III етап (утворення непродуктивних моделей)

1. Утворення назв професій за допомогою суфіксів від дієслів:

лікує - лікар; будує -будівельник; виховує - вихователь.

2. Утворення іменників від дієслів (з багаторазовим повторенням дії) за допомогою суфіксів: багато працює -працівник; багато говорить - говорун.

3. Утворення назв професій жіночого роду за допомогою суфіксів -иц(я), -к (продавщиця, льотчиця; лікарка, мулярка, вчителька).

4.Підбір споріднених слів від похідної основи: лист— листяний, листопад; пшениця-пшеничний, пшениченька.

1. Утворення дієслів просторового значення з префіксами з-, по-, під-, пере, за-, до- (їхав -під'їхав, від'їхав, переїхав, заїхав)

2. Підбір споріднених слів:

писати-

писаний,

переписати,

писар,

відписати,

писанка.

1. Утворення зменшено-пестливих прикметників за допомогою суфікса -еньк(ий) (маленький, зелененький, молоденький, темненька).

2. Утворення відносних прикметників від основ іменників за допомогою суфікса -ов (малиновий, медовий, гороховий, дубовий, березовий).

3. Утворення присвійних прикметників (у значенні приналежності) за допомогою суфіксів -яч; -ч, з чергуванням приголосного (лисячий, котячий, вовчий, свинячий, ведмежий).

4. Утворення ступенів порівняння прикметників:

а) вищий - за допомогою суфіксів -іш, -ш (тепліше, холодніше, солодший; синтетичний спосіб); - за допомогою слів (аналітичний спосіб): більш глибокий, менший).

		- за допомогою слів найбільш, найменш до звичної форми якісного прикметника (найбільш зручний, найменш приємне).
5. Утворення іменників та прикметників шляхом поєднання двох слів: довговухий, синьоокий, носоріг, лісоруб тощо. 6. Утворення дієприкметників: розбили чашку - розбита чашка; розлили молоко - розлите молоко тощо.

Під час формування граматичної системи словотворення необхідно враховувати, що спочатку весь пропонований ма­теріал відпрацьовується в імпресивному мовленні, а потім переходять до ознайомлення з певним способом словотво­рення та його використанням у мовленні.

Робота над словотворчими афіксами здійснюється наступ­ним чином:

1) утворення слів із заданим значенням за допомогою логопеда, наприклад, назвати пестливо предмети: лисичка, синичка. Підбирають слова з однаковими словотворчими афіксами (за значенням та звучанням - ичк(а));

2) виділення спільної морфеми;

3) закріплення значення афікса;

4) аналіз звукового складу морфеми (для дітей старшого віку);

5) самостійне утворення слів з даним афіксом.

Під час формування словотворення широко використо­вується прийом порівняння. Порівняння здійснюється у двох планах:

- порівняння ряду слів із однаковим словотвірним афік­сом: відбувається уточнення, що спільного в цих словах за значення і за звучанням (м'ячик, носик, песик, бантик тощо);

порівняння споріднених слів (мотивуючого і похід­ного): визначається, чим подібні і чим відрізняються ці слова (ліс - лісовий — лісовик — лісовичка).

Для порівняння звукового складу споріднених слів ре­комендують використовувати звукові графічні схеми слів.

Під час добору лексичного матеріалу для роботи над граматичною системою словотворення враховується струк­турна складність слова та фрази, тобто беруться до уваги можливості вимоги звуків і відтворення дітьми слів.

Система занять на засвоєння дітьми граматичної системи словотворення повинна являти собою цикл (серію) вправ з пое­тапним відпрацюванням і поступовим ускладненням дій дитини з одним і тим же мовленнєвим лексичним матеріа­лом та наступним повторенням цього циклу на більш висо­кому рівні.