11. Поясніть значення фразеологізмів. Напишіть коротке оповідання про який-небудь фразеологізм.

Клепку загубити, кішці хвоста не зав'яже, камінець кидати в чийсь город, землі під собою не чути, у довгий ящик відкладати, слон на вухо наступив.

Урок державної мови

Словникове бюро

- "Велике спасибі" —це незграбна калька російського "большое спасибо". По-українському треба казати: "сердечно дякую", "щиро дякую", "дуже дякую", "дякую від усієї душі".

- "Якби"— милозвучніший і компактніший, питомо український сполучник.

- "Якщо" — зайва калька російського слова.

- Приналежність чи належність?

Приналежність—штучний витвір, бо в сучасній українській мові немає лексем "приналежати" і "приналежність". Єдино можливий варіант—"належність".

- Давній чи древній?

Словник української мови" подає лексему "древній" з позначками: розмовне й рідковживане. Тому правильно казати: давній, стародавній, старовинний.

- Бажаючий —захоплюючий—хвилюючий!

Ці ненормативні форми можна замінити так: бажаючий—той, хто бажає, захоплюючий—ті, що захоплюють, хвилюючий—зворушливий, бентежний, животрепетний.

- Грати першу скрипку чи головну?

Заміна "першої" на "головну" —неправомірна, бо в музичній практиці є термін "перша скрипка", а не головна.

- Чим відрізняються "спеціальність—професія—фах" ?

Відтінками значень. Лексема "спеціальність"—окрема галузь науки, техніки, мистецтва. Іменник "професія"—рід занять. Слово "фах"—фах учителя, журналіст за фахом.

- Був відсутній із-за хвороби чи через хворобу?

Із-за—вживають при позначенні причиновості, як у російській мові. У нашій мові доречний—через.

- Чи взаємопов’язані іменники "людина" чи "чоловік"?

Вони є паралельними та взаємозамінними тільки в розмовному стилі. Іменник "чоловік"—синонім розмовного "дядько". У решті випадків послуговуємося словом "людина".

- Отримали тисячі кубометрів лісу чи деревини?

Одержувати ліс (сукупність дерев) кубометрами, а не гектарами-- неможливо.

Дерево—це рослина і матеріал на господарські потреби.

- Що краще: нервувати чи нервуватися?

Посудіть самі! Нервувати можна когось або щось, але не самого себе. Якщо треба передати стан збудження, роздратування, то краще—"нервуватися"

- Що краще: "питання" чи "запитання"?

Коли йде мова про звернення, що потребує відповіді, то надаємо перевагу "запитанню". А коли про якусь проблему, що її слід розв’язати, вдаються до "питання".

-Чи можна паралельно "збігатися" і " співпадати"?

Недоладними вважають мовознавці дієслово " співпадати" й утворений іменник "співпадіння" і їх тлумачать, як " спільне з кимось падіння". Тому залежно від контексту радять вживати "збігатися", "сходитися", "зійтися".

- Що важче: піднімати, порушувати чи розв’язувати проблему?

Поняття не тотожні. Порушувати, піднімати—означає "привернути увагу до якогось питання", а розв’язувати—"вирішувати їх".

-- Фани чи шанувальники?

Українське слово "шанувальники" походить від слів "шана", "шанувати". Англійське "jun" –в перекладі " розвага". То що хотіли б ви: щоб вас шанували чи від вас розважалися?

- Джек-пот чи казковий успіх?

Для англомовного населення—це великий, казковий виграш в покер, а для українців—це незграбний для вимови, немилозвучний покруч.

--В Україні нема вузів!

Вуз—вищий учбовий заклад, але слова "учоба" нема. Є—"навчання", "навчальний". Отже, є в нас "виш"—вища школа, "ВНЗ"—вищий учбовий заклад. Незвично, але правильно!

- Усмішка чи посмішка?

Посмішка—з поняттям глузування, кепкування. Вона іронічка, глузлива. Усмішка—ласкава, привітна.

- Що страшніше: приморозки чи заморозки?

Приморозки походять від приморожувати (злегка пошкоджувати морозом), а заморозки—від заморожувати ( доводити до замерзання). Отож, почались осінні приморозки.

- Чи може рибалка поїхати на рибалку?

Ні, не може, бо в українській мові "рибалка"—це людина, а рід її занять—риболовля.

- Чи можна без зустрічі зустрітися?

Ні, не можна! Зустрічатися, зустрітися—коли мова йде про справжню зустріч.

Але про зустріч не йдеться, то потрібно вживати: "села траплялися все рідше", "помилки трапляються частіше".