Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягають особливості представлення результатів психологічних досліджень?

2. Розкрийте поняття біноміальний розподіл.

3. У чому полягають особливості групування даних?

4. Як формується гістограма психологічного дослідження?

5. Розкрийте поняття показників центральної тенденції.

Використана і рекомендована література

1. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологи: учеб. пособ. / Е.В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2000. - 350 с.

2. Логвинова Д.В. Математичні методи у психології: навч. посіб. / Д.В. Логвинова. - Слов’янськ: СДПУ, 2010. - 158 с.

3. Калганов А.В. Математичні методи у психології: навч. посіб. / А.В. Калганов. – Донецьк, 2011. - 161 с.

4. Гічан І.С. Експериментальна психологія: конспект лекцій. / І.С. Гічан, О.І. Гічан - К.:НАУ, 2003. – 182 с.

Глава 4.3. Представлення результатів експериментальних психофізичних досліджень

Як відомо, оцінка сенсорної чутливості людини може здійснюватися за допомогою різних показників при використанні таких психофізичних методів, як метод середньої помилки(МСП), метод постійного подразника (МПП), метод найменших змін (МНЗ). Останній метод є найбільш простим і наочним, у ньому головною характеристикою чутливості виступають пороги, отримані в процесі вимірювань, а різноманітні міри варіативності мають допоміжний характер і вираховуються при бажанні отримати додаткову інформацію. Що стосується МПП, то тут звичайно визначаються як міри локалізації (пороги, точка суб'єктивної рівності), так і міри варіативності (квартильні коефіцієнти, стандартне відхилення), але порогові показники мають все ж таки пріоритетне значення. І в цьому сенсі МПП наближується до МНЗ, хоча процеси отримання порогових показників по цім методам дуже відрізняються один від одного. Основоположник метода констант Г. Фехнер надавав перевагу в якості міри чутливості використання показника варіації оцінок - так звану "міру точності", що узгоджується з його підходом до оцінки чутливості у методі середньої помилки.

Найчастіше інших за порогову величину у МПП приймається статистичний показник медіани розподілу відповідей досліджуваних, рідше – середнє і мода. При більш жорстких вимогах до точності визначення порогів медіану (що відповідає частоті 0,5) замінюють на більш високі частотні показники: 0,55; 0,67; 0,75; 1,0. Це означає, що за поріг приймається величина подразника, що викликає відчуття (у випадку диференційних порогів - відчуття різниці) не в половині випадків, а частіше. Однак таке трактування порогів зустрічається не часто, в спеціально зазначених випадках.

Розглянемо процедуру первинної і вторинної обробки даних на прикладі побудови так званої "психофізичної кривої", що являє собою представлення розподілу частот відповідей на стимул у вигляді графіка в декартових координатах, на осі абсцис якого відкладається значення стимулів (у прикладі 1 - це вага в грамах, позначена через R), а на осі ординат - відносні частоти (що є частками від одиниці, позначені через Р). Очевидно, що при двохкатегорійній системі оцінок можна отримати дві відповідних криві, а при трьохкатегорійній – три.