Протокол проведення дослідження

До протоколу заносяться відомості про випробуваного, стан навколишнього середовища, час проведення дослідження та інші відомості, які мають відношення до розв'язуваної задачі. Після проведення кожного досліду інформація з окремих протоколів зводитися в єдиний робочий журнал, в якому цю інформацію корисно представити у вигляді таблиць. У робочий журнал вносяться коментарі щодо кожного конкретного досліду, різні зауваження та ідеї, що виникають у процесі безпосереднього проведення досліду. Усі записи і в протоколі, і в робочому журналі повинні бути зрозумілі не тільки самому автору, але і будь-якому іншому фахівцю. Робочий журнал не є особистим щоденником дослідника і його особистою власністю.

Високий рівень формалізації та алгоритмізації процесу збору даних є одним з основних властивостей, які визначають дослідження як наукове.

Загальна оцінка експерименту

На початку аналітичної роботи психолога подається загальне враження про експеримент, його процедури, психологічний вплив в процесі дослідження. Важливою є загальна оцінка ефективності психологічних вимірювань, які вдалось зафіксувати. Слід вказати й такі, що не вдалось зафіксувати, а також звернути увагу на моменти експерименту, що емоційно активізували досліджуваних або робили їх байдужими до експерименту.

При опису отриманих результатів обчислюються всі необхідні показники: коефіцієнти кореляції, оцінки, індекси, тощо. Краще проранжувати їх у відповідному порядку, розділивши їх по типах. Наприклад, об’єктивні та суб’єктивні показники, вихідні показники і отримані в ході дослідження. Необхідно також показати загальні кількісні характеристики, до яких відносяться первинні статистичні показники: середнє, сигма, похибки середньої, форма кривої розподілу, інші графіки. На основі статистики необхідно також встановити подібні та і відмінні характеристики у окремих групах вибірки, що відрізняються за статтю, віком, рівнем освіти.

При подальшому аналізі потрібно дотримуватись послідовності у поставлених задачах і гіпотезах, що були сформульовані у плані дослідження.

Зміст таблиць, діаграм, гістограм описується словами. Дається характеристика головних показників кореляційних зв’язків з найбільшою тіснотою впливу. Встановлений і проаналізований зв’язок між перемінними допоможе узагальнити проведене дослідження (обчислення отриманих результатів подається у відповідній главі).

Існує універсальний розумовий прийом при узагальнені результатів – порівняння. Це стрижневий показник дослідження інтелектуальної активності. Порівняння треба розглядати і як просту розумову операцію, і як метод отримання знань психологом.

Етапи обробки даних експериментальних досліджень

Обробка експериментальних даних отриманих в процесі досліджень звичайно проходить у два етапи. Перший етап, первинна обробка, включає групування результатів, частіше за допомогою таблиць, з подальшим підрахунком так званих частот, числа оцінок різних категорій по кожному стимулу (див. додаток 2). Другий етап, вторинна обробка даних, полягає в перетворенні первинних результатів у характеристики, наприклад, сенсорної чутливості, в якості яких виступають різні статистичні показники. До них відносяться такі, що відображають так звану центральну тенденцію ряду (мода, медіана, середнє арифметичне і т. д.), а також показники, що вимірюють ступінь мінливості (варіаціії) ознаки яка вивчається (варіаційний розмах, середнє абсолютне відхилення, середнє квадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнти асиметрії та варіації). Міри центральної тенденції і міри мінливості використовуються для інтерпретації первинних результатів. На основі отриманих значень мір центральної тенденції можна, наприклад, передбачати найбільш ймовірні результати аналогічного дослідження іншої вибірки. На основі ж мір варіаційності можна оцінити точність проведених вимірів, тобто виявити випадкові помилки виміру. Вище згадані міри необхідні також для перевірки статистичної значимості розходжень (критерій Стьюдента) між результатами дослідження двох різних вибірок, а також для обчислення так званих коефіцієнтів кореляції (по Ч. Спірмену і по К. Пірсону), за допомогою яких з'ясовується питання про існування взаємозв'язку між двома змінними, і визначити його ступінь.

Дані, отримані в результаті психологічного дослідження, являють собою так і звані «сирі» оцінки. Тому вони потребують подальшої обробки.

Якщо на першому етапі збору даних дослідники прагнуть до збільшення різноманітності відомостей, то на другому етапі обробки вони намагаються обмежити цю різноманітність, щоб полегшити подальший аналіз і інтерпретацію результатів.

Обробка даних спрямована на вирішення наступних завдань:

1) Упорядкування вихідного матеріалу, перетворення багатьох даних в цілісну систему відомостей, на основі якої можливий подальший опис і пояснення досліджуваного об’єкта.

2) Виявлення та ліквідація помилок.

3) Виявлення прихованих від безпосереднього сприйняття закономірностей.

4) Виявлення нових фактів, не помічених в ході емпіричного процесу.

5) З'ясування рівня достовірності, надійності і точності отриманих результатів.

При першому погляді на звіти та таблиці, в яких наведено результати дослідження, створюється враження хаосу, починає рябіти в очах. Тому основне завдання на етапі первинної обробки даних полягає в їх упорядкуванні, в приведенні їх у якусь зручну для сприйняття систему. По можливості слід спробувати перевести «сирі» дані в кількісні оцінки. Наприклад, маючи справу з якісними даними, на першому етапі обробки їх розносять по заздалегідь визначеним класам (класифікують) і підраховують кількість даних у кожному класі, тобто визначають частоту попадання в клас. Ці частоти являють собою числа, до яких застосовані відповідні методи обробки. Якщо ми отримали кількісні дані, перш за все слід провести просту, але дуже корисну операцію, а саме упорядкувати ряд чисел, тобто розташувати отримані кількісні дані в порядку зростання (спадання). Цей ряд називають порядковою статистикою. Очевидно, що працювати з впорядкованим рядом набагато зручніше. Він дає вже деяку інформацію. Можна визначити діапазон зміни значень (максимальне і мінімальне), оцінити, які значення зустрічаються частіше, а які - рідше, визначити медіану і т.д. Наступним етапом в обробці даних є побудова таблиць, графіків гістограм.