- •Частина і Методологічні основи наукового психологічного дослідження
- •Глава 1.1. Предмет експериментальної психології
- •Сучасна наукова психологія як експериментальна наука
- •Предмет експериментальної психології як наука
- •Історичні передумови становлення і розвитку експериментальної психології
- •Вітчизняна школа наукових експериментальних досліджень
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 1.2. Загальна характеристика психологічного дослідження Психологічне дослідження
- •Цілі психологічного дослідження
- •Наукова проблема
- •Гіпотеза
- •Об’єкт і предмет психологічного дослідження
- •Задача психологічного дослідження
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 1.3. Методологічні і методичні основи психологічного дослідження Наукова теорія
- •Науковий метод
- •Загальнонаукові емпіричні методи
- •Методологічні принципи експериментальної психології
- •Парадигма
- •Контрольні запитання та завдання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Глава 1.4. Сучасні класифікації методів психологічного дослідження Підходи до класифікації дослідницьких експериментальних методів
- •Класифікація г.Д. Пірьова, б.Г. Ананьєва, в.М. Дружиніна, м.С. Роговіна і г.В. Залевського
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література:
- •Частина іі Методи психологічного дослідження
- •Глава 2.1. Психофізичні експериментальні методи дослідження відчуттів.
- •Закон Вебера-Фехнера
- •Методи визначення абсолютних порогів чутливості
- •Методи визначення диференційних (різницевих) порогів чутливості Метод постійних подразників
- •Метод середньої помилки
- •Метод мінімальних змін
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література:
- •Глава 2.2. Метод спостереження і експерименту
- •Види спостережень
- •Види спостережень за чинником середовища
- •Валідність спостреження
- •Складності і недоліки спостереження
- •Експериментальний метод
- •Чотири етапи експерименту як методу психологічного дослідження
- •Експериментальний фактор
- •Загальна класифікація експериментів
- •Переваги і недоліки експериментального методу у психології
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 2.3. Вербально-комунікативні методи Бесіда як метод дослідження
- •Взаємодія в експериментальній бесіді
- •Психологічні механізми взаєморозуміння в бесіді
- •Основні механізми міжособистісного сприймання
- •Ефекти міжособистісного сприймання
- •Принципи ведення експериментальної бесіди
- •Стиль ведення експериментальної бесіди
- •Діалог як основа бесіди
- •Типи співрозмовників (досліджуваних)
- •Навички психолога слухати іншу людину в процесі бесіди
- •Глибинне інтерв’ю як метод впливу в системі «людина-людина»
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 2.4. Тест в експериментально-психологічному дослідженні Експериментально-психологічне тестове вимірювання
- •Тестування як визначення властивостей
- •Що вимірює психологічний тест?
- •Інтерпретація тесту
- •Валідність тесту
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 2.5. Праксіметричні методи дослідження
- •Архівний метод
- •Контент-аналіз
- •Проективний метод
- •Метод психологічних експертних оцінок і метод "мозкового штурму"
- •Метод експериментально-психологічного тренінгу
- •Основні риси й парадигма експериментального тренінгу
- •Цілі тренінгових груп
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Частина ііі Психологічний експеримент
- •Глава 3.1. Експеримент як основа практичної діяльності психолога
- •Експеримент в психології
- •Види психологічних експериментів
- •Пілотне та польове психологічне дослідження
- •Валідність експерименту
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 3.2. Перемінні в експериментально - психологічному дослідженні Експеримент по встановленню перемінних
- •Попереднє представлення результатів експерименту
- •Визначення перемінної
- •Залежна перемінна
- •Повноважна і проміжна перемінні
- •Види зв’язку перемінних
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 3.3. Планування психологічного експерименту Необхідність планування емпіричного дослідження
- •Індуктивні принципи експериментального планування Дж. Мілля і д. Кемпбелла
- •Типи експериментальних планів
- •Типи істинних експериментальних планів
- •Доекспериментальний план
- •План індивідуального психологічного експерименту (план з одним n)
- •Особливості плану з одним досліджуваним
- •План з підбором пар досліджуваних по заданій ознаці
- •Плани контролю перемінних
- •Формування репрезентативної вибірки
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 3.4. Сумісна діяльність психолога і досліджуваного у експерименті Психологія експериментатора
- •Хто такий досліджуваний в експерименті
- •Експериментальне психологічне спілкування (епс)
- •Інструктування й мотивування
- •Що ще треба сказати досліджуваним перед психологічним експериментом
- •Дії експериментатора, що впливають на хід експерименту
- •Помилки і ефекти, які впливають на хід психологічного дослідження
- •Етика проведення психологічних досліджень і експериментів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 3.5. Формуючий експеримент Визначення формуючого експерименту
- •Метод планомірного формування
- •Етапи формуючого експерименту
- •Формування і соціальний експеримент
- •Мисленєвий експеримент
- •Сліпий експеримент
- •Квазіексперимент або ретроспективний експеримент
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 3.6. Крос-культурний експеримент Визначення поняття крос - культурних досліджень
- •Вінгельд Вундт – засновник крос - культурних досліджень
- •Сучасні крос - культурні дослідження
- •Найбільш характерними є наступні ккд:
- •Тестування й етнокультура
- •Вибір популяції крос-культурних досліджень.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Частина іv вимірювання, обробка і представлення результатів психологічного експерименту
- •Глава 4.1. Вимірювання у психологічному експерименті
- •Рівні (шкали) виміру
- •Збір даних в дослідженні
- •Протокол проведення дослідження
- •Загальна оцінка експерименту
- •Етапи обробки даних експериментальних досліджень
- •Сукупність вихідних експериментальних даних
- •Визначення центральної тенденції
- •Оцінка мінливості
- •Оцінка зв'язку
- •Ранговий коефіцієнт кореляції ч. Спірмена
- •Коефіцієнт кореляції к. Пірсона
- •Застосування коефіцієнта кореляції ч. Спірмена у психологічному дослідженні. Експеримент № 6
- •Застосування формули кореляції Пірсона для кількісної обробки дослідження (експеримент №7)
- •Розрахунок коефіцієнта кореляції по Пірсону (r) (експеримент №7)
- •Види кореляцій
- •Графічне представлення коефіцієнтів кореляції
- •Методичні аспекти кореляційного психологічного дослідження
- •Кореляція і причинно - наслідкові відношення (експеримент № 8)
- •Висновки по кореляційним дослідженням
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 4.2. Представлення результатів експериментальних досліджень Особливості представлення результатів експериментальних психологічних досліджень
- •Поняття розподілу результатів. Біноміальний розподіл
- •Групування даних
- •Контрольна група
- •Експериментальна група
- •Прояв показників сукупності центральної тенденції
- •Оцінка розподілу
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 4.3. Представлення результатів експериментальних психофізичних досліджень
- •Двохкатегорійна система оцінок при вимірюванні абсолютної чутливості (експеримент №9)
- •Трьохкатегорійна система відповідей при вимірюванні диференційної чутливості (експеримент № 10)
- •Застосування лінійної інтерполяції при визначенні диференційної чутливості
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Додаток №1 статистичні таблиці Критичні значення коефіцієнта кореляції Спірмена для рангів ρ (rs)
- •Критичні значення коефицієнта кореляції Пірсона r
- •Критичні значення
- •Додаток №2 Групування первинних результатів дослідження
- •Додаток № 3 Вимірювання і представлення результатів розподілу дискретних ознак
- •Стовпчикова діаграма розподілу первинних результатів
- •1 Юнаки, 2 дівчата, 3 загальне число досліджуваних.
- •Додаток № 4 Курсова робота з експериментальної психології
- •Додаток №5 Структура дипломної роботи з психології
- •Додаток №6 англо-український словник статистичних термінів
- •Додаток № 7 словник термінів експериментальної психології
- •Додаток № 8 практична класифікація методів експериментального дослідження
- •Частина і Методологічні основи наукового психологічного дослідження
- •Частина іі Методи психологічного дослідження
- •Глава 2.2. Метод спостереження і експерименту …………………………………………....47
- •Глава 2.3. Вербально-комунікативні методи …………………………………………….…..56
- •Частина ііі Психологічний експеримент
- •Глава 3.4 Сумісна діяльність психолога і досліджуваного
- •Глава 3.5. Формуючий експеримент…………………………………………………..…...122
- •Глава 3.6. Крос - культурний експеримент…………..…………………………………….128
- •Частина іv Вимірювання, обробка і представлення результатів психологічного експерименту
- •Глава 4.1. Вимірювання у психологічному експерименті…………………………….……136
- •Глава 4.2. Представлення результатів експериментальних досліджень……………..........162
- •Глава 4.3. Представлення результатів експериментальних психофізичних досліджень……………………………………………………………………………………..174
Використана і рекомендована література
Гічан І.С. Експериментальна психологія: конспект лекцій. / І.С. Гічан, О.І. Гічан - К.:НАУ, 2003. – 182 с.
Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: учеб. пособ. / В.Н. Дружинин. - СПб.: Питер., 2001. -318 с.
Кемпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследований / Д. Кемпбелл // пер. с англ. - М.: Прогресс, 1980. - 389 с.
Корнилова Г.В. Введение в психологический эксперимент: учеб. пособ. / Г.В. Корнилова. - М.: МГУ, 2001. – 254 с.
Ханин Ю.Л. Стандартный алгоритм адаптации зарубежных опросников // Психологические проблемы предсоревновательной подготовки спортменов к ответственным соревнованиям / под редакцией Ю.Я. Киселева. Л., 1977.
Частина іv вимірювання, обробка і представлення результатів психологічного експерименту
Глава 4.1. Вимірювання у психологічному експерименті
В психології застосовується велика кількість методик вимірювання. Ми даємо класифікацію психологічних вимірювань за С.С. Поповяном (Мат. методи в соц.- псих. науках – 1982). Методи вимірювання класифікуються за такими ознаками:
за шкалами, що використовуються;
за предметом вимірювання;
за процедурою. отримання первинних даних;
по характеру матеріалу, що досліджується;
по характеру багатовимірності (одномірна, багатовимірна множина, що вивчається);
за методом збору даних;
по типу відповіді індивіда;
за методиками вимірювання, що бувають детермінованими або вірогідними.
Рівні (шкали) виміру
Як
відомо, основою будь-якого вимірювання
є шкала від лат. scala - сходи (див. докладніше
А.Д. Логвиненко “Измерения в психологии:
математические основы – 1993, Наследов
А.Д. Математические методы психологического
исследования. Анализ и интерпретация.
Учебное пособие. Спб.: Речь. 2004). Вона
являє собою вимірювальний інструмент,
який диктує тип статистичного аналізу
необхідний для обробки даних. Загально
прийнятими і широко використовуваними
є наступні чотири рівні виміру:
номінальний, порядковий, інтервальний
і відносний (Стивенс С. Математика,
измерения и психофизика // Экспериментальная
психология / Под ред. С.С. Стивенса. М.
1963. Т. 1). Номінальний і порядковий рівні
є якісними, а інтервальний і відносний
кількісними. Більш складні види аналізу
(параметричні), наприклад, перевірка за
F-критерієм чи t - критерієм, застосовуються
для кількісних даних, тоді як інші, менш
сильні непараметричні типи аналізу
даних, подібні до перевірки за критерієм
і за ранговою кореляцією Спірмена
(Spearman), застосовуються для категоріальних
даних.
Номінальний
рівень.
Шкала
найменувань.
Шкала найменувань утворюється шляхом
присвоєння “імен” об’єктам. Об’єкти
належать до множин, що не перетинаються.
Об’єкти зіставляються один з одним для
визначення їхньої еквівалентності чи
нееквівалентності. При цьому виникає
сукупність класів еквівалентності.
Об’єкти з одного класу є еквівалентними
один одному і відрізняються від об’єктів
з інших класів. Операція порівняння є
початком для створення даної шкали.
Дані, що класифікуються як номінальні,
мають найменше число обмежень, і звичайно
використовуються як символи для опису
категоріальних даних чи представників
якогось класу і не мають математичних
властивостей. Прикладом номінальних
даних, що використовуються як категоріальні
символи, можуть бути номера, що надаються
якійсь змінній, наприклад, статі, де 1 =
чоловік, а 2 = жінка. В цій шкалі діє лише
одне математичне відношення - відношення
рівності або приналежності до класу:
Допустимими перетвореннями для шкали
найменувань служить група перестановок:
,
де
– взаємооднозначна перестановка;
-
шкальне значення до перетворення;
–
шкальне значення після перетворення.
Оскільки ці номери є лише символами, а
не числовими величинами, надання чоловіку
номера 17, а жінці – номера 4 ніяк не
вплинуло б на категорії. Замість того
щоб надавати номер тій чи іншій категорії,
можна використати символи у вигляді
літер, як, наприклад, у випадку змінної
рівня знань, де Н = низький, а В = високий
рівні. Учасникам різних досліджень
також часто привласнюються номери. Ці
номери можуть бути взаємозамінними за
умови, що кожен учасник має свій унікальний
номер. Такими є ідентифікаційний номер
досліджуваного
№, номер, що вказується на одязі
футболістів, коли номер 1 по традиції
отримує воротар і це вказує на його
специфічну функцію, що відрізняється
від інших гравців. Аналіз числових
величин номінального рівня обмежений
операціями, подібними до перевірки за
критерієм
,
і описовими статистичними характеристиками,
такими, як частота і мода. Ми можемо лише
визначити, скільки елементів відноситься
до кожного класу. Номінальні дані часто
використовуються в якості незалежної
змінної для сортування представників
по класу при порівнянні результатів чи
тестів інших залежних (вихідних) змінних.
Порядковий рівень. Шкала порядку. Коли дані мають категоріальний характер, але ранжовані усередині категорій, їх називають порядковими. При цьому реалізується бінарне відношення – порядок – “не більше” і “менше”. Виділяють шкалу сильного та слабкого порядку. У першому випадку на об’єктах множини реалізується відношення “не більше” і “менше”, а в другому - “не більше чи рівно” і “менше чи рівно”. Розглянемо, наприклад, випадок присвоєння номерів братам і сестрам відповідно до їх порядку народження. Старша дитина одержує номер 1, що наступна за нею номер 2 і т.д. Розглядаючи ці величини, ми одержуємо представлення про порядок появи дітей , однак не можемо нічого сказати про те, наскільки одна дитина старша іншої. Якщо в родині три дитини, не можна стверджувати, що найстарший у два рази старшим наймолодшого. Для порядкових даних можна використовувати ті ж описові статистичні показники, що і для номінальних; але можна застосувати й рангові (порядкові) статистичні характеристики, подібні кореляції Спірмена і тесту за критерієм МаннаУітні (Mann - Whitney). Ця шкала показує, що об’єкт можна упорядкувати за ступенем вираження якої-небудь ознаки. Допустимим перетворенням цього буде будь-яка монотонна функція. В шкалі порядку можна застосовувати вже математичні операції: =, >, <.
Інтервальний
рівень. Шкала інтервалів.
Якщо дані ранжовані й інтервали між
усіма послідовними величинами однакові,
то рівень оцінки називають інтервальною
шкалою. Вона допомагає визначити величину
розбіжності між досліджуваними об’єктами,
наприклад, різними якостями у різних
людей. Психологічні тести визначають
психологічні якості (інтелект, особисті
досягнення) за допомогою даної шкали
інтервалів. Числові значення одного
тесту можуть бути перетворені у значення
для іншого за допомогою лінійних
операцій. Прикладами інтервальних даних
є температурна шкала Фаренгейта і вік
людини. Інтервальні дані є кількісними,
і до них застосовуються практично усі
види статистичного аналізу й описової
статистики, якщо тільки метод не вимагає
наявності «істинного» нуля, що, не є
властивістю інтервальних даних.
Допустимим перетворенням є лінійна
функція:
.
В цій шкалі можна говорити не тільки,
що
більше
,
але і на скільки більше. В даній шкалі
до логічних операцій: = ,<, > додаються
арифметичні: +, −.
Рівень
відносин. Шкала відносин.
Виміри на рівні відносин містять у собі
«істинний» нуль і мають усі властивості
інших рівнів виміру, а також при бажанні
можуть бути перетворені в інтервальні,
порядкові і номінальні дані. Прикладами
вимірів на рівні відносин є відстань,
висота і проміжок часу. Оцінка «нуль
метрів» вказує на відсутність відстані
чи висоти, а нульова оцінка часу — на
те, що ще нічого не відбулося. Дані цього
рівня дозволяють зробити відносні
порівняння. Чотири метри — це половина
від восьми метрів, а 300 мілісекунд
це подвоєння проміжку часу, рівного 150
мілісекундам. Відносні числа мають усі
властивості дійсних чисел, тому до них
можуть бути застосовні усі види описової
статистики і статистичного аналізу.
Допустиме перетворення
.
Шкала має фіксовану точку відліку,
фіксований 0.
Наведемо ще один приклад пояснення значень шкал за Гельмутом Бенешем (див. Г. Бенеш. Психологія. К.: Знання-Пресс, 2007, с.47).
Шкали є приписом щодо черговості певних числових даних. Їхні статистичні характеристики дуже відрізняються.
(
)
Номінальні
шкали засвідчують
тільки належність до групи, тобто
наявність у носія певної ознаки.
Група учасників багатоденної велогонки для ідентифікації носять номери. Ці номери на формі велосипедиста дають змогу зробити висновки про число претендентів на перемогу як на окремому етапі велогонки, так і на всіх етапів велогонки .
(
)
Порядкові,
або ієрархічні, шкали
визначаються
у відносних категоріях: кращий/гірший,
більший/менший і т.д. На фініш певного
етапу прибув перший велосипедист, другий
і т.д. (зазначається послідовність
прибуття на фініш велосипедиста).
(
)
Інтервальні
шкали
використовують певну величину і дають
підстави говорити про різницю між
результатами вимірювання. У гонці з
багатьма етапними
(турами) денний показник учасників,
поданий в одиницях часу, вказує на
поточний інтервал між учасниками
багатоденної велогонки .
(
)
Шкали
відношень (також
релятивні, пропорційні, хоч і є певні
розбіжності в їхніх визначеннях)
починаються в дійсній нульовій точці
використаної одиниці вимірювання. Вони
відображають загальне значення. Тільки
в такому разі виникає сенс пропорційно
порівнювати результати вимірювання.
Результати багатоденної велогонки визначають на першому етапі за витраченим часом, від нуля на старті для усіх велосипедистів до виміряного часу в останній день велогонки значення при досягненні фінішу є різним для кожного учасника. Цей час витрачений велосипедистом на гонці. Див. рис. 4.1.
Рис.4.1. Ілюстрація шкал виміру на приклади багатоденної велогонки.
Таблиці для визначення критичних значень статистичних показників
Вони допомагають відповісти на питання чи є обчислені значення цих показників статистично значимими. Перш ніж скористатися ними необхідно виконати три кроки. Перший крок – визначити форму розподілу. По суті, усі можливі значення кожного статистичного показника, що обчислюється (χ2, ρ, r, f і t), мають унікальний розподіл. Форма багатьох розподілів змінюється в залежності від кількості спостережень, тому необхідно знати розмір вибірки і спосіб обчислення ступенів свободи (df), оскільки вони обумовлюють розподіл. Другий крок – визначення та використання певного рівня значимості (ймовірності), що позначається через р або α. У психологічних науках звичайно використовують рівень значимості 0,05, але він змінюється в залежності від конкретної задачі. Третій крок — знаходження в довідкових таблиць самого критичного значення (critical value), знаючи df і α. Як відомо, критичне значення є переломною точкою в розподілі, після проходження якої будь-яка статистична величина буде значимою. Дивись додаток 1.
