Кореляція і причинно - наслідкові відношення (експеримент № 8)

Прикладом психологічної змінної, яку можна досліджувати за допомогою кореляційного методу є інтелектуальний рівень. Він буває як високим так і низьким, що виявляється на основі певних тестів. Іншою здатністю людини, що може розглядатися як змінна величина і має кількісне представлення є швидкість бігу. Можна знайти співвідношення між цими змінними. Наприклад спочатку можна провести змагання на встановлення швидкості бігу на 5 км серед, скажімо, 20 добровольців. Серед досліджуваних можуть виявитися такі, що пробіжать цю відстань за 16 хв., і такі, що подолають її за 23 хв. А більшість буде мати середнє значення часу, що лежатиме між цими крайніми значеннями.

На наступному етапі за допомогою тестів вимірюється рівень інтелекту. Він також буде різним. Отримані два ряди даних (швидкість бігу і рівень інтелекту) порівнюються на основі кореляційного аналізу. Результати такого аналізу показують ступінь взаємозв’язку між змінними, який у даному випадку буде слабким, але позитивним. Це означає, що рівень інтелекту буде мати тенденцію, хоча і не досить виразну, що змінюється в одному напрямку. Чи сприяє рівень інтелекту збільшенню швидкості бігу? Або навпаки - швидкість бігу впливає на рівень інтелекту? Зв’язок між цими явищами може бути виявлений, але причинно-наслідкових відносин не існує. Збіг у часі двох явищ не є доказом існування між ними причинно-наслідкових зв’язків. Наявність кореляції не встановлює відносин послідовності між причиною і наслідками. Вона тільки вказує, що дві змінні зв’язані між собою значно більше ніж цього можна було б очікувати при випадковому збігу. В той же час застосування кореляційного аналізу при вивченні причинно-наслідкових співвідношень є цілком виправданим.

Іноді кореляційні дослідження допомагають встановити, чи можливо передбачити значення одного показника, знаючи величину іншого показника.

Висновки по кореляційним дослідженням

1. Задача кореляційного дослідження (аналізу) полягає в тому, щоб встановити існування зв’язків між двома показниками, які отримані на одній чи на різних вибірках. Встановлюється – чи призводить зміна одного показника до зміни іншого показника.

2. Коефіцієнт кореляції (КК) коливається в межах від + 1, що відповідає повній позитивній кореляції, до – 1 у випадку повної негативної кореляції. Якщо КК дорівнює нулю, то кореляції між двома рядами даних немає.

3. КК буде значимим лише при достатній кількості пар даних, що аналізуються, тобто, він є залежним від числа вимірювань. Існують таблиці критичних значень КК, що дають змогу оцінити достовірність обчислених за вказаними вище критеріями (Пірсона, Спірмена та інших) коефіцієнтів кореляції (див. таблиці критичних значень у додатку № 1).

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть види психологічних вимірювань за С.С Поповяном.

2. Дайте характеристику шкал як інструменту вимірювання в психології.

3. Назвіть сівй приклад шкали найменувань.

4. Наведіть свій приклад шкали порядку і шкали інтервалів.

5. Назвіть свій приклад шкали відносин.

6. До якої шкали можуть бути застосованівсі види описової статистики і статистичного аналізу?

7. Особливості збору даних в дослідженні.

8. Дайте характеристику L-даних, Q-даних, Т-даних.

9. За якими процедурами відбувається обробка даних експерименту №5.

10. Основні показники центральної тенденції.

11. Назвіть формулу рангової кореляції за Ч. Спірменом.

12. Назвіть формулу кореляції за П. Пірсоном.

13. Особливості застосування коефіцієнтів кореляції у психологічному експерименті.

14. Назвіть види кореляцій.

15. Як відображаються графічно кореляційні звя’зки.