Тема 11-12: процеси адаптації та компенсації. Регенерація. Репарація. Гіпертрофія. Гіперплазія. Атрофія. Склероз.

ВСТУП. Пристосування - біологічне поняття, яке об’єднує всі процеси життєдіяльності, завдяки яким здійснюється взаємозв’язок організму із зовнішнім середовищем, який направлений на збереження виду.

Компенсація - це пристосування для корекції порушених функцій при захворюваннях. Компенсаторні реакції бувають ситуаційні та індивідуальні. В медицині пристосування і компенсація доповнюють одне одного, що дає змогу говорити про компенсаторно-пристосувальні процеси. Останні реалізуються на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному, органному, системному і організменному рівнях, в їх перебігу розрізняють стадії становлення (компенсації) і виснаження (декомпенсації). Найбільше значення серед компенсаторно-пристосувальних процесів мають гіпертрофія і гіперплазія, регенерація, атрофія, перебудова тканин, метаплазія, дисплазія і організація.

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Навчитися визначати сутність компенсаторно-пристосувальних процесів, їх морфологію, значення та наслідки.

Основні питання теми

1. Поняття пристосування і компенсації.

2. Компенсаторно-пристосувальні процеси, стадії і види.

3. Морфологічні прояви різних видів компенсаторно-пристосувальних процесів (гіпертрофія, регенерація, атрофія, метаплазія), механізми їх розвитку.

4. Функціональне значення компенсаторно-пристосувальних процесів.

Практична частина. Оснащення заняття.

Демонстрація мікропрепаратів: № 58 - гіпертрофія міокарду (г + е), № 45 - залозиста гіперплазія ендометрія (г + е), № 43 - грануляційна тканина (г + е), № 22 - емфізема легенів (г + е).

Демонстрація макропрепаратів: гіпертрофія міокарду, гіперплазія селезінки, кардіосклероз, рубці в селезінці після інфарктів, рубці в нирці після перенесених інфарктів, емфізема легенів, гідронефроз, гідроцефалія (водянка головного мозку).

Навчальна карта заняття

1. Діагностувати гіпертрофію міокарду по макроскопічній картині. Вивчити макропрепарат „Гіпертрофія серця”. Звернути увагу на розміри серця, товщину стінок шлуночків, розміри порожнин, відмітити, які відділи серця найбільш змінені (див. „Підручник”, с. 182, мал. 91).

2. Діагностувати гіпертрофію по мікроскопічній картині. Вивчити і замалювати мікропрепарат № 58 „Гіпертрофія міокарда”. На малому збільшенні мікроскопа на зрізах гіпертрофованого міокарда звернути увагу на розміри м’язевих клітин і кількість строми. На великому збільшенні детально вивчити стан клітин і їх ядер (див. „Підручник”, с. 182, „Атлас”, с. 149, мал. 160).

3. Діагностувати гіперплазію по макроскопічній картині. З цією метою вивчити акропрепарат „Гіперплазія селезінки”. При вивченні звернути увагу на збільшення розмірів органу, закруглення країв, напруження капсули (див. „Підручник”, с. 178).

4. Діагностувати гіперплазію слизової оболонки матки по мікроскопічній картині. Вивчити і замалювати макропрепарат № 45 „Залозиста гіперплазія ендометрія”. Звернути увагу на товщину слизової оболонки матки, кількість в ній залоз, особливості їх форми, кількість клітинних елементів в залозах і стромі (див. „Підручник”, с. 178, мал. 88, „Атлас”, с. 154, мал. 167).

5. Діагностувати грануляційну тканину по мікроскопічній картині. Вивчити і замалювати мікропрепарат № 43 „Грануляційна тканина”. Звернути увагу на кількість судин в тканині, назвати клітини з яких тканина збудована (див. „Підручник”, с. 175, мал. 83, „Атлас”, с. 138, мал. 145).

6. Діагностувати неповну регенерацію, яка виникає в різних органах по макроскопічній картині. З цією метою вивчити три макропрепарати: „Кардіосклероз”, „Рубці в селезінці після інфаркту” і „Рубці в нирці після перенесених інфарктів”. При вивченні макропрепаратів звернути увагу на грануляційну тканину, яка деформує орган, але заміщує дефект. Запишіть в альбомах назви цих макропрепаратів (див. „Підручник”, с. 175).

7. Вміти діагностувати атрофію легеневої, ниркової і мозкової тканини по макроскопічній картині. Для цього вивчити макропрепарати „Емфізема легенів”, „Гідронефроз”, „Гідроцефалія”. При вивченні звернути увагу на розміри органів і їх порожнин (альвеол при емфіземі, ниркових мисок при гідронефрозі і шлуночків мозку при гідроцефалії). Особливо треба відмітити, що відбувається з паренхімою і тканиною мозку при гідронефрозі і гідроцефалії (див. Підручник, с. 176-177, мал. 87). Назвати причини, які ведуть до розвитку перелічених патологічних процесів.

8. Діагностувати атрофію легеневої тканини по мікроскопічній картині. Вивчити і замалювати мікропрепарат № 22 „Емфізема легенів”. Звернути увагу на розширення альвеол, потоншення міжальвеолярних перегородок, які призводять до їх розриву і утворенню крупних порожнин в легенях (див. „Підручник”, с. 330, мал. 188).