  • стратегія фірм даної країни, їх структура і суперництво;

  • характер допоміжних галузей, належних країні.

У цю систему включаються «випадкові події» і «дії уряду», які можуть або посилювати, або послаблювати конкурентну перевагу країни.

До факторів виробництва вчений відносить матеріальні й нематеріальні умови, необхідні для формування конкурентної переваги у виробничому процесі окремих фірм, а також у країні. В залежності від конкретних факторів, фірма, яка функціонує в тій чи тій галузі національної економіки, може отримати сприятливі чи несприятливі умови виробництва для підтримання конкурентної переваги. До параметрів попиту відносять такі, як вимогливість покупців до якості товарів і послуг, еластичність попиту по ціні, рівень прибутку, національні традиції і звичаї тощо.

Кожне підприємство розробляє власну конкурентну стратегію для завоювання надійної позиції і вигод від конкурентних переваг. Якщо в державі відсутнє конкурентне середовище, а стратегія фірм не зорієнтована на діяльність в умовах змагання, той не доводиться розраховувати на виникнення конкурентної переваги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Крім того, необхідною умовою створення і підтримання конкурентної переваги кожної окремої фірми в країні, у порівнянні з фірмами інших країн, є наявність в національній економіці розвинутих допоміжних галузей, які забезпечують необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами та іншими матеріальними засобами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]