Питання для самоконтролю

1. Визначення дифтерії, властивості збудника, вхідні ворота, характер змін у місцях проникнення дифтерійної палички.

2. Дифтерія зіву, носа, гортані, їх морфологічна характеристика.

3. Справжній і несправжній круп. Відмінності між ними.

4. Ускладнення дифтерії з боку серця та нервової системи.

5. Скарлатина. Етіологія, патогенез, клініко-морфологічні форми, ускладнення.

6. Локалізація та морфологічна картина місцевих змін при скарлатині.

7. Визначення менінгококової інфекції, її етіологія та патогенез.

8. Морфологічна характеристика різних форм менінгококової інфекції.

9. Характеристика ускладнень та причин смерті при менінгококовій інфекції.

Ситуаційні задачі

Задача 1. У дитини 10 років з’явився біль при ковтанні, набряк шиї, підвищилась температура тіла до 39º С. При огляді зіву на мигдаликах виявлені біло-жовтуваті плівки, які важко знімаються шпателем. Різко виражені ознаки загальної інтоксикації.

1. Про яке захворювання йде мова?

2. Який процес лежить в основі місцевих ознак цього захворювання?

3. Чим обумовлена загальна інтоксикація?

Задача 2. Дитина доставлена в приймальне відділення лікарні в стані асфіксії. В гортані виявлені біло-жовті обтуруючі просвіт плівки, що легко відділяються. Проведена трахеотомія. Через тиждень стан погіршився, різко піднялася температура, зростала інтоксикація, в легенях з’явилися вологі хрипи.

1. Про яке захворювання йде мова?

2. Який вид запалення розвинувся в гортані?

3. Як називають цей процес?

4. Яке ускладнення виникло після трахеотомії?

Задача 3. У дитини з’явилися болі при ковтанні, піднялася температура, на тілі виявлений дрібно крапковий висип. Ці симптоми невдовзі зникли, але через 3 тижні в сечі виявлений білок до 3 %, еритроцити, поодинокі гіалінові циліндри.

1. Яка хвороба розвинулася у хворого?

2. Про який період захворювання йде мова?

3. Поясніть зміни в аналізі сечі.

Задача 4. У школяра з’явився озноб, піднялася температура до 39 градусів, різкий головний біль, збудження, блювання. Виявлена ригідність потиличних м’язів. Поставлений діагноз менінгококового менінгіту. Через декілька днів на шкірі з’явився геморагічний висип, ураження слизових оболонок очей і суглобів, до яких приєдналася олігурія і гостра надниркова недостатність, що стало причиною смерті.

1. Який вигляд має мозок при менінгіті?

2. Яка форма менінгококової інфекції розвинулась у хворого?

3. Які зміни були знайдені на розтині в судинній оболонці очей, в суглобах, в наднирковиках, в нирках?

Тема 40: сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

ВСТУП. Сепсис є загальним неспецифічним інфекційним захворюванням, що виникає в умовах порушеної реактивності організму. Він зустрічається в практиці лікарів різних за фахом і нерідко закінчується смертю. Про карантинні інфекції, які також нерідко закінчуються сепсисом і сифілісом повинні знати лікарі будь-якого профілю. Тому знання даної теми необхідне для більш поглибленого вивчення цих захворювань на клінічних кафедрах та проведення клініко-анатомічного аналізу в практичній діяльності лікаря.

Сифіліс - хронічне інфекційне захворювання, яке викликається блідою трепонемою (treponema pallidum), характеризується хвилеподібним перебігом. Джерелом інфекції є хвора людина. Зараження найбільш часто відбувається статевим шляхом, значно рідше - позастатевим (через предмети, якими користувалися хворі на сифіліс – побутовий шлях; при виконанні лікарських маніпуляцій та ін.). При вродженному сифілісі відбувається пряма передача інфекції плоду від хворої матері (трансплацентарний шлях). Інкубаційний період складає в середньому 21 день. Він закінчується, коли на місці проникнення інфекції розвивається твердий шанкр (первинний афект). Швидко в процес залучаються регіонарні лімфатичні вузли, які разом із первинним афектом формують первинний сифілітичний комплекс. З цього часу починається первинний період сифілісу, який продовжується 6-7 тижнів. Вторинний період характеризується ураженням шкіри, слизових оболонок, кісток, окістя, рідше внутрішніх органів та нервової системи. На шкірі, слизових оболонках, інколи у внутрішніх органах з’являється характерна висипка (сифіліди) - розеоли, папули, пустули. На всіх слизових оболонках розвивається катаральне запалення, ексудат містить велику кількість збудника. Третинний період розвивається через 3-6 років після останнього рецидива (клінічного прояву) вторинного періода. Ураження при ньому мають вид проміжного продуктивного запалення у внутрішніх органах та специфічного гранулематозного запалення у вигляді гум. Через тривалий час існування захворювання можливі характерні зміни з боку центральної нервової системи, які обумовленні ураженням головного мозку - прогресивний параліч, або спинного мозку – спинна сухотка.

Вроджений сифіліс розвивається у плода при інфікуванні від хворої матері. Інфекція проникає в організм плода через плаценту після 17-18 тижнів вагітності. Розрізняють три форми вродженого сифілісу: 1) сифіліс мертвонароджених плодів; 2) ранній сифіліс новонароджених та грудних дітей; 3) пізній сифіліс дітей дошкільного та шкільного віку.

МЕТА ЗАНЯТТЯ. розкрити етіологію, патогенез, класифікацію, вивчити морфологічні зміни в органах, клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті при сепсисі, чумі, туляремії, сибірці, холері та сифілісі; на основі знань морфології цих хвороб вміти ставити діагноз. Ознайомитися з етіологією, патогенезом сифілісу, знати прояви, морфологічну характеристику та ускладнення різних стадій розвитку набутого та видів вродженного сифілісу. Вивчити етіологію, варіанти, морфологічні ознаки та ускладнення актиномікозу.