§7. Підготовка до навчання письма

Поряд із підготовкою до навчання читання здійснюєть­ся у єдності підготовка дітей із ПМР до письма. У зміст цієї підготовки, крім інтелектуального та загальномовленнєвого розвитку, формування фонематичного сприймання, умінь звукового аналізу, уявлень про явища мови і мовлення, роз­витку здібності до елементарного усвідомлення цих явищ, включається і підготовка до оволодіння технікою письма (підготовка руки та ока до письма).

Формування передумов письма передбачає виконання таких завдань:

1) розвиток точності зорового сприймання, формуван­ня уміння вирізняти елементи з цілого і знову об'єднувати їх у ціле, розвиток точності просторового диференціювання;

2) розвиток орієнтування у просторі за напрямками (пра­вий, лівий, права сторона, ліва сторона, верхня, нижня лінія, клітинка);

3) ознайомлення з правилами письма: пишуть зліва нап­раво, послідовно заповнюють сторінку, зберігаючи одна­кову величину елементів, однакову відстань між ними;

4) підготовка дрібної мускулатури до письма і вироб­лення уміння управляти своїми рухами у відповідності з поставленим завданням;

5) вироблення уміння супроводжувати словесним пояс­ненням свої спостереження і дії;

6) навчання під час підготовки до письма певних гігіє­нічних вимог (розташування зошита, посадка за столом, правила тримання олівця, ручки).

Ці завдання реалізуються насамперед у загальній сис­темі корекційної навчально-виховної роботи з дітьми з ПМР.

Логопедична (корекційно-профілактична) робота здійсню­ється за такими напрямками:

• розвиток зорового сприймання і зорово-просторової орієн­тації, а саме: зорового гнозису, зорово-просторових уявлень і орієнтації, зорового аналізу і синтезу, просторового мислення; • розвиток графомоторних навичок (зорово-моторної ко­ординації, конструктивного праксиса, функції зорового конт­ролю за рухом руки);

• уточнення та розширення обсягу зорової пам'яті (роз­виток зорового мнезиса) та зорової уваги, її стійкості і пере­ключення.

Відпрацювання кожного напрямку відбувається на матеріалі спеціально підібраних вправ, які реалізуються на індивідуальних та фронтальних заняттях логопеда та поза ними (у повсякденному житті, за завданням логопеда пра­цює вихователь та батьки). Ці вправи досить добре розроб­лені у загальній та спеціальній літературі (Т.Ахутіна, І.І.Заманська, С.А.Калініченко, Т.Кудярська, Р.І.Лалаєва, А.А.Люблінська, Т.В.Кобилякова, І.С.Марченко, Л.А.Ма-рунич, С.М.Ніколаєва, С.В.Ніколенко, Т. Орищук, Т.В.Пі-чугіна, М.С.Рузіна, Н.В.Чередниченко та інші).

У процесі роботи над розвитком просторових уявлень і понять, просторового мислення та здатності до актуалізації просторових уявлень необхідно враховувати становлення просторових функцій, психологічну структуру оптико-прос-торового гнозису і праксиса. До дошкільного віку у дітей по­винні бути сформовані три форми просторових уявлень - про просторові ознаки предметів (форма, величина), про напрямки у просторі, про просторові відношення між пред-метами.

Просторове орієнтування включає два види орієнтування, що тісно взаємопов'язані між собою: орієнтування у влас­ному тілі і в навколишньому просторі. Вправи і завдання повинні даватися в такій послідовності: уточнення і розви­ток «схеми тіла» (вверх, вниз, вперед, назад, справа, зліва); сприймання реального простору (по відношенню до співроз­мовника, часове розміщення предметів у просторі, на пло­щині); відпрацювання квазіпростору (граматична структу­ра мовлення).

Робота з формування ручної умілості у дітей із ПМР різностороння і різноманітна. Вона передбачає розвиток дрібних м'язів руки, передпліччя, координації (узгодженос­ті рухів), необхідних для письма.

Навчання організовують за трьома напрямками, почи­наючи ще з молодшого та середнього віку:

1) масаж, спеціальні ігри-вправи для розвитку дрібних рухів пальців;

2) навчання уміння цілеспрямовано управляти рухами у побутових ситуаціях, формування навичок самообслуго­вування, посильна допомога дорослим;

3) формування моторики у спеціально створених ситуа­ціях із використанням настільних і рухливих ігор, зобра­жувальної діяльності (ліплення, малювання, фітодизайн), різних видів плетіння і в'язання;

4) розвиток графомоторних навичок і конструктивного праксиса.

Працюючи над розвитком дрібної моторики кисті і пальців рук, основою якого є пальчикові ігри, необхідно пам'ятати, що вправи мають бути побудовані таким чином, щоб отримати максимальний ефект: повинно поєднуватися тиснення, розтягнення, розслаблення кисті; повинні вико­ристовуватися ізольовані рухи кожного з пальців.

Дуже часто пальчиковий ігротрбнінг (М.С.Рузіна) суп­роводжують віршованим текстом, що сприяє розвитку мов­леннєвого ритму. Особливого значення мають ігри, які передбачають різнотипні рухи рук (одна рука робить одне, друга - інше). На відміну від симетричних та співдружніх рухів, різнотипні рухи вимагають більш високого рівня ре­гуляції. Розширюються резервні можливості функціону­вання головного мозку дитини.

Особливу роль у підготовці до письма відіграють гра­фічні навички.

Роботу починають із найпростіших графічних вправ, які сприяють розвитку дрібної моторики і координації ру­хів руки, зорового сприймання і уваги. Прямі горизонтальні і вертикальні лінії в обмеженому просторі, ритмічні колові рухи, хвилясті лінії в горизонтальному і вертикальному напрямках. Обведи малюнок, склади картинку за точками-штрихами і штрихова. Штрихова є засобом розвитку уз­годжених дій зорового і рухового аналізаторів і укріплення

рухового апарату руки. Розмальовування малюнків передба­чає різні види штрихування, які забезпечують поступовість у розвитку і укріпленні дрібної мускулатури кисті руки, відпрацювання координації рухів.

Далі завдання ускладнюються, діти вчаться одночасно починати і закінчувати роботу, ставити перед собою певні задачі правильного зображення тих чи тих фігур, утриму­вати ці задачі в пам'яті. Даються завдання на змальову­вання фігур різної складності, продовження узорів, пере­мальовування малюнків (наприклад будиночка).

Вводиться робота у зошитах у велику клітинку. Клітинка дає більші можливості для розвитку дрібної моторики і елементарних графічних навичок, так як малювання по клітинках вимагає дрібних і точних рухів, а також створює сприятливі умови для розвитку орієнтування у мікропрос-торі. Робота у зошиті в клітинку зміцнює дрібну моторику пальців руки, удосконалюється зорово-моторна координа­ція і орієнтування, розвиваються довільна увага, зорова пам'ять, аналітичне сприймання.

Корисним є використання зорових диктантів. Діти вчать­ся уважно розглядати малюнки, що їм показуються, від­творювати їх по пам'яті, викладаючи із паличок, а потім замальовувати олівцями.

Найскладнішим видом роботи є графічні диктанти. Вони потребують сформованості у дитини вміння будувати свою діяльність за словесною інструкцією, самостійно продов­жувати виконання поставленого завдання, добре розвине­ного просторового орієнтування.

У процесі цих вправ звертається увага на розвиток око­міру і точності зорового сприймання, просторового орієн­тування на листі зошита, дотримання гігієнічних навичок під час письма.

Контрольні питання та завдання:

1. Охарактеризуйте процеси читання і письма з психо­логічної точки зору.

2. Чим визначаються сутність, завдання та зміст під­готовки дітей із ПМР до навчання читання та письма?

3. Які способи навчання читання використовують у сучасній корекційній педагогіці.

4. Які методичні прийоми використовують для форму­вання усвідомлення дітьми з ПМР словесного складу речень?

5. Що необхідно враховувати під час формування скла­дової структури слова?

^ 6. Покажіть послідовність роботи під час навчання ді­тей із ПМР звукового аналізу слів.

2. 7. За якими напрямками відбувається підготовка дітей із ПМР до письма?

Рекомендована література

1. Агранович З.Е. Логопедическая работа по преодоле­нию нарушений слоговой структуры слов у детей. - Санкт-Петербург, 2001.

2. Большакова СЕ. Преодоление нарушений слоговой структуры слова у детей. Методическое пособие. -М., 2007.

3. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996. -414 с.

4. Гвоздев О.М. Вопросы изучения детской речи. - М., АПН РСФСР, 1961.

5. Глухов В.П. О формировании связной описательной речи у старших дошкольников с общим недоразвитием речи // Дефектология. - 1990. - №6. - С. 63-70.

6. Глухов В.П. Формирование связной монологической речи у детей с ОНР в процессе обучения их пересказу // Де­фектология. - 1989. - №1. - С. 69-76.

7. Глухов В.П. Особенности обучения рассказыванию по картине детей дошкольного возраста с общим недоразви-тием речи // Дефектология. - 1986. - №3.

8. Гришпун В.М., Селиверстов В.И. Развитие комуни-кативных умений у дошкольников в процессе логопедичес­кой работы над связной речью // Дефектология. - 1988. -№3-С. 8-84.

9. Еремина В.Н. Формирование лексико-семантической стороны речи у детей с общим недоразвитием речи // Прак­тическая психология и логопедия. - 2003. - №1-2.

10. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошколь­ников. - М.: Просвещение, 1981. - 112 с.

11. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Е. Прео­доление задержки речевого развития у дошкольников. - М.: Просвещение, 1973.

12. Каше Г.А. Подготовка к школе детей с недостатками речи. - М.: Просвещение, 1985.

13. Иваненко С.Ф. Формирование восприятия речи у детей с тяжёлыми нарушениями произношения. - М.: Прос­вещение, 1984.

14. Кондратенко И.Ю. Основные направления логопе­дической работы по формированию эмоциональной лекси­ки у детей с общим недоразвитием речи старшого дошколь­ного возраста // Дефектология. - 2003. - №3.

15. Курицына A.M. Формирование связной речи у детей 5—6 летнего возраста с фонетико-фонематическим недораз-, витием речи // Дефектология. - 1998. - №6.

16. Лебедева И.Н. Развитие связной речи дошкольни­ков. Обучение рассказыванию по картине. — Санкт-Петер­бург, 2009. - 174 с.

17. Леонтьев A.A. Слово в речевой деятельности - М, 1965.- 245 с.

18. Лурия А.Р. Мышление и речь. - М.:Москов. ун-т, 1975.

19. Лопатина Л.В., Серебрякова Н.В. Преодоление ре­чевых нарушений у дошкольников. - Санкт-Петербург: Союз, 2001. - 186 с.

20. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку / Укл. С.Є.Кулачківська, Т.Д.Кондратенко, С.П.Тищен­ко, С.О.Ладивір та інші. - К., 1991. - 198 с.

21. Марченко І.С. Формування початкових форм діало­гу у дітей із загальним недорозвиненням мовлення // 36. наук, праць Кам'янець-Подільського ДУ, Серія соціально-пе­дагогічна. - Випуск 6. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 176— 178.

22. Марченко І.С. Навчання дошкільників із порушен­нями мовлення розповіді за картинами // Корекційна педа­гогіка. - 2008. - №2. - С. 18-23.

23. Марченко І.С, Кобилякова Т.В. Профілактика оп­тичної дисграфії. - К., 2009.

24. Марченко І.С, Маслюк Н.В. Усвідомлення словес­ного складу мовлення дітьми старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня // Корекційна педагогіка. - 2009. - №1, - С. 31-37.

25. Миронова CA. Развитие речи дошкольников на ло-гопєдрічєских занятиях. - М.: Просвещение, 1991.

26. Никитина АЛО. Игровые приемы в логопедической работе с дошкольниками на этапе обучения навыкам звуко­вого анализа и синтеза // Практическая психология и лого­педия. - 2003. -№1-2.

27. Прищепа К.С. Навчання грамоти. - К.: "Форум", 2002.

28. Программа воспитания и обучения дошкольников с тяжелыми нарушениями речи / Под ред. проф. Л.В.Лопа-тиной. - Санкт-Петербург: ЦДК проф. Л.Б.Боряевой, 2009. -413 с.

29. Рыбина Э. Ознакомление детей логопедической группы со словами-терминами «звук», «слоги», «слово» // Дошколь­ное воспитание. - 1984. - №10.

30. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови у дітей. - К.: Рад. шк., 1983.

31. Соколова H.B. Обучение детей с фонетико-фонема­тическим и общим недоразвитием речи навыку употребле­ния предложно-падежных форм // Дефектология. - 1999. - №1.

32. Соботович Е.Ф. Нарушения речевого развития у де­тей и пути их коррекции. - К.: ИСДО, 1995,

33. Сучасна українська .літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. - 2 вид. - К.: Вища школа, 2000.

34. Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ. - К.: Актуальна освіта, 2007. - 119 с.

35. Туманова T.B. Формирование готовности к слово­образованию у дошкольников с общим недоразвитием речи // Дефектология. - 2001. - №4. - С 68-76.

36. Филичева Т.В., Чевелева H.A. Логопедическая ра­бота в специальном детском саду. - М.: Просвещение, 1987.

37. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Подготовка к школе детей с общим недоразвитием речи в условиях спец. детско­го сада. - М.: Альфа, 1993.

8. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Устранение общего не­доразвития речи у детей дошкольного возраста. - М.: Абрис, - 2005. - 209 с.

39. Цветкова Л.С. Нейропсихология счёта письма и чте­ния. - М., 2000.

40. Шевченко О. Ігровий компонент дидак-тичних вправ із розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами мовлення // Дефектологія. - 1999. - №2.

41. Шеремет М.К., Пахомова Н. В. Формування мов­леннєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з по­рушеннями мовлення до навчання в школі. Навчально-ме­тодичний посібник. - К., 2009.

42. Ушакова О. Взаємозв'язок завдань / Розвиток зв'яз­ного монологічного мовлення // Дошкільне виховання. - 1990. -№6. -С. 8-9.

43. Ушакова Т.Н. Принципы развития ранней детской речи // Дефектология^- 2004. - №5.

44. Юдина Н. Художественная литература в работе с деть­ми логопедической группы // Дошкольное воспитание. -1984. -№1.