Тема 6: розлади лімфо – і кровообігу. Артеріальне і венозне повнокрів'я, недокрів’я, крововилив, стаз, плазморагія, порушення лімфообігу, вмісту тканинної рідини, шок.

ВСТУП. Повнокрiв’я (гiперемiя) – пiдвищене кровонаповнення органу, тканини у зв’язку зі збільшенням притоку артеріальної крові або зменшенням (утрудненням) вiдтоку венозної кровi (артеріальне та венозне повнокрів’я). Вoнo може бути загальним i мiсцевим, гoстрим i хронiчним. Загальне венозне повнокрiв’я виникає внаслiдок послаблення дiяльностi серця (декомпенсацiя) i є морфологiчним проявом серцево-судинної недостатностi. При гострому венозному повнокрiв’ї виникає вихiд плазми кровi з судин, що веде до набряку тканин, стазу у капiлярах, виникають чисельні дiапедезні крововиливи, дистрофiчні i некротичні змiни в паренхіматозних органах. Хронiчне загальне венозне повнокрiв’я призводить до атрофiї, гемосидерозу i склерозу органiв та тканин. Мiсцеве венозне повнокрiв’я розвивається при обтурацiї або стискуванні вен, воно може виникати в межах органу (наприклад, печiнки) або частини тiла (кiнцiвка), при цьому змiни не вiдрiзняються вiд тих, якi зустрiчаються при загальному венозному повнокрiв’ї.

Стаз - це зупинка руху кровi в судинах мiкроциркуляторного русла. У механiзмi розвитку стазу має значення агрегацiя еритроцитiв (феномен, вiдомий як „сладж”).

Кровотечею називають вихiд кровi iз порожнин серця або за межi судин в зовнiшнє середовище (зовнiшня кровотеча) або замкнутi порожнини тiла (внутрiшня кровотеча). Якщо при кровотечi кров накопичується в тканинах, то говорять про крововилив. В залежностi вiд джерела кровотечi розрiзняють серцеву, артерiальну, венозну, капiлярну i паренхіматозну кровотечу. Кровотеча може виникати внаслiдок розриву стiнки судини, роз’їдання її, а також пiдвищення проникностi судинної стiнки. Накопичення кровi в тканинi з порушенням цiлiсностi останньої i утворенням порожнини називають гематомою, а при збереженнi тканинних елементiв - геморагiчною iнфiльтрацiєю. Плоскi крововиливи називають синцями, а дрiбнi точковi крововиливи в шкiрi i слизових оболонках – петехiями, екхімозами.

Зменшене кровонаповнення тканин, органу в зв’язку з недостатнiм притоком кровi називають недокрiв’ям (iшемiя). Загальне недокрiв’я розвивається при анемiї і не має відношення до розладів кровообігу. Мiсцеве недокрiв’я розвивається як наслiдок спазму, стискування артерiї, обтурацiї її просвiту та при перерозподілі крові.

МЕТА ЗАHЯТТЯ. Hавчитися визначати причини, механiзми розвитку, функцiональне значення i наслiдки повнокрiв’я, стазу, рiзних видiв кровотеч i крововиливiв, недокрiв’я, вiдрiзняти їх по макроскопiчнiй i мiкроскопiчнiй картинi вiд iнших патoлогiчних процесів.

Осhовhi питаhhя теми

1. Визначення артеріального та венозного повнокрiв’я, стазу, кровотечi i крововиливу, недокрiв’я, їх види.

2. Причини i механiзми розвитку цих розладів кровообігу.

3. Макро- i мiкроскопiчна характеристика розладів кровообігу.

4. Функцiональне значення, наслiдки.

Практична частина. Оснащення заняття.

Демонстрація мікропрепаратів: № 1 – хронічне венозне повнокрiв’я печiнки („мускатна” печiнка) (г + е), № 2 - крововилив в головний мозок (г + е), № 3 - гостре венозне повнокрiв’я легенiв (г + е).

Демонстрація макропрепаратів: хронічне повнокрів’я печінки (мускатна печінка), крововилив в головний мозок, бура індурація легень, крововилив в епікард.