Тема 2: позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

ВСТУП. Стромально-судиннi (мезенхімальні) диcтрофiї - виникають внаслiдок порушення обмiну речовин у сполучнiй тканинi, тобто у стромi органiв або у стiнках судин. Змiни при цьому виникають в структурно-функцiональнiй одиницi сполучної тканини - гicтiонi (вiдрiзок мiкроциркуляторнного русла з оточуючою його сполучною тканиною i нервовими волокнами). Морфогенетичнi механiзми розвитку мезенхiмальних дистрофiй стереотипнi: iнфiльтрацiя, трансформацiя, спотворений синтез, декомпозицiя. Важливе значення в розвитку мезенхiмальних дистрофiй має порушення судинно-тканинної проникностi. В залежностi вiд виду порушенного обмiну мезенхiмальнi дистрофiї подiляють на бiлковi (мезенхiмальнi диспротеїнози), жировi (мезенхiмальнi лiпiдози) i вуглеводнi. Дистрофiї можуть мати спадковий i набутий характер.

Мезенхiмальнi бiлковi дистрофiї складаються з мукоїдного, фiбриноїдного набухання та гіаліноз. При деяких захворюванях мукоїдне, фiбриноїдне набухання i гiалiноз є послiдовними стадiями розвитку єдиного процесу дезорганiзацiї сполучної тканини. В основi мезенхiмальних жирових дистрофiй лежить порушення обмiну нейтрального жиру (зменьшення або збiльшення його кількості в органiзмi, якi мають поширений або мiсцевий характер) або холестерина (порушення його обмiну і відкладання в стiнках судин веде до розвитку атеросклерозу).

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Навчитися визначати причини, механiзми розвитку i функцiональне значення мезенхiмальних дистрофiй, а також вiдрiзняти дистрофiї вiд iнших патологiчних процесiв на основi їх морфологiчної характеристики.

Основнi питання теми

1. Сутнiсть стромально-судинних дистрофiй, їх види.

2. Класифiкацiя мезенхiмальних диспротеїнозiв i лiпiдозiв.

3. Макроскопiчна, гiстологiчна та ультраструктурна характеристика стромально-судинних дистрофiй.

4. Причини i механiзми розвитку стромально-судинних дистрофiй.

5. Функцiональне значення та наслiдки стромально-судинних дистрофiй.

Практична частина. Оснащення заняття.

Демонстрація мікропрепаратів: № 60 - амiлоїдоз селезiнки („сальна” селезiнка) (г + е та конго червоний), № 11 - амiлоїдоз селезiнки („сагова” селезiнка) (г + е), № 12 - амiлоїдоз печiнки (г + е), № 18 - ожирiння серця (г + е), № 67 - атеросклероз аорти (г + е).

Демонстрація макропрепаратів: гiалiноз капсули селезiнки („глазурна” селезiнка), амiлоїдоз печiнки („сальна” печiнка), амiлоїдоз селезiнки („сагова” та „сальна” селезiнка), амiлоїдоз нирки (велика бiла „сальна” нирка), ожирiння серця, атеросклероз аорти.

Навчальна карта заняття

1. Вивчити по пiдручнику, атласу та таблицям сутнiсть, патогенез, морфологiю та диференцiйнi методи забарвлення мукоїдного i фiбриноїдного набухання, а також гiалiнозу (див. „Пiдручник”, с. 60–64, „Атлас”, с. 27-35, мал. 21-30).

2. Вмiти дiагностувати гiалiноз по макроскопiчнiй картинi. Вивчити макропрепарат „Гiалiноз капсули селезiнки” („глазурна” селезiнка). При описаннi препарата звернути увагу на дiлянки потовщення капсули, їх колiр, консистенцiю, прозорiсть (див. „Пiдручник”, с.63-64).

3. Вмiти дiагностувати амiлоїдоз по макроскопiчнiй картинi. З цiєю метою вивчити макропрепарати: „Амiлоїдоз печiнки” („сальна” або „шинкова” печiнка), „Амiлоїдоз нирки” („сальна” нирка), „Амiлоїдоз селезiнки” („сагова” селезiнка). При вивченнi звернути увагу на розмiри органiв, їх консистенцiю, колiр i вигляд на розрiзi (див. „Пiдручник”, с. 65-72).

4. Дiагностувати амiлоїдоз по мiкроскопiчнiй картинi:

а) вивчити i замалювати мiкропрепарати № 60 i № 60а „Амiлоїдоз селезiнки” („сальна” селезiнка) при забарвленнi гематоксилін-еозином та конго червоним. Звернути увагу на локалiзацiю амiлоїда в певних структурах селезiнки i на стан клiтинних елементiв пульпи органу. Вiдмiтити колiр амiлоїда при забарвленнi гематоксилін-еозином та конго червоним (див. „Пiдручник”, с. 71);

б) вивчити і замалювати мiкропрепарат № 11 „Амiлоїдоз селезiнки” („сагова” селезiнка). Звернути увагу на те, що амiлоїд вiдкладається тiльки в фолiкулах, викликає цим самим атрофiю лiмфоїдної тканини. Остання зберiгається тiльки навколо центральних артерiй фолiкулiв (див. „Пiдручник”, с. 71, мал. 35, „Атлас”, с. 38, мал. 35);

в) вивчити i замалювати мiкропрепарат № 12 „Амiлоїдоз печiнки”. На малому збiльшеннi мiкроскопа амiлоїд гомогенний, рожевий i розташовується промiж трабекул гепатоцитiв. В мiсцях вiдкладання амiлоїду у великiй кiлькостi - клiтини печiнки (гепатоцити) атрофуються i зникають (див. „Пiдручник”, с. 71).

5. Дiагностувати ожирiння серця по макроскопiчнiй картинi. З цiєю метою вивчити макропрепарат „Ожирiння серця”. Звернути увагу на кiлькiсть жира пiд епiкардом та розростання жирової тканини у стромi серця, вiдмiтити, що в правих вiддiлах серця змiни бiльш вираженi нiж у лiвiй половинi, що призвело до розриву стінки правого шлуночка (див. „Пiдручник”, с. 73, мал. 36).

6. Дiагностувати ожирiння серця по мiкроскопiчнiй картинi. З цiєю метою вивчити і замалювати мiкропрепарат № 18 „Ожирiння серця”. Звернути увагу, що жировi клiтини знаходяться у великiй кiлькостi не тiльки в епiкардi але й проникають в мiокард, розташовуючись мiж м’язовими волокнами. Останнi мiсцями атрофуються, мiсцями зникають (див. „Пiдручник”, с. 73).

7. Дiагностувати атеросклероз аорти по макроскопiчнiй картинi. Вивчити макропрепарат „Атеросклероз аорти”, записати його назву. Вiдмiтити особливiсть вигляду iнтими аорти, наявнiсть в нiй жовтуватих смуг i плям, вибухаючих бiло-жовтих бляшок (див. „Пiдручник”, с. 75).

8. Дiагностувати по мiкроскопiчнiй картинi атеросклероз аорти. Вивчити i замалювати мiкропрепарат № 67 „Атеросклероз аорти”. Звернути увагу на товщину iнтими аорти i наявнiсть в нiй порожнин (мiсця вiдкладання холестерину, який був розчинений спиртом i ефiром при виготовленнi препаратiв) (див. „Пiдручник”, с. 75, „Атлас”, с. 43, мал. 40).