Тема 30: хвороби нирок.

ВСТУП. Керуючись структурно-функцiональним принципом, видiляють двi основнi групи хвороб нирок або нефропатiй - гломерулопатiї i тубулопатiї, якi можуть бути набутими i спадковими.

Для гломерулопатiй - хвороб з первинним i переважним пошкодженням клубочкового апарату характерно порушення фiльтрацiї. До набутих гломерулопатiй вiдноситься гломерулонефрит, набутий амiлоїдоз нирок. До спадкових гломерулопатiй - спадковий нефрит, сiмейний нефропатичний амiлоїдоз. Для тубулопатiй - хвороб нирок з первинним i ведучим пошкодженням канальцiв, характерно зниження канальцевих функцiй. Тубулопатiї можуть бути гострими i хронiчними. Набутi тубулопатiї представленi перш за все гострою нирковою недостатнiстю або некротичним нефрозом, а спадковi хронiчнi тубулопатiї - рiзними формами канальцевих ензимопатiй. Нефросклероз завершує хiд багатьох хвороб нирок i лежить в основi хронiчної ниркової недостатностi.

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Навчитися визначати етiологiю, патогенез, приводити класифiкацiю найбiльш частих хвороб нирок (дифузний гломерулонефрит, гостра ниркова недостатнiсть або некротичний нефроз), а також вiдрiзняти їх по морфологiчнiй картинi.

Основнi питання теми

1. Класифiкацiя хвороб нирок.

2. Етiологiя i патогенез найбiльш розповсюджених хвороб нирок: гломерулонефриту, некротичного нефрозу, інтерстиційного нефриту.

3. Патологiчна анатомiя гломерулонефриту, некротичного нефрозу, інтерстиційного нефриту.

4. Патогенез i патанатомiя гострої та хронiчної недостатностi нирок.

5. Ускладнення та причини смертi при хронiчному гломерулонефритi.

Практична частина. Оснащення заняття.

Демонстрація мікропрепаратів: № 103а - iнтракапiлярний ексудативно-пролiфератив-ний гломерулонефрит (г + е), № 27 - некротичний нефроз (г + е), № 103 - вторинно-зморщена нирка (г + е).

Демонстрація макропрепаратів: екстракапiлярний геморагiчний гломерулонефрит, пiдгострий гломерулонефрит (велика строката нирка), хронiчний гломеруло-нефрит (вторинно-зморщена нирка), фiбринозний перикардит при уремiї, дифтеритичний колiт при уремiї, емболічний гнiйний нефрит, гiдронефроз, полiкiстознi нирки.

Навчальна карта заняття

1. Дiагностувати екстракапiлярний геморагiчний гломерулонефрит по зовнiшньому вигляду органу. Вивчити макропрепарат „Гострий геморагiчний гломерулонефрит”. Звернути увагу на розміри, консистенцiю та наявнiсть дрiбного червоного крапу на поверхнi („велика строката нирка”). (див. „Пiдручник”, с. 397).

2. Пiд мiкроскопом вивчити i замалювати мiкропрепарат № 103а „Iнтракапiлярний ексудативно-пролiферативний гломерулонефрит”. Звернути увагу на те, що в клубочках значно збiльшена кiлькiсть клiтин ендотелiю капiлярiв та мезангiю, зустрiчаються нейтрофiли, судиннi петлi клубочка притиснутi одна до одної, повнокрівнi, сечова мiсткiсть капсули значно зменшена. В епiтелiї звивистих канальцiв наявнiсть зернистої дистрофiї (див. „Пiдручник”, с. 397, мал. 296, „Атлас”, с. 303, мал. 315).

3. Дiагностувати хронiчний гломерулонефрит з наявнiстю зморщування нирки при зовнiшньому оглядi органу. Вивчити макропрепарат „Хронiчний гломерулонефрит з витоком в зморщування” („вторинно-зморщена нирка”). Звернути увагу на розмiри, вигляд поверхнi нирки, товщину кіркового та мозкового шару на розрiзi (див. „Пiдручник”, с. 401).

4. Дiагностувати хронiчний гломерулонефрiт з витоком в зморщування по мiкроскопiчнiй картинi і замалювати мiкропрепарат № 103 „Вторинно-зморщена нирка”. Звернути увагу на склероз та гiалiноз бiльшостi клубочкiв, на вигляд клубочкiв, що збереглись, на їх розмiри, наявнiсть пролiферацiї клiтин мезангiю та склероз судинних петель, канальцi розширенi, епiтелiй їх в основному атрофований. Строма мозкової речовини також склерозована (див. „Пiдручник”, c. 401, мал. 302, „ Атлас „, c. 312, мал. 325).

5. Дiагностувати фiбринозний перикардит i дифтеритичний колiт при уремiї. З цiєю метою вивчити i записати назву макропрепаратiв „Фiбринозний перикардит” i „Фiбринозний колiт” (див. „Пiдручник „, c. 126-127).

6. Дiагностувати некротичний нефроз по мiкропрепарату № 27 і замалювати його. Звернути увагу на те, що епiтелiй канальцiв проксимальних i дистальних вiддiлiв нефрона некротизований, клiтини його не мають ядер (карiолiзис). Вiдмiтити недокрiв’я кіркового шару та повнокрiв’я мозкового шару. Мають мiсце крововиливи, набряк та лейкоцитарна iнфiльтрацiя строми (див. „Пiдручник”, c. 408, мал. 306, „Атлас”, c. 60, мал. 59).

7. Дiагностувати ускладнення нирково-кам’яної хвороби (нефролiтiазу) по макропрепарату „Гiдронефроз”. Вивчити його. (див. „Пiдручник”, c. 412, мал. 309).

8. Дiагностувати полiкiстознi нирки по макропрепарату. Вивчити макропрепарат „Полiкiстоз нирок”. Відмітити зовнiшнiй вигляд органу з поверхнi та на розрiзi (див. „Пiдручник”, c. 413).