Лексичні помилки

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає і кращають уста,

стає точнішим слух, а думка ллється,

Як вітром розколихані жита.

Д. Павличко

Корисно знати, що…

Багатство мовлення визначається тим, що і як із надбаного в мові використовує людина. Якщо ви не повторюєте одні й ті самі слова, ваші речення не схожі одне на одне за будовою, ви не засмічуєте мову словами-паразитами,--це значить, що ваше мовлення багате й різноманітне.

У школі не повинно бути пустослів’я і пустодзвонства. Бережіть слова!..

Не допускайте, щоб високі святі слова перетворювались в розмінну монету…

Нехай кожне слово, вимовлене в школі, дає плід, а не залишається пустоцвітом (В. Сухомлинський)

Ми повинні прагнути не до того, щоб нас кожен розумів, а до того, щоб нас не можна було не зрозуміти (Вергілій)

Факти нехтування рідної мови не минають безслідно. Завдають шкоди літературі й самому суспільству. Перехід на суржик означає збідніння душі, її зубожіння…(О.Гончар)

Всі дива нашої мови, її геніальні зблиски народжувались з відбору слова найточнішого, поетичного (О.Гончар)

Висока культура мови не можлива без високої загальної культури: можна навчитися говорити без помилок у вимові, правильно ставити наголос у словах, грамотно будувати речення тощо… Але якщо у людини інтелект спить, то у неї бідний словниковий запас слів, штамповані стереотипні фрази, убога уява й примітивне мислення. Для висловлення найпростішої думки така людина, як правило, вживає втроє більше слів, ніж потрібно. Між мовною убогістю і багатослів’ям—прямий зв'язок: чим менший запас слів, тим більше їх іде на висловлення, здавалося б, найпростішої думки. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів—ось що дає змогу людині стисло й небагатослівно висловити досить складні думки (А. Коваль)

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу з рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що її оточують, із суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ (К. Ушинський).

Говорити правильно—означає дотримуватися норм літературної норми; говорити точно—це вміти з усього багатства близьких за семантикою слів вибрати в конкретній мовленнєвій ситуації найбільш вдалі, доречні, стилістично виправдані; говорити виразно—означає добирати слова образні, які викликають уявлення, дають емоційну оцінку відтворюваному.

Слово—це очі, що бачать красу. Тільки пізнавши слово, тільки тоді, коли слово увійшло в душу й стало її багатством, дитина здатна дорожити ним (В. Сухомлинський).

Багатство мови безкрає! Можливості окремого слова великі! і тільки той зможе відчути багатство мови, хто уважно поводиться зі словом, хто збагнув силу слова. вміло користується ним (З журналу)

Сперечайтеся, плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі ( П.Лессінг).