Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
збірник вправ для роботи з помилками.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
868.86 Кб
Скачать

3. Знайдіть відповідну назву таким "купе"-орфограмам.

1. Південно-західний, осінньо-зимовий, жовтогарячий, червоногарячий, світло-жовтий, доброзичливий, життєрадісний, вічнозелений.

2. Нехтувати, негода, нероба, незабаром, невтомний, незчутися, нехотя.

3. Недочувати, недобачати, недокурок, недовипуск, недоліток.

4. П'ятисотий, сорокашестимільйонний, багатотисячний, сто шістдесят шість, сімдесятирічний, чотиризначний, чотиригранний, двохтисячний, шестисотий.

5. Праворуч, післязавтра, силоміць, навприсядки, звисока, узимку, пліч-о-пліч, учора, наперекір, напоказ, занадто, звисока, на біс, без пуття, рано-вранці, у стократ.

6. Вимкнули-таки, таки вимкнули, скажи-но, якийсь, хтозна-кого, казна до кого, скільки-то, скільки ж бо, немовбито, тільки що.

7. От тобі й на, до побачення, боронь Боже, ку-ку, будь ласка, кукуріку, ку-ку-рі-ку, їй-богу, день-дзелень, ще б пак.

Алгоритм роботи над помилками

1. Прочитайте те, що написано.

2. Запиши слово правильно.

3. Підкресліть букву, визначте, на яку орфограму зроблено помилку.

4. Складіть та запишіть речення з цим словом або наведи аналогічні власні приклади на це правило

4. Виправте допущені помилки. Поясніть за допомогою правил.

1 Група.

Ось ви виїхали на не високу гору. Невідомим змієм плазує шлях згори в долину поміж не високою, але густою травою. Золоте сонце підбилося геть в гору. розсіває своє соняшне мариво по зиленій долині. Ні пиром не списати, ні словом не сказати тієї несподіваної краси, якою до нас усміхаєцця долина.

Ви дивитесь і дивуїтесь; вам здається, що ви їдите не по не відомій дорозі степу, а якимсь краєм несказанної краси. Вам лехко дишиться, лехко живецця. (П.Мирний).

2 Група.

Каміння виблискувало проти місяця холодними тьм'яними брисками. 2. Мати дістала з гардиропа демісезоне дончине пальто.3. Дорога—це завжди тайна. В її незвіданності є щось спільне з людьською долию. 4. Бородьба за мир—найсвятіша наша справа. 5. Як розбешчує Людину сама можливісьть пренижувати інших, топтати, росстрілювати бескарно (З творів О.Гончара).

5. Пояснювальний диктант. Підкресліть орфограми, вжиті в тексті. Покласифікуйте їх, наведіть власні приклади.

1 Група.

Надворі осіння місячна ніч. Низько у небі стримить, як золотий серп, пізній місяць. Блискучий-блискучий, мов недавно викупаний. Через нього спотикаються прудкі хмаринки. Біжать вони кудись отарами й табунами, розгойдуючи по землі хвостатими тінями. А внизу видно заплакане дерево. Вітер ганяє, а вітер гасає. Утомиться, притихне на хмаринку, далі зашумить, загуде люто-люто. Ущухне вітер, і воно примовкне, дрімає. А поміж ним ходить щось невидимкою (С. Васильченко).

2 Група.

Подвір'я й хати в сніжно-білій, незаймано-чистій заметілі вишневого квітування. Холодними сніговими кучугурами, ніби клапті недоталого снігу, цвіли по ровах і видолинках терни.

А по широкій долині, на рівних, синювато-чорних підметах біліли з гори до низу облиті кетягами в цвіту столітні груші-дички.

Світ навколо кипів піною квітування, дзвенів пташиним щебетом, повнився мелодійним бджолиним гудінням. І так само кипіло, дзвеніло, гуло й виспівувало в Максимовій душі( В.Козаченко).